Skip to main content

ТЕКСТ 23

TEXT 23

Текст

Текст

йа стра-видхим утсджйа
вартате кма-крата
на са сиддхим авпноти
на сукха на пар гатим
йах̣ ш́а̄стра-відгім утср̣джйа
вартате ка̄ма-ка̄ратах̣
на са сіддгім ава̄пноті
на сукгам̇ на пара̄м̇ ґатім

Пословный перевод

Послівний переклад

йа — который; стра-видхим — указания шастр; утсджйа — отвергнув; вартате — существует; кма-крата — действующий по собственному усмотрению, побуждаемый вожделением; на — не; са — тот; сиддхим — совершенство; авпноти — достигает; на — не; сукхам — счастье; на — не; парм — высшую; гатим — ступень совершенства.

йах̣—кожен, хто; ш́а̄стра-відгім—приписи писань; утср̣джйа— відмовляючись; вартате—залишається; ка̄ма-ка̄ратах̣—примхливо діючи із хтивості; на—ніколи; сах̣—він; сіддгім—досконалості; ава̄пноті—досягає; на—ніколи; сукгам—щастя; на—ніколи; пара̄м—верховної; ґатім—стадії досконалості.

Перевод

Переклад

Тот же, кто пренебрегает указаниями священных писаний и действует по собственной прихоти, не достигает ни совершенства, ни счастья, ни высшей цели.

Той, хто зневажає настанови ш́а̄стр і діє, керуючись власними примхами й хтивістю — той не зможе досягти ні досконалості, ні щастя, ні вищого призначення.

Комментарий

Коментар

Как уже говорилось, стра-видхи, предписания шастр, регламентируют жизнь всех сословий и укладов общества. Следовать им должен каждый. Тот, кто пренебрегает ими и действует по собственной прихоти, движимый вожделением, жадностью и желаниями, никогда не достигнет совершенства жизни. Иными словами, тот, кто знает об этих предписаниях теоретически, но не следует им на деле, является низшим из людей. Душа, получившая возможность родиться человеком, должна действовать разумно и следовать предписаниям шастр, которые призваны помочь ей достичь высшей ступени совершенства; в противном случае она деградирует. Однако если, следуя всем правилам и законам нравственности, человек все же не приходит к пониманию Верховного Господа, то все его знание обесценивается. И даже если он признает существование Бога, но не служит Ему, он лишь напрасно тратит время. Поэтому человек постепенно должен развить в себе сознание Кришны и подняться на уровень преданного служения; только так, и никак иначе, он сможет достичь высшей ступени совершенства.

Як раніше вказувалось, ш́а̄стра-відгі, або настанови ш́а̄стр, призначені для різних класів і ступенів людського суспільства. Кожен повинен дотримуватись цих правил та приписів, а той, хто діє примхливо, керуючись хтивістю, жадібністю і бажанням, не може зробити своє життя досконалим. Іншими словами, той, хто знає теоретично всі приписи, але не дотримується їх практично, є останній з-поміж людей, тобто належить до нижчого розряду людських істот. За людського життя жива істота повинна бути поміркованою, вона повинна дотримуватись засад, що впорядковують її життя, сприяють їй сходити щаблями розвитку, — в протилежному випадку вона занепадає. Однак, якщо людина навіть і дотримується всіх встановлених правил та моральних принципів, але не приходить до пізнання Верховного Господа, то всі її знання втрачають усякий сенс. І навіть якщо вона визнає існування Бога, але її не приваблює віддане служіння Господеві, всі її досягнення й зусилля стають марними. Тому треба поступово підняти себе до рівня свідомості Кр̣шн̣и і відданого служіння Йому. Лише таким чином можна досягти вищого ступеня досконалості, а не інакше.

Особого внимания заслуживает употребленное здесь слово кма- крата. Человек, сознательно нарушающий правила и предписания, движим вожделением. Зная о запретах, он тем не менее нарушает их. Вот что значит действовать по собственной прихоти. Верховный Господь неминуемо покарает таких людей. Они лишены возможности достичь совершенства, доступного человеку. Человеческая жизнь предназначена прежде всего для очищения, но тот, кто не следует предписаниям шастр, никогда не сможет очиститься от материальной скверны и обрести истинное счастье.

Дуже важливим є тут слово ка̄ма-ка̄ратах̣. Людина, яка зумисне порушує правила, діє, керуючись хтивістю. Вона знає, що її вчинок заборонений, але все ж таки не відмовляється від нього. Це називається діяти з власної примхи. Вона знає, що слід робити, але не робить цього. Таку людину називають свавільною, на неї чекає невідворотна кара Верховного Господа, і вона не зможе досягти досконалості, мети людського життя. Це життя призначене на очищення існування, і той, хто не дотримується правил й приписів, не може очиститись та досягти справжнього щастя.