Skip to main content

Глава четырнадцатая

ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА

Три гуны материальной природы

Три ґун̣и матеріальної природи

ТЕКСТ 1:
Верховный Господь сказал: Я вновь возвещу тебе эту высшую мудрость, самое лучшее знание, обретя которое все мудрецы достигали наивысшего совершенства.
TEXT 1:
Верховний Бог-Особа сказав: І знову Я сповіщатиму тобі неперевершену, трансцендентальну мудрість, найкращу з усього знання, пізнавши яку, всі мудреці досягали найвищої досконалості.
ТЕКСТ 2:
Тот, кто непоколебимо утвердился в этом знании, обретает такую же духовную природу, как у Меня. Такой человек больше не родится во время сотворения этого мира и не будет страдать во время его уничтожения.
TEXT 2:
Людина, що просвітлена цим знанням, може досягти трансцендентної природи, такої самої, як і Моя власна, і тоді вона вже не народжуватиметься під час творення, і знищення не загрожуватиме їй.
ТЕКСТ 3:
Совокупная материальная субстанция, которую называют Брахманом, является лоном, из которого рождаются все живые существа. И Я оплодотворяю этот Брахман, о потомок Бхараты, позволяя им появиться на свет.
TEXT 3:
Сукупна матеріальна субстанція, що її називають Брахманом, є джерело народження, о сину Бгарати, і в цьому Брахмані Я зачинаю всіх живих істот, даючи їм можливість з’явитися на світ.
ТЕКСТ 4:
Знай же, о сын Кунти, что все виды жизни порождены материальной природой, а Я отец, дающий семя.
TEXT 4:
Слід зрозуміти, що всі види життя, о сину Кунтı̄, породжує лоно матеріальної природи, і що Я — батько, який дає сім’я.
ТЕКСТ 5:
Материальная природа состоит из трех гун — благости, страсти и невежества. Когда вечное живое существо входит в соприкосновение с материальной природой, эти гуны,о могучерукий Арджуна, обусловливают его.
TEXT 5:
Матеріальну природу складають три ґун̣и: благочестя, пристрасть та невігластво. І коли вічна жива істота входить у зв’язок з природою, о міцнорукий Арджуно, ці ґун̣и обумовлюють її.
ТЕКСТ 6:
О безгрешный, гуна благости, которая чище других гун, просветляет живое существо и избавляет его от всех последствий грехов. Пребывающие под влиянием этой гуны привязываются к знанию и ощущению счастья.
TEXT 6:
О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.
ТЕКСТ 7:
Гуна страсти порождена бесконечными желаниями и алчностью, поэтому она, о сын Кунти, связывает воплощенное живое существо узами материальной корыстной деятельности.
TEXT 7:
Модус пристрасті народжується з необмежених бажань та прагнень, о сину Кунтı̄, і внаслідок цього втілена жива істота прив’язується до матеріальної кармічної діяльності.
TEXT 8:
Знай же, о потомок Бхараты, что гуна тьмы, порожденная невежеством, держит всех воплощенных живых существ в плену иллюзии. Ее влияние проявляется в виде безумия, лени и сна, которые опутывают обусловленную душу.
TEXT 8:
О сину Бгарати, знай, що ґун̣а пітьми, що породжена з невігластва, — причина омани всіх втілених живих істот. Наслідок цієї ґун̣и — безумство, лінощі й сон, що зв’язують обумовлену душу.
ТЕКСТ 9:
О потомок Бхараты, гуна благости обусловливает живое существо ощущением счастья, гуна страсти — корыстной деятельностью, а гуна невежества, покрывая знание живого существа, связывает его путами безумия.
TEXT 9:
О сину Бгарати, в ґун̣і благочестя людину обумовлює щастя, пристрасть штовхає її до кармічної діяльності, а невігластво, покриваючи знання людини, прирікає її на безумство.
ТЕКСТ 10:
Иногда, о потомок Бхараты, в человеке начинает преобладать гуна благости, одолевая страсть и невежество. Иногда гуна страсти побеждает невежество и благость, а иногда берет верх гуна невежества. Так между гунами материальной природы идет непрерывная борьба за превосходство.
TEXT 10:
Інколи ґун̣а благочестя переважає, перемагаючи ґун̣и пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Інколи ґун̣а пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
ТЕКСТ 11:
Когда начинает преобладать гуна благости, все врата тела озаряются знанием.
TEXT 11:
Дію ґун̣и благочестя можна відчути, коли всі брами тіла освітлює знання.
ТЕКСТ 12:
O chief of the Bhāratas, when there is an increase in the mode of passion the symptoms of great attachment, fruitive activity, intense endeavor, and uncontrollable desire and hankering develop.
TEXT 12:
О провідник Бга̄рат, коли зростає вплив ґун̣и пристрасті, розвиваються ознаки сильної прихильності, кармічної діяльності, надмірних зусиль і непідвладних контролю бажань і жаги.
ТЕКСТ 13:
Оказавшись под преобладающим влиянием гуны невежества, о потомок Куру, человек погружается во тьму, делается сонным, утрачивает разум и становится жертвой иллюзии.
TEXT 13:
Коли посилюється ґун̣а невігластва, о сину Куру, тоді проявляється морок, бездіяльність, безумство та ілюзія.
ТЕКСТ 14:
Человек, находящийся под влиянием гуны благости, умирая, попадает на высшие, чистые планеты великих мудрецов.
TEXT 14:
Якщо людина помирає в ґун̣і благочестя, вона досягає вищих планет, чистих планет великих мудреців.
ТЕКСТ 15:
Умирая в гуне страсти, человек рождается среди тех, кто занят корыстной деятельностью, а умирая в гуне невежества, попадает в царство животных.
TEXT 15:
Якщо людина помирає в ґун̣і пристрасті, вона народжується серед тих, хто зайнятий кармічною діяльністю, а скінчивши життя в ґун̣і невігластва, вона народжується в царстві тварин.
ТЕКСТ 16:
Плоды добродетельных поступков чисты и относятся к гуне благости. Действия в гуне страсти приносят человеку страдания, а деятельность в гуне невежества лишает его разума.
TEXT 16:
Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґун̣і благочестя. Діяльність в ґун̣і пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґун̣і невігластва — до глупоти.
ТЕКСТ 17:
Гуна благости порождает истинное знание, гуна страсти разжигает алчность, а гуна невежества приводит к глупости, безумию и иллюзии.
TEXT 17:
З ґун̣и благочестя розвивається істинне знання, з ґун̣и пристрасті розвивається жадібність, а з ґун̣и невігластва розвиваються дурість, безумство й ілюзія.
ТЕКСТ 18:
Те, кто пребывает в гуне благости, после смерти поднимаются на высшие планеты; люди в гуне страсти остаются на земных планетах, а те, кто находится под влиянием низшей из гун, отвратительной гуны невежества, попадают в адские миры.
TEXT 18:
Ті, хто перебуває в ґун̣і благочестя, поступово піднімаються на вищі планети; живі істоти, які перебувають у ґун̣і пристрасті, живуть на земних планетах; ті ж, на кого впливає бридка ґун̣а невігластва, опускаються в пекельні світи.
ТЕКСТ 19:
Тот, кто видит, что всё в материальном мире совершается гунами материальной природы, и кто знает Верховного Господа, запредельного этим гунам, достигает Моей духовной природы.
TEXT 19:
Коли людина з усією певністю бачить, що немає іншого виконавця будь-якої діяльності, крім ґун̣ природи, й знає Верховного Господа, трансцендентного щодо всіх цих ґун̣, вона досягає Моєї духовної природи.
ТЕКСТ 20:
Преодолев влияние этих трех гун, которые связаны с материальным телом, воплощенное живое существо перестает испытывать страдания, сопряженные с рождением, старостью и смертью, и вкушает нектар уже в этой жизни.
TEXT 20:
Коли втілена істота здатна вийти за межі трьох ґун̣, пов’язаних з матеріальним тілом, вона може звільнитись від народження, смерті, старості й завдаваних ними страждань, а також відчути смак нектару безсмертя ще в цьому житті.
ТЕКСТ 21:
Арджуна спросил: О мой Господь, по каким признакам можно узнать того, кто вышел из-под влияния этих трех гун? Как он ведет себя? И каким образом освобождается от их власти?
TEXT 21:
Арджуна спитав: Мій дорогий Господь, якими є ознаки людини, що піднеслась над цими трьома ґун̣ами? Як вона поводиться? І як перемагає ґун̣и природи?
TEXTS 22-25:
Верховный Господь сказал: О сын Панду, про того, в ком просветление, привязанность и иллюзия не вызывают ненависти, когда они появляются, и кто не жаждет обрести их, когда они исчезают; кого не выводит из равновесия воздействие материальных гун, кто остается безучастным и трансцендентным, ибо знает, что все совершается этими гунами; кто всегда погружен в себя и одинаково относится к счастью и горю; кто не видит разницы между горстью земли, камнем и слитком золота; кто одинаково встречает желанное и нежеланное; кто остается непоколебимым, одинаково принимая осуждение и похвалы, бесчестье и почет; кто одинаково относится к друзьям и врагам; кто отрекся от всей материальной деятельности, — про такого человека говорят, что он поднялся над гунами материальной природы.
TEXTS 22-25:
Верховний Господь сказав: О сину Па̄н̣д̣у, в кому просвітлення, прив’язаність та ілюзія не викликають зненависті, коли вони є, і хто не прагне їх, коли вони зникають, хто стійко і спокійно переносить усі перипетії будь-яких взаємодій матеріальних якостей, залишаючись безучасним і трансцендентним, знаючи, що діють лише ґун̣и; хто, заглибившись у самого себе, однаково ставиться до щастя й нещастя; для кого грудка землі, камінь або золото суть одне, хто однаково приймає бажане й небажане, хто стійкий, хто завжди — вихваляють його чи ображають, шанують чи зневажають — залишається врівноваженим; хто однаково ставиться як до друга, так і до ворога і хто зрікся всієї матеріальної діяльності — про таку людину можна сказати, що вона піднеслась над ґун̣ами природи.
ТЕКСТ 26:
Тот, кто целиком посвящает себя преданному служению, ни при каких обстоятельствах не отклоняясь от этого пути, преодолевает влияние гун материальной природы и достигает уровня Брахмана.
TEXT 26:
Той, хто цілком присвячує себе відданому служінню й непохитний за будь-яких обставин, одразу ж підіймається над ґун̣ами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана.
ТЕКСТ 27:
Я основа безличного Брахмана, бессмертного, неуничтожимого и вечного, который есть средоточие высшего, изначального блаженства.
TEXT 27:
А Я є основою безособистісного Брахмана, безсмертного, нетлінного і вічного, який є істинним одвічним станом найвищого щастя.