Skip to main content

ТЕКСТ 16

TEXT 16

Текст

Текст

двв имау пурушау локе
кшара чкшара эва ча
кшара сарви бхӯтни
кӯа-стхо ’кшара учйате
два̄в імау пурушау локе
кшараш́ ча̄кшара ева ча
кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні
кӯт̣а-стго ’кшара учйате

Пословный перевод

Послівний переклад

двау — два; имау — эти; пурушау — живые существа; локе — в мире; кшара — подверженное изменениям; ча — и; акшара — неизменное; эва — безусловно; ча — и; кшара — подверженное изменениям; сарви — все; бхӯтни — живые существа; кӯа- стха — сохраняющее единство; акшара — неизменное; учйате — называется.

двау—два; імау—ці; пурушау—живі істоти; локе—у світі; кшарах̣—схильний помилятись; ча—і; акшарах̣—бездоганний; ева— неодмінно; ча—і; кшарах̣—схильний помилятись; сарва̄н̣і—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; кӯт̣а-стгах̣—в єдності; акшарах̣—безгрішний; учйате—сказано.

Перевод

Переклад

Есть два типа живых существ: подверженные изменениям и неизменные. В материальном мире каждое живое существо подвержено изменениям, а всех жителей духовного мира называют неизменными.

Є дві категорії істот: підвладні омані й безгрішні. В матеріальному світі кожна істота схильна помилятись, але в духовному світі істота безгрішна.

Комментарий

Коментар

Как уже говорилось, Господь, воплотившись в образе Вьясадевы, составил «Веданта-сутру». Здесь Господь кратко излагает содержание «Веданты». Он говорит, что живых существ, которым нет числа, можно разделить на два типа: подверженных изменениям и неизменных. Живые существа вечно являются отделенными частицами Верховной Личности Бога. Тех из них, которые попали в материальный мир, называют джӣва-бхӯта, и употребленные в данном стихе слова кшара сарви бхӯтни указывают на то, что эти существа подвержены изменениям. А тех живых существ, которые пребывают в единстве с Верховной Личностью Бога, называют неизменными. Единство означает не отсутствие индивидуальности, а отсутствие разъединенности. Все они разделяют цели творения. Разумеется, в духовном мире нет творения как такового, но, поскольку Верховная Личность Бога, как сказано в «Веданта-сутре», является источником всего сущего, мы употребляем здесь этот термин.

Як уже пояснювалось, Сам Господь в образі Вйа̄садеви, Свого втілення, уклав Веда̄нта-сӯтру. Тут Він скорочено викладає зміст Веда̄нта-сӯтри. Він каже, що живі істоти, яких є безліч, можна розділити на дві групи: на тих, що помиляються й на непохибних. Живі істоти є вічними відокремленими природними частками Верховного Бога-Особи. Коли вони вступають у зв’язок з матеріальним світом, їх називають джı̄ва-бгута, і слова санскриту, що їх наведено тут, кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні, вказують саме на цю їхню схильність помилятись. А ті істоти, які перебувають в єдності з Верховним Богом-Особою, є непогрішними. Єдність не означає відсутності індивідуальності, але відсутність розладу, незгоди. Всі одностайні та згодні з Господом стосовно мети творення. Звичайно, в духовному світі відсутнє творення, але до такої концепції вдаються тому що Верховний Бог-Особа, як сказано в Веда̄нта-сӯтрі, є джерело всіх еманацій.

Как утверждает Верховная Личность Бога, Господь Кришна, живые существа делятся на две категории. Подтверждение этому можно найти в Ведах, значит, эта истина не вызывает сомнений. Живые существа, ведущие борьбу с умом и пятью чувствами в материальном мире, беспрестанно меняют свои материальные тела. Пока живое существо находится в обусловленном состоянии, его тело постоянно претерпевает различные изменения, поскольку является материальным. Материя непрерывно меняется, поэтому кажется, что живое существо тоже меняется. Однако тела обитателей духовного мира нематериальны и, стало быть, неизменны. В материальном мире тело живого существа претерпевает шесть изменений: оно рождается, растет, некоторое время существует, производит потомство, а затем стареет и умирает. Однако в духовном мире тело живого существа остается неизменным; там нет старости, рождения и смерти. Там все обладает единой природой. Кшара сарви бхӯтни: все живые существа, соприкоснувшиеся с материей, начиная с первого из сотворенных живых существ, Господа Брахмы, и кончая крошечным муравьем, меняют тела, поэтому говорится, что все они подвержены изменениям. В духовном же мире все живые существа являются освобожденными душами, вечно пребывающими в духовном единстве.

Згідно з твердженням Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, живі істоти поділяються на дві категорії. В цьому немає сумнівів, бо так свідчать Веди. Живих істот, які борються в матеріальному світі з розумом та п’ятьма чуттями, мають матеріальні тіла, що зазнають постійних змін. Доки жива істота перебуває в обумовленому стані, її тіло змінюється внаслідок його взаємодії з матерією. Міняється матерія, і тому здається, що зазнають змін живі істоти. Але в духовному світі тіло нематеріальне, і тому там відсутня мінливість. В матеріальному світі жива істота проходить через шість етапів видозміни: народжується, росте, існує в дорослому стані, розмножується, старіє і, зрештою, зникає. Такими є зміни матеріального тіла. Однак, в духовному світі тіло не змінюється, там немає старості, там немає народження, там немає смерті. Там панує єдність усього сущого. Але — кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні: всяка жива істота, яка торкнулась матерії, від першої створеної істоти — Брахми й до крихітної мурашки, змушена міняти своє тіло і всім їм властиво помилятись. Однак у духовному світі вони завжди перебувають у звільненому стані та єдності.