Skip to main content

ТЕКСТ 27

TEXT 27

Текст

Текст

брахман̣о хи пратишт̣ха̄хам
амр̣тасйа̄вйайасйа ча
ш́а̄ш́ватасйа ча дхармасйа
сукхасйаика̄нтикасйа ча
брахман̣о хі пратішт̣га̄хам
амр̣тасйа̄вйайасйа ча
ш́а̄ш́ватасйа ча дгармасйа
сукгасйаіка̄нтікасйа ча

Пословный перевод

Послівний переклад

брахман̣ах̣ — безличного брахмаджьоти; хи — безусловно; пратишт̣ха̄ — основа; ахам — Я; амр̣тасйа — нетленного; авйайасйа — неуничтожимого; ча — и; ш́а̄ш́ватасйа — вечного; ча — и; дхармасйа — изначального положения; сукхасйа — счастья; аика̄нтикасйа — высшего; ча — также.

брахман̣ах̣—безособистісного брахмаджйоті; хі—неодмінно; пратішт̣га̄—опора; ахам—Я є; амр̣тасйа—безсмертного; авйайасйа—нетлінного; ча—також; ш́а̄ш́ватасйа—вічного; ча—і; дгармасйа—конституціонального становища; сукгасйа—щастя; аіка̄нтікасйа—найвищого; ча—також.

Перевод

Переклад

Я основа безличного Брахмана, бессмертного, неуничтожимого и вечного, который есть средоточие высшего, изначального блаженства.

А Я є основою безособистісного Брахмана, безсмертного, нетлінного і вічного, який є істинним одвічним станом найвищого щастя.

Комментарий

Коментар

По природе Брахман бессмертен, неуничтожим, вечен и исполнен блаженства. Осознание Брахмана является первой ступенью духовного самопознания. Вторая, промежуточная, ступень — осознание Параматмы, Сверхдуши, а высшей ступенью в постижении Абсолютной Истины является постижение Верховной Личности Бога. Таким образом, и Параматма, и безличный Брахман пребывают в Верховной Личности Бога. В седьмой главе «Бхагавад-гиты» было сказано, что материальная природа — это проявление низшей энергии Верховного Господа. Господь оплодотворяет низшую, материальную природу частицами Своей высшей энергии — так материальная природа одухотворяется. Начиная культивировать духовное знание, обусловленное живое существо постепенно поднимается с уровня материального бытия на уровень осознания Всевышнего в аспекте безличного Брахмана. Это первая ступень самоосознания. Достигнув этой ступени, то есть осознав Брахман, человек поднимается над материальным существованием, но еще не достигает ступени высшего совершенства в познании духа. При желании он может постепенно подняться на ступень осознания Параматмы, а затем — Верховной Личности Бога. В Ведах содержится много подобных примеров. Так, четверо Кумаров находились на уровне осознания безличного аспекта Абсолютной Истины, но затем постепенно достигли уровня преданного служения. Тот, кто не может подняться выше ступени осознания безличного Брахмана, рискует снова пасть в материальный мир. В «Шримад-Бхагаватам» говорится, что, если человек, достигнув безличного Брахмана, не идет дальше и не приходит к осознанию Высшей Личности, это признак того, что его разум не совсем чист. Поэтому, даже поднявшись на уровень Брахмана, живое существо может снова пасть в материальный мир, если не будет заниматься преданным служением Господу. В Ведах также сказано: расо ваи сах̣, расам̇ хй эва̄йам̇ лабдхва̄нандӣ бхавати — «Когда человек постигает Личность Бога — источник вечного блаженства, Кришну, он исполняется трансцендентного блаженства» (Тайттирия-упанишад, 2.7.1). Верховный Господь исполнен шести достояний, и, когда преданный приближается к Господу, он обретает часть этих достояний. Царский слуга наслаждается практически так же, как сам царь. Подобно этому, вечное, неиссякающее счастье и вечное бытие являются неизменными спутниками преданного служения. Стало быть, преданное служение включает в себя осознание Брахмана, то есть приобщение к вечности и бессмертию.

Природа Брахмана — це безсмертя, нетлінність, вічність і щастя. Брахман — початок трансцендентного усвідомлення. Парама̄тма̄, Наддуша, проміжна або друга стадія трансцендентного усвідомлення, а Верховний Бог-Особа є вершина осягнення Абсолютної Істини. Тому і Парама̄тма̄, і безособистісний Брахман перебувають у Верховній Особі. В сьомій главі пояснювалося, що матеріальна природа є виявом нижчої енерґії Верховного Господа. Господь запліднює нижчу матеріальну природу частками вищої природи, і таким чином духовні частки зв’язуються з матеріальною природою. Коли жива істота, яку обумовлює матеріальна природа, почне розвивати в собі духовне знання, вона піднімається над рівнем матеріального існування й поступово досягає розуміння Всевишнього як Брахмана. Таке розуміння всього живого як Брахмана є першим ступенем самоусвідомлення. На цьому ступені особа, яка усвідомила Брахмана, стає трансцендентною стосовно матеріального оточення, однак таке осягнення Брахмана ще не є досконалим. На бажання, людина може залишатись у стані Брахмана, звідти поступово піднятись до усвідомлення Парама̄тми, а потім — до осягнення Верховного Бога-Особи. Цьому є чимало прикладів у ведичній літературі. Четверо Кумар спершу дотримувались концепції істини як безособистісного Брахмана, але потім поступово піднялись до рівня відданого служіння. Той, хто не може піднятись вище імперсонального розуміння Брахмана, ризикує знову впасти долі. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам мовиться, що навіть коли особистість піднімається до рівня безособистісного Брахмана, але зупиняється на цьому, то її розум не зовсім чистий, бо вона нічого не знає про Верховну Особу. Тому, незважаючи на те, що вона досягла рівня Брахмана, для неї не виключена можливість пасти, якщо вона не служитиме Господеві. В Ведах сказано: расо ваі сах̣, расам̇ хй ева̄йам̇ лабдгва̄нандı̄ бгаваті — «коли людина пізнає Бога-Особу, вмістилище насолод, Кр̣шн̣у, вона справді перебуває у стані трансцендентного блаженства» (Таіттірı̄йа Упанішада 2.7.1). Верховний Господь сповнений шістьох надзвичайних багатств, і коли відданий звертається до Нього, відбувається обмін цими щедротами. Слуга царя насолоджується майже так само, як і сам цар. І тому вічне непорушне щастя й вічне життя супроводжують віддане служіння. Отже, віддане служіння включає в себе осягнення Брахмана, або вічності й нетлінності. Все це притаманне особі, яка віддано служить Господеві.

Хотя живое существо и обладает природой Брахмана, у него есть желание господствовать над материальным миром, и из-за этого оно падает. В своем естественном положении живое существо находится над тремя материальными гунами, но, соприкоснувшись с материальной природой, оно оказывается во власти ее гун: благости, страсти и невежества. Соприкосновение с этими тремя гунами усиливает в нем желание властвовать над материальным миром. Однако, занимаясь преданным служением в сознании Кришны, душа сразу же поднимается на трансцендентный уровень и избавляется от запретного желания господствовать над материальной природой. Поэтому так важно заниматься преданным служением (которое начинается со слушания, повторения и памятования и включает в себя девять видов деятельности) именно в обществе преданных. Постепенно в результате общения с преданными Господа человек с помощью духовного учителя избавится от желания властвовать над материей и укрепится в трансцендентном любовном служении Господу. Именно этот путь описан в заключительных стихах данной главы, начиная с двадцать второго. Преданное служение — очень простой метод. Нужно постоянно так или иначе служить Господу, есть предложенную Господу пищу, вдыхать аромат цветов, предложенных Его лотосным стопам, посещать места, где Господь проводил Свои трансцендентные лилы, читать повествования о деяниях Господа и Его любовных отношениях с преданными, всегда повторять трансцендентные звуки святого имени — Харе Кришна, Харе Кришна, Кришна Кришна, Харе Харе/Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе — и держать пост в дни явления и ухода Господа и Его преданных. Действуя таким образом, можно полностью отстраниться от материальной деятельности. Тот, кто, следуя этим путем, достигает брахмаджьоти или постигает другие аспекты Брахмана, качественно уподобляется Верховной Личности Бога.

Жива істота, Брахман за своєю природою, бажає панувати над матеріальним світом і внаслідок цього падає. В своєму істинному стані жива істота перебуває вище трьох ґун̣ матеріальної природи, але під чарами матеріальної природи вона заплутується в різних ґун̣ах цієї природи: благочестя, пристрасті та невігластва. Внаслідок взаємодії з трьома ґун̣ами з’являється бажання панувати над матеріальним світом. Віддано слугуючи Господеві в цілковитій свідомості Кр̣шн̣и, жива істота безпосередньо досягає трансцендентного рівня, і її протизаконне бажання панувати над матеріальною природою зникає. Віддане служіння, яке починається з того, що людина слухає про Кр̣шн̣у, прославляє, оспівує Його імена, пам’ятає про Нього, — тобто виконує дев’ять приписів відданого служіння — треба виконувати у спілкуванні з відданими. Поступово, завдяки такому спілкуванню й під впливом духовного вчителя, матеріальне бажання панувати зникає, і людина стає непохитною в трансцендентному любовному служінні Господеві. Такий шлях визначено в даній главі, в віршах, починаючи з двадцять другого і до останнього. Віддане служіння Господу дуже просте: людина повинна завжди служити Йому, приймати рештки їжі, запропонованої Господу, вдихати аромат квітів, що піднесені Його лотосним стопам, відвідувати місця, де Господь тішився Своїми трансцендентними розвагами, читати про різноманітні дії Господа, про Його любовні взаємостосунки з відданими, завжди виспівувати трансцендентні звуки Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, говіти в святкові дні появи і зникнення Господа та Його відданих. Слідуючи цим шляхом, людина цілком зрікається матеріальної діяльності. Той, хто може таким чином досягти брахмаджйоті, тобто багатосторонньої концепції Брахмана, стає якісно рівним Верховному Богові-Особі.

Так заканчивается комментарий Бхактиведанты к четырнадцатой главе «Шримад Бхагавад-гиты», которая называется «Три гуны материальной природы».

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до чотирнадцятої глави Ш́рı̄мад-Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалися три ґун̣и матеріальної природи.