Глава семнадцатая
ГЛАВА СІМНАДЦЯТА
Разновидности веры
Різновиди віри
- ТЕКСТ 1 :
- Арджуна спросил: О Кришна, каково положение тех, кто не следует предписаниям шастр, но выдумывает собственные способы поклонения? Под влиянием какой гуны — благости, страсти или невежества — они находятся?
- TEXT 1:
- Арджуна запитав: О Кр̣шн̣о, яким є становище тих, хто не дотримується принципів ш́а̄стр, а поклоняється згідно з власними уподобаннями? Перебувають вони в благочесті, пристрасті, чи в невігластві?
- ТЕКСТ 2 :
- Верховный Господь сказал: В зависимости от гун материальной природы, под влиянием которых оказалась воплощенная душа, ее вера может быть трех видов — в благости, страсти или невежестве. Услышь же от Меня об этом.
- TEXT 2:
- Верховний Бог-Особа сказав: Відповідно до того, які ґун̣и природи переважно впливають на втілену душу, її віра може бути трьох типів — в благочесті, в пристрасті або в невігластві. Слухай же тепер про це.
- ТЕКСТ 3 :
- О потомок Бхараты, находясь под преобладающим влиянием одной из материальных гун, живое существо приобретает соответствующий тип веры. Говорится, что характер его веры определяется тем, какие гуны на него влияют.
- TEXT 3:
- О сину Бгарати, згідно з впливом на неї різних ґун̣ природи, людина розвиває певний тип віри. Таким чином, приналежність людини до тої чи іншої релігії залежить від ґун̣, які переважають у ній.
- ТЕКСТ 4 :
- Люди в гуне благости поклоняются полубогам, те, кто находится в гуне страсти, поклоняются демонам, а люди в гуне невежества поклоняются духам усопших.
- TEXT 4:
- Люди в ґун̣і благочестя поклоняються напівбогам, у ґун̣і пристрасті — демонам, а ті, хто перебуває в ґун̣і невігластва, вшановують привидів та духів.
- ТЕКСТЫ 5-6 :
- Тех, кто совершает суровую аскезу, не рекомендованную в священных писаниях, делая это из гордости или эгоизма, тех, кем движут вожделение и привязанность, кто по глупости истязает свое материальное тело и находящуюся в нем Сверхдушу, называют демонами.
- TEXTS 5-6:
- Тих, хто з гордощів та егоїзму накладає на себе суворі тапасйі, не згадані в ш́а̄страх, кого спонукує хтивість й прив’язаність, тих ворогів духовного поступу, які мордують матеріальні елементи тіла й Наддушу в ньому,—називають демонами.
- ТЕКСТ 7 :
- Даже пища, которую предпочитают разные люди, делится на три вида в соответствии с тремя гунами материальной природы. То же самое относится к жертвоприношениям, аскезе и благотворительной деятельности. Сейчас услышь от Меня о различиях между ними.
- TEXT 7:
- Навіть їжа, якій віддає перевагу людина, буває трьох різновидів, залежно від трьох ґун̣ матеріальної природи. Те ж саме стосується й жертвопринесень, аскетизму й благодійності. Тепер же послухай про відмінності між ними.
- ТЕКСТ 8 :
- Пища, которую предпочитают люди, находящиеся в гуне благости, увеличивает продолжительность жизни, очищает сознание, прибавляет сил, здоровья, приносит счастье и удовлетворение. Это сочная, маслянистая, здоровая, приятная сердцу пища.
- TEXT 8:
- Їжа, яка збільшує тривалість життя, очищує існування, дає силу, здоров’я, щастя й вдоволеність — така їжа приваблює тих, хто перебуває в ґун̣і благочестя. Вона соковита, масляниста, корисна для здоров’я й приємна серцю.
- ТЕКСТ 9 :
- Чрезмерно горькая, кислая, соленая, пряная, острая, сухая и очень горячая пища нравится людям, находящимся в гуне страсти. Такая пища является источником горя, страданий и болезней.
- TEXT 9:
- Їжа надто гірка, надто кисла, солона, перчена, гостра, суха й гаряча приваблює людей в ґун̣і пристрасті. Така їжа викликає страждання, нещастя й хвороби.
- ТЕКСТ 10 :
- Пища, приготовленная более чем за три часа до еды, безвкусная, несвежая, протухшая, нечистая и состоящая из чужих объедков, нравится тем, кто находится в гуне тьмы.
- TEXT 10:
- Їжа, яку приготували більш ніж за три години до їди, їжа несмачна, зіпсована й гнила, їжа, яка складається з рештків чиєїсь їжі й непридатних продуктів, — дорога тим, хто перебуває в ґун̣і пітьми.
- ТЕКСТ 11 :
- Из всех видов жертвоприношений то, которое человек совершает в соответствии с указаниями священных писаний, из чувства долга и без желания получить что-либо взамен, называют жертвоприношением в благости.
- TEXT 11:
- Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.
- ТЕКСТ 12 :
- Но жертвоприношение, совершаемое ради достижения материальных целей или из гордости, о предводитель рода Бхараты, является жертвоприношением в гуне страсти.
- TEXT 12:
- Але знай, о вищий з Бга̄рат, що жертвопринесення, здійснюване задля якоїсь матеріальної вигоди, або із гордощів, перебуває в ґун̣і пристрасті.
- ТЕКСТ 13 :
- Любое жертвоприношение, совершаемое вопреки правилам священных писаний, без раздачи прасада [духовной пищи] и без декламации ведических гимнов, без вознаграждения священнослужителей и без веры, считается жертвоприношением в гуне невежества.
- TEXT 13:
- Будь-яке жертвопринесення, здійснюване із зневагою до засад ш́а̄стр, без роздачі прасаду (духовної їжі), без співу ведичних гімнів, без винагороди священникам і без віри, належить до ґун̣и пітьми.
- ТЕКСТ 14 :
- Аскезой для тела является поклонение Верховному Господу, брахманам, духовному учителю и старшим, например отцу и матери, а также чистота, прямота, целомудрие и ненасилие.
- TEXT 14:
- Аскетизм тіла полягає в поклонінні Верховному Господеві, бра̄хман̣ам, духовному вчителеві, старшим, якими є батько й мати, а також в чистоті, простоті, цнотливості й незастосуванні сили.
- ТЕКСТ 15 :
- Аскеза речи состоит в том, чтобы говорить слова правдивые, приятные, направленные на благо других и не вызывающие беспокойств, а также регулярно изучать ведические писания.
- TEXT 15:
- Аскеза мови полягає в користуванні правдивими, приємними, цілющими словами, які не турбують інших, а також в реґулярному оспівуванні ведичних гімнів.
- ТЕКСТ 16 :
- Удовлетворенность, простота, сдержанность, самообладание и очищение сознания называются аскезой ума.
- TEXT 16:
- А вдоволеність, простота, серйозність, самовладання та очищення свого існування складають аскетизм розуму.
- ТЕКСТ 17 :
- Эти три вида аскезы, совершаемые человеком, который обладает трансцендентной верой, не стремится к материальным благам и действует ради удовлетворения Всевышнего, называют тапасьей в гуне благости.
- TEXT 17:
- Такий аскетизм трьох різновидів, здійснюваний з трансцендентною вірою, без прагнення матеріальної вигоди і лише задля Всевишнього — називають аскетизмом в благочесті.
- ТЕКСТ 18 :
- Аскеза, совершаемая из гордости, ради того, чтобы заслужить почет, уважение и стать для окружающих объектом поклонения, является тапасьей в гуне страсти. Такая аскеза не может быть постоянной и длиться долго.
- TEXT 18:
- Аскеза, яку людина здійснює з гордощів й задля того, щоб інші поважали, шанували й поклонялись їй, перебуває в ґун̣і пристрасті. Плоди її непевні й скороминущі.
- ТЕКСТ 19 :
- Аскеза, совершаемая по глупости, сопровождаемая самоистязанием либо направленная на то, чтобы принести страдания или гибель другим, является тапасьей в гуне невежества.
- TEXT 19:
- Аскеза, до якої вдаються із дурості, і яку супроводжує самокатування, або яке приносить шкоду й призводить до загибелі інших, належить до ґун̣и невігластва.
- ТЕКСТ 20 :
- Пожертвования, которые делаются из чувства долга, а не в расчете на вознаграждение, в надлежащее время, в надлежащем месте и достойным людям, считаются пожертвованиями в гуне благости.
- TEXT 20:
- Благодійність, здійснювана із почуття до обов’язку, без бажання отримати щось натомість, в належний час, в належному місці щодо гідної особи, вважають, перебуває в ґун̣і благочестя.
- ТЕКСТ 21 :
- Но пожертвование, сделанное в расчете на вознаграждение, с желанием в будущем насладиться его плодами или же сделанное неохотно, считается пожертвованием в гуне страсти.
- TEXT 21:
- У ґун̣і пристрасті перебуває благодійність, здійснювана із сподівання на якийсь прибуток, в надії отримати щось натомість, а також та, яку здійснюють неохоче.
- ТЕКСТ 22 :
- А пожертвование, совершаемое в нечистом месте, в неурочное время, недостойному человеку или без должного внимания и уважения, считается пожертвованием в гуне невежества.
- TEXT 22:
- А милостиня, яку подано в нечистому місці, в невідповідний час, негідній особі або без належної уваги та поваги, перебуває в ґун̣і невігластва.
- ТЕКСТ 23 :
- С начала творения три слова — ом̇ тат сат — использовались для обозначения Высшей Абсолютной Истины. Эти три слова- символа произносили брахманы, когда исполняли ведические гимны и совершали жертвоприношения во имя Всевышнего.
- TEXT 23:
- Від сотворіння світу три слова — «ом̇ тат сат» — використовували, щоб вказати на Вищу Абсолютну Істину. Цими трьома символічними образами користуються бра̄хман̣и, оспівуючи ведичні гімни, й здійснюючи жертвопринесення задля вдоволення Всевишнього.
- ТЕКСТ 24 :
- Поэтому, совершая жертвоприношения, аскезу и раздавая пожертвования в соответствии с указаниями священных писаний, люди, постигшие природу духа, всегда начинают их со слова ом, чтобы достичь Всевышнего.
- TEXT 24:
- Тому трансценденталісти, які здійснюють жертвопринесення, творять благодійність й вдаються до аскез згідно з настановами ш́а̄стр, щоб досягти Всевишнього, завжди починають зі складу «ом̇».
- ТЕКСТ 25 :
- Не стремясь насладиться плодами своего труда, человек должен совершать различные виды жертвоприношений и аскезы, давать пожертвования, произнося слово тат. Цель такой духовной деятельности — освобождение из материального плена.
- TEXT 25:
- Не бажаючи плодів, людина повинна здійснювати різні форми жертвопринесення, благодійності й аскези зі словом «тат». Метою такої трансцендентної діяльності є звільнення з матеріальних пут.
- ТЕКСТЫ 26-27 :
- О сын Притхи, Абсолютная Истина является целью жертвенной деятельности в преданном служении, и на Нее указывает слово сат. Того, кто совершает такие жертвоприношения, тоже называют сат, равно как и сами жертвоприношения, аскезу и пожертвования, которые, в соответствии с их абсолютной природой, предназначены для того, чтобы доставить удовольствие Верховной Личности.
- TEXTS 26-27:
- Абсолютна Істина є метою жертвопринесення, яке здійснюють через віддане служіння, і визначають Її словом «сат». Того, хто здійснює таке жертвопринесення, також називають «сат». У всіх різновидах діяльності, яка пов’язана з жертвопринесеннями, аскетизмом і благодійністю, яка правдиво відтворює абсолютну природу й яку виконують заради вдоволення Верховної Особи, о сину Пр̣тги, також застосовують слово «сат».
- ТЕКСТ 28 :
- Любые жертвоприношения, пожертвования или аскеза, совершаемые без веры во Всевышнего, о сын Притхи, преходящи. Их называют асат, и они не приносят блага ни в этой жизни, ни в следующей.
- TEXT 28:
- Але будь-які жертвопринесення, аскези й благодійність, що виконуються без віри у Всевишнього, є ненадійними, о сину Пр̣тги, і плоди їх недовговічні. Їх називають «асат» і вони не приносять користі ні в цьому житті, ні в наступному.