Skip to main content

ТЕКСТ 5

TEXT 5

Текст

Текст

нирма̄на-моха̄ джита-сан̇га-доша̄
адхйа̄тма-нитйа̄ винивр̣тта-ка̄ма̄х̣
двандваир вимукта̄х̣ сукха-дух̣кха-сам̇джн̃аир
гаччхантй амӯд̣ха̄х̣ падам авйайам̇ тат
нірма̄на-моха̄ джіта-сан̇ґа-доша̄
адгйа̄тма-нітйа̄ вінівр̣тта-ка̄ма̄х̣
двандваір вімукта̄х̣ сукга-дух̣кга-сам̇джн̃аір
ґаччгантй амӯд̣га̄х̣ падам авйайам̇ тат

Пословный перевод

Послівний переклад

них̣ — без; ма̄на — гордыни; моха̄х̣ — те, чьи иллюзии; джита — побеждены; сан̇га — общения; доша̄х̣ — в ком изъяны; адхйа̄тма — в духовном знании; нитйа̄х̣ — те, кто вечно; винивр̣тта — не связаны; ка̄ма̄х̣ — те, кто вожделением; двандваих̣ — противоположностями; вимукта̄х̣ — освобожденные; сукха-дух̣кха — счастьем и горем; сам̇джн̃аих̣ — теми, что называют; гаччханти — приходит; амӯд̣ха̄х̣ — тот, кого нельзя ввести в заблуждение; падам — в обитель; авйайам — вечную; тат — ту.

ніх̣—без; ма̄на—оманного престижу; моха̄х̣—й ілюзії; джіта— подолавши; сан̇ґа — спілкування; доша̄х̣ — неправильне; адгйа̄тма—в духовному знанні; нітйа̄х̣—у вічності; вінівр̣тта—що відійшов від спілкування; ка̄ма̄х̣—від хтивості; двандваіх̣—від двоїстостей; вімукта̄х̣—звільнені; сукга-дух̣кга—щастям й нещастям; сам̇джн̃аіх̣—названих; ґаччганті—досягають; амӯд̣га̄х̣—не збентежені; падам—становище; авйайам—вічне; тат—те.

Перевод

Переклад

Тот, кто избавился от гордыни, освободился от иллюзии и порвал все ложные связи, кто познал вечность, покончил с материальным вожделением, кто, свободный от влияния двойственности, остается невозмутимым и в счастье, и в горе и кто знает, как предаться Верховной Личности, достигает этого вечного царства.

Той, хто відмовився од оманного престижу й непотрібного спілкування, хто, усвідомлюючи вічне, подолав ілюзії, хто очистився від хтивих жадань, кого не турбує двоїстість щастя й нещастя, і хто, наділений ясним розумом, знає, як вручити себе Верховній Особі — той досягає цього вічного царства.

Комментарий

Коментар

Здесь очень хорошо описано, как человек постепенно предается Господу. Прежде всего необходимо избавиться от опьяняющего воздействия гордыни. Обусловленная душа, возомнившая себя повелителем материальной природы, гордится собой, поэтому ей очень трудно предаться Верховной Личности Бога. Постигая истинное знание, человек должен понять, что властелином материальной природы является не он, а Верховный Господь. Свобода от иллюзий, порожденных гордыней, — это первое условие, которое необходимо выполнить, чтобы предаться Господу. Тот, кто всегда ожидает почестей в материальном мире, никогда не сможет покориться Верховной Личности. Гордость порождена иллюзией: человек приходит сюда на короткий срок, а затем уходит, но тем не менее по глупости своей считает себя хозяином мира. Тем самым он только создает ненужные сложности и навлекает на себя бесчисленные беды. Весь мир пребывает в этой иллюзии. Люди считают землю, на которой живут, своей собственностью и, пребывая в этом заблуждении, делят ее между собой. Прежде всего необходимо избавиться от ошибочного представления о том, что этот мир принадлежит людям. Когда человек перестает мнить себя собственником, он разрывает все иллюзорные связи, порожденные привязанностью к семье, окружению и своей стране. Все эти ложные формы общения только привязывают его к материальному миру. Миновав этот этап, человек должен усвоить духовное знание. Ему надлежит понять, что́ действительно принадлежит ему, а что́ нет. А научившись видеть вещи в истинном свете, он освобождается от влияния материальной двойственности и перестает различать счастье и горе, удовольствие и боль. Так постепенно он обретает совершенное знание и вместе с ним способность предаться Верховной Личности Бога.

Тут дуже добре описано, яким чином треба наблизитись до Верховного Господа, щоб вручити себе Йому. Перша необхідна для цього якість — це відсутність оманної гордості. Обумовлена, сповнена пихи душа вважає себе за володаря матеріальної природи, їй важко підкоритись Верховному Богові-Особі. Людині слід розвивати істинне знання, і за його допомогою зрозуміти, що не вона панує над матеріальною природою, а Верховний Бог-Особа. Коли людина звільниться від омани, викликаної гординею, вона зможе наблизитись до Господа. Той, хто завше очікує почестей у цьому матеріальному світі, не зможе віддатись Верховній Особі. Зарозумілість — наслідок ілюзії, бо людина, яка приходить сюди, перебуває деякий час, а потім щезає, має дурість вважати себе володарем світу. Тому вона все ускладнює і постійно зазнає труднощів. Усім світом рухає ця жага до панування. Люди вважають, що земля і планета загалом належать людському суспільству і вони розділили її під оманним враженням того, що вони її власники. Необхідно позбутися такого хибного уявлення і зрозуміти, що світ не належить людському суспільству. Позбувшись цієї помилкової ідеї, людина звільнюється від оманних уявлень, що зумовлені родинними, суспільними та національними прив’язаностями. Такі скороминущі зв’язки заплутують людину і змушують її залишатись у матеріальному світі. Подолавши цей етап, слід розвивати в собі духовне знання. Треба зрозуміти, що ж насправді належить людині, а що — ні. Коли людина усвідомлює справжній стан речей, вона позбувається таких двоїстих уявлень, як щастя і страждання, задоволення й біль. Вона віднаходить досконале знання, і в неї з’являється можливість вручити себе Верховному Богові-Особі.