ТЕКСТ 23
TEXT 23
Текст
Текст
брахман̣ас три-видхах̣ смр̣тах̣
бра̄хман̣а̄с тена веда̄ш́ ча
йаджн̃а̄ш́ ча вихита̄х̣ пура̄
бра̄хман̣ас трі-відгах̣ смр̣тах̣
брахман̣а̄с тена веда̄ш́ ча
йаджн̃а̄ш́ ча віхіта̄х̣ пура̄
Пословный перевод
Послівний переклад
ом̇ — символ Всевышнего; тат — то; сат — вечное; ити — так; нирдеш́ах̣ — обозначение; брахман̣ах̣ — Всевышнего; три-видхах̣ — состоящее из трех; смр̣тах̣ — считающееся; бра̄хман̣а̄х̣ — брахманы; тена — с тем; веда̄х̣ — ведические писания; ча — также; йаджн̃а̄х̣ — жертвоприношения; ча — также; вихита̄х̣ — использовавшиеся; пура̄ — раньше.
ом̇—позначення Всевишнього; тат—те; сат—вічне; іті—що; нірдеш́ах̣ — позначення; брахман̣ах̣ — Всевишнього; трі-відгах̣ — трьох різновидів; смр̣тах̣ — розцінюють; бра̄хман̣а̄х̣ — бра̄хман̣и; тена—ним; веда̄х̣—ведична література; ча—також; йаджн̃а̄х̣— жертвопринесення; ча—також; віхіта̄х̣—наділені; пура̄—раніше.
Перевод
Переклад
С начала творения три слова — ом̇ тат сат — использовались для обозначения Высшей Абсолютной Истины. Эти три слова- символа произносили брахманы, когда исполняли ведические гимны и совершали жертвоприношения во имя Всевышнего.
Від сотворіння світу три слова — «ом̇ тат сат» — використовували, щоб вказати на Вищу Абсолютну Істину. Цими трьома символічними образами користуються бра̄хман̣и, оспівуючи ведичні гімни, й здійснюючи жертвопринесення задля вдоволення Всевишнього.
Комментарий
Коментар
Как уже говорилось, аскезу, жертвоприношения, пожертвования и пищу можно разделить на три категории по гунам благости, страсти и невежества. Но, к какой бы категории — первой, второй или третьей — они ни относились, все они обусловлены, осквернены качествами материальной природы. Однако, когда их целью становится Всевышний — ом̇ тат сат,Верховная Личность Бога, предвечный Господь, — они становятся средством духовного самосовершенствования, как утверждают все священные писания. И три слова: ом̇ тат сат— прямо указывают на Абсолютную Истину, Верховную Личность Бога. Любые ведические гимны содержат слог ом.
Як уже пояснювалось, аскези, жертвопринесення, благодійність та їжа належать до трьох категорій: до ґун̣и благочестя, пристрасті та невігластва. Але якого ґатунку вони б не були — вищого, другого чи третього — всі такі дії обумовлюють й опоганюють ґун̣и матеріальної природи. Лише скеровані на Всевишнього — ом̇ тат сат, — вони стають засобом духовного поступу. Саме цю мету переслідують приписи ш́а̄стр. Три слова — ом̇ тат сат — вказують виключно на Абсолютну Істину, Верховного Бога-Особу; в усіх ведичних гімнах присутній склад ом̇.
Тот, кто действует вопреки указаниям священных писаний, никогда не познает Абсолютную Истину. Он получит лишь временный результат, но не достигнет высшей цели жизни. Отсюда следует, что наши пожертвования, жертвоприношения и аскеза должны относиться кгуне благости. Влияние страсти и невежества сильно понижает их ценность. Три слова — ом̇ тат сат — связаны со святым именем Верховного Господа: ом̇ тад вишн̣ох̣. Когда мы декламируем ведические гимны или произносим святое имя Господа, всегда нужно добавлять ом. Так предписывают Веды. Эти три слова взяты из ведических мантр. Ом̇ итй этад брахман̣о недишт̣хам̇ на̄ма (Риг-веда) указывает на первую цель; тат твам аси (Чхандогья-упанишад, 6.8.7) обозначают вторую, а сад эва саумйа (Чхандогья-упанишад, 6.2.1) определяют третью цель. Соединяясь вместе, они образуют ом̇ тат сат. На заре творения, когда Брахма, первое живое существо, совершал аскезу, он произносил эти три слова, имея в виду Верховную Личность Бога. Соответственно, того же принципа придерживаются все последователи Брахмы в цепи ученической преемственности. Таким образом, эта мантра имеет очень глубокий смысл. Поэтому «Бхагавад-гита» утверждает, что всякая деятельность должна быть направлена на удовлетворение ом̇ тат сат, Верховной Личности Бога. Тот, кто, совершая аскезу, занимаясь благотворительной деятельностью или принося жертвы, произносит эти три слова, действует в сознании Кришны. Сознание Кришны — это духовная деятельность, имеющая под собой научную основу и дающая человеку возможность вернуться домой, к Богу. Когда человек действует таким трансцендентным образом, он не теряет напрасно ни капли своей энергии.
Той, хто в своєму житті не дотримується приписів ш́а̄стр, ніколи не досягне Абсолютної Істини. Він досягне лише певного тимчасового результату, але не вищої мети життя. На підставі цього можна зробити висновок, що благодійні вчинки, жертвопринесення й аскези повинні здійснюватись у ґун̣і благочестя. Здійснювані в ґун̣ах пристрасті і невігластва, вони втрачають свою якість. Три слова — ом̇ тат сат — промовляють в поєднанні із святим іменем Верховного Господа, наприклад, ом̇ тад вішн̣ох̣. Щоразу, коли виголошують ведичний гімн або святе ім’я Верховного Господа, до них додають склад ом̇. Такою є вказівка ведичної літератури, і ці три слова взято із ведичних гімнів. Ом̇ ітй етад брахман̣о недішт̣гам̇ на̄ма (Р̣ґ Веда) позначає першу ціль. Тат твам асі (Чга̄ндоґйа Упанішада 6.8.7) позначає другу ціль. А сад ева саумйа (Чга̄ндоґйа Упанішада 6.2.1) позначає третю ціль. Разом вони утворюють ом̇ тат сат. В прадавні часи, коли Брахма̄, першостворена жива істота, здійснював жертвопринесення, він визначив цими трьома словами Верховного Бога-Особу. Той же самий принцип збережено і в парампарі, що почалась від нього. Отже, цей гімн сповнений величезного значення. Бгаґавад-ґı̄та̄ радить здійснювати будь-яку діяльність задля ом̇ тат сат, або задля Верховного Бога- Особи. Той, хто проходить через аскези, вдається до благодійності або здійснює жертвопринесення, проказуючи ці три слова, — той діє в свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и являє собою науково обґрунтовану трансцендентну діяльність, яка дозволяє повернутись додому, назад до Бога. Така трансцендентна діяльність не призводить до даремної трати енерґії.