Skip to main content

ТЕКСТ 46

TEXT 46

Текст

Текст

йа̄ва̄н артха удапа̄не
сарватах̣ самплутодаке
та̄ва̄н сарвешу ведешу
бра̄хман̣асйа виджа̄натах̣
йа̄ва̄н артга удапа̄не
сарватах̣ самплутодаке
та̄ва̄н сарвешу ведешу
бра̄хман̣асйа віджа̄натах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

йа̄ва̄н — насколько; артхах̣ — польза; уда-па̄не — в колодце с водой; сарватах̣ — во всех отношениях; самплута-удаке — в большом водоеме; та̄ва̄н — настолько; сарвешу — во всех; ведешу — в ведических писаниях; бра̄хман̣асйа — человека, который постиг Верховный Брахман; виджа̄натах̣ — который обладает полным знанием.

йа̄ва̄н—усе це; артгах̣—призначення; уда-па̄не—у криниці; сарватах̣—з усякого погляду; самплута-удаке—у великій водоймі; та̄ва̄н—подібним чином; сарвешу—у всьому; ведешу—у ведичній літературі; бра̄хман̣асйа—людини, яка знає Вищого Брахмана; віджа̄натах̣—той, хто має довершене знання.

Перевод

Переклад

Все нужды, которые удовлетворяет маленький колодец, может сразу удовлетворить большой водоем. Подобно этому, тот, кому известно высшее назначение Вед, обретает все описанные в них блага.

Усі потреби, яким служить маленька водойма, можна вдовольнити загалом, користуючись великим водосховищем. Подібним чином призначення всіх Вед відкривається тому, хто знає їхню кінцеву мету.

Комментарий

Коментар

Жертвоприношения и ритуалы, которые описаны в разделе Вед карма-канда, предназначены для того, чтобы помочь человеку встать на путь самоосознания. Конечная цель ведического пути самоосознания ясно определена в пятнадцатой главе «Бхагавад-гиты» (15.15): цель изучения Вед — постичь Господа Кришну, первопричину всего сущего. Таким образом, истинное самоосознание — это постижение Кришны и наших вечных отношений с Ним. Об отношениях живого существа с Кришной также говорится в пятнадцатой главе «Бхагавад-гиты» (15.7). Все живые существа — неотъемлемые частицы Кришны, поэтому, развив в себе сознание Кришны, индивидуальное живое существо достигает высшей ступени ведического пути познания. Это подтверждает следующий стих из «Шримад-Бхагаватам» (3.33.7):

Ритуали та жертвопринесення, які згадано у ведичній літературі в розділі під назвою карма-ка̄н̣д̣а, призначені не те, щоб у людях поступово з’являвся смак до самоусвідомлення. Саму ж мету самоусвідомлення ясно визначено в п’ятнадцятій главі Бгаґавад-ґı̄ти (15.15): Веди вивчають для того, щоб пізнати Господа Кр̣шн̣у, першопричину всього. Таким чином, самоусвідомлення означає пізнати Кр̣шн̣у і свої вічні стосунки з Ним. Про взаємини живих істот з Кр̣шн̣ою також згадано в п’ятнадцятій главі Бгаґавад-ґı̄ти (15.7). Живі істоти — це невід’ємні частки Кр̣шн̣и і поновлення свідомості Кр̣шн̣и індивідуальними живими істотами є вища стадія досконалого ведичного знання. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (3.33.7) підтверджує це положення:

ахо бата ш́ва-пачо ’то гарӣйа̄н
йадж-джихва̄гре вартате на̄ма тубхйам
тепус тапас те джухувух̣ саснур а̄рйа̄
брахма̄нӯчур на̄ма гр̣н̣анти йе те
ахо бата ш́ва-пачо ’то ґарı̄йа̄н
йадж-джіхва̄ґре вартате на̄ма тубгйам
тепус тапас те джухувух̣ саснур а̄рйа̄
брахма̄нӯчур на̄ма ґр̣н̣анті йе те

«О мой Господь, тот, кто повторяет Твое святое имя, уже достиг высшей ступени духовного самопознания, даже если он происходит из семьи собакоедов. В прошлом он, вне всякого сомнения, совершил все жертвоприношения и все виды аскезы, предписанные Ведами, омылся в святых водах всех мест паломничества и много раз глубоко изучил ведические писания. Такого человека следует считать лучшим из ариев».

«О мій Господь! Кожний, хто оспівує Твоє святе ім’я, навіть якщо він народився в родині ницого чан̣д̣а̄ли (собакоїда), перебуває на вищому рівні самоусвідомлення. Мабуть, в минулому така людина проходила через численні різновиди тапасйі, приносила різноманітні жертви згідно з ведичними обрядами, омивалась у всіх місцях прощ і досконало вивчила ведичну літературу. Таку людину вважають найкращою серед а̄рйан».

Итак, чтобы постичь высшее назначение Вед, надо быть достаточно разумным, не ограничиваться совершением ведических ритуалов и не стремиться вкусить изысканных удовольствий на райских планетах. Никто из людей этого века не способен исполнять все ведические ритуалы, равно как и досконально изучить «Веданту» и Упанишады. Чтобы выполнить все предписания Вед, требуется очень много времени, сил, знаний и средств. В нынешний век это едва ли возможно. Однако высшей цели ведических предписаний можно достичь, просто повторяя святое имя Господа, как учил Господь Чайтанья, спаситель всех падших душ. Однажды великий знаток Вед Пракашананда Сарасвати спросил Господа Чайтанью, почему Он, вместо того чтобы изучать философию «Веданты», повторяет святые имена Кришны, как какой-нибудь сентиментальный чудак. На это Господь Чайтанья ответил: «Мой духовный учитель считал меня глупцом и потому велел мне повторять святые имена Господа Кришны. Делая это, я испытываю духовный экстаз и становлюсь похожим на сумасшедшего». В век Кали большинство людей слишком глупы и невежественны, чтобы быть способными понять философию «Веданты». Лучший способ достичь ее высшей цели — повторять без оскорблений святое имя Господа. «Веданта» — это вершина всей ведической мудрости, а главным знатоком и автором «Веданты» является Господь Кришна. Поэтому самым лучшим ведантистом следует считать ту великую душу, которая черпает блаженство в повторении святого имени Господа. Вот конечная цель мистического учения Вед.

Отже, треба мати зрілий розум, щоб збагнути істинне призначення Вед, а не сліпо дотримуватись обрядів, бажаючи піднятись на райські планети, щоб зазнати там вищих чуттєвих насолод. У наш час пересічна людина не спроможна додержуватись всіх приписів і правил ведичних обрядів, як не здатна вона й досконало вивчити Веда̄нту й усі Упанішади. Здійснення приписів Вед вимагає багато часу, енерґії, знання й засобів і це навряд чи можливо за нашого часу. Однак, вищої мети ведичної культури можна досягти, якщо просто оспівувати святе ім’я Господа, як учив Господь Чаітанйа, спаситель усіх падших душ. Коли великий знавець ведичної літератури Прака̄ш́а̄нанда Сарасватı̄ запитав Господа Чаітанйу, чому Він скандує святе ім’я Бога, немов якийсь сентименталіст, замість вивчати філософію Веда̄нти, Господь відповів, що Його духовний учитель вважав Його великим дурнем і тому звелів Йому просто співати святе ім’я Господа Кр̣шн̣и. Він зробив так, як Йому було вказано, і впав в екстаз, немов безумець. У Калі-йуґу більшість людей кволі на розум і не мають достатньої освіти, щоб зрозуміти філософію Веда̄нти. Смиренно оспівуючи святе Господнє ім’я, можна досягнути вищої мети Веда̄нти. Веда̄нта — це останнє слово ведичної мудрості, і її автором і знавцем є Господь Кр̣шн̣а. Досконалий веда̄нтист — це велика душа, яка насолоджується оспівуванням святого імені Господа. В цьому полягає вища мета всього ведичного містицизму.