ТЕКСТ 5
TEXT 5
Текст
Текст
чхандобхир вивидхаих̣ пр̣тхак
брахма-сӯтра-падаиш́ чаива
хетумадбхир виниш́читаих̣
чгандобгір вівідгаіх̣ пр̣тгак
брахма-сӯтра-падаіш́ чаіва
хетумадбгір вініш́чітаіх̣
Пословный перевод
Послівний переклад
р̣шибхих̣ — великими мудрецами; бахудха̄ — по-разному; гӣтам — описаны; чхандобхих̣ — ведическими гимнами; вивидхаих̣ — разными; пр̣тхак — по-разному; брахма-сӯтра — «Веданты»; падаих̣ — афоризмами; ча — также; эва — безусловно; хету-мадбхих̣ — причин и следствий; виниш́читаих̣ — определены.
р̣шібгіх̣—освіченими мудрецями; бахудга̄—багатьма шляхами; ґı̄там—описано; чгандобгіх̣—ведичними гімнами; вівідгаіх̣—різними; пр̣тгак—по-різному; брахма-сӯтра—Веда̄нти; падаіх̣—афоризмами; ча—також; ева—неодмінно; хету-мадбгіх̣—з причиною й наслідком; вініш́чітаіх̣—докладними.
Перевод
Переклад
Многие мудрецы описали поле деятельности и знающего поле в разных ведических шастрах. Особенно подробно, с объяснением всех причин и следствий, об этом рассказывается в «Веданта-сутре».
Багато мудреців в різних ведичних писаннях описали знання про поле діяльності і того, хто знає діяльність. У найбільш цілісному вигляді його представляє Веда̄нта-сӯтра з вичерпним поясненням причин і наслідків.
Комментарий
Коментар
Верховная Личность Бога, Кришна, является высшим авторитетом в этой науке. Однако мудрецы и признанные авторитеты, естественно, всегда ссылаются на авторитетных предшественников. Вопрос о тождестве и различии души и Сверхдуши, вызывающий так много споров, Кришна освещает, ссылаясь на «Веданту», которая является признанным священным писанием. Он начинает стих, говоря: «По словам многих мудрецов…» Что касается великих мудрецов, то, помимо Самого Господа, к их числу относится Вьясадева, автор «Веданта-сутры», в которой дано безукоризненное объяснение разницы между душой и Сверхдушой. Отец Вьясадевы, Парашара, тоже является великим мудрецом. Он пишет в своих религиозных трудах: ахам̇ твам̇ ча татха̄нйе... «Все мы: ты, я и другие живые существа, — хотя и заключены в материальных телах, духовны по природе. Сейчас мы попали под влияние трех гун материальной природы, в соответствии со своей кармой. Поэтому одни живые существа принадлежат к высшим, а другие к низшим формам жизни. Причиной существования высших и низших форм жизни, проявленных в бесконечном многообразии живых существ, является невежество. Однако оскверняющее влияние трех гун природы не распространяется на Сверхдушу, которая непогрешима и трансцендентна». Аналогичным образом, в изначальных Ведах, и прежде всего в «Катха-упанишад», также проводится разграничение между душой, Сверхдушой и материальным телом. Об этом говорили многие великие мудрецы, среди которых самым авторитетным считается Парашара.
Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а, — найвищий авторитет з цього знання. Але, за звичаєм, обізнані вчені й визнані авторитети завжди посилаються на своїх попередників. Кр̣шн̣а пояснює це надзвичайно суперечливе питання про двоїстість та неподільність індивідуальної душі й Наддуші, посилаючись на святі писання, на авторитет Веда̄нти. Спочатку Він каже, що це сходиться з думкою багатьох мудреців. Щодо мудреців, то окрім Нього Самого, Вйа̄садева, автор Веда̄нта-сӯтри, є великий мудрець, і у Веда̄нта-сӯтрі він чудово з’ясував природу двоїстості. Батько Вйа̄садеви, Пара̄ш́ара, також великий мудрець, і він писав у своїх книгах з релігії: ахам твам̇ ча татга̄нйе... — „Ми — ти, я й різноманітні інші живі істоти — трансцендентні, хоча й перебуваємо в матеріальних тілах. Тепер на нас впливають, згідно з нашою кармою, три ґун̣и матеріальної природи. Тому дехто перебуває на вищому рівні, дехто — в нижчій природі. Вища та нижча природи існують внаслідок невігластва й проявляються в незчисленній множині живих істот. Але Наддуша трансцендентна, бо вона непохибна й не опоганена трьома ґун̣ами матеріальної природи». Таке розмежування душі, Наддуші й тіла проведено і в первісних Ведах, особливо в Кат̣га Упанішаді. Багато великих мудреців пояснювали це, Пара̄ш́ару ж вважають головним серед них.
Слово чхандобхих̣ относится к разным ведическим писаниям. Так, о природе, живом существе и Верховной Личности Бога рассказывается в «Тайттирия-упанишад», являющейся частью «Яджур-веды».
Слово чгандобгіх̣ стосується різної ведичної літератури. Наприклад, Таіттірı̄йа Упанішада, яка є відгалуженням Йаджур Веди, описує природу, живу істоту й Верховного Бога-Особу.
Как уже было сказано, кшетра — это поле деятельности, а две категории кшетра-гьи — это индивидуальное живое существо и верховное живое существо. В «Тайттирия-упанишад» (2.5) сказано: брахма пуччхам̇ пратишт̣ха̄. Энергия Верховного Господа проявляется сначала как анна-майя, зависимость живого существа от пищи. Это сугубо материалистическая концепция Всевышнего. Далее следует прана-майя: осознав Высшую Абсолютную Истину как пищу, живое существо затем постигает Ее в признаках жизни, то есть в разных ее проявлениях. На уровне гьяна-майи живое существо не только осознаёт различные проявления жизни, но и начинает мыслить, чувствовать и желать. Затем оно постигает Брахман (вигьяна-майю), то есть перестает отождествлять себя с умом и признаками жизни в теле. Следующей, высшей, ступенью самопознания является ананда-майя — осознание живым существом исполненной блаженства природы Брахмана. Итак, существует пять ступеней постижения Брахмана, называемых брахма пуччхам. Из них первые три: анна-майя, прана-майя и гьяна-майя — относятся к полю деятельности живых существ. Верховный же Господь, которого называют ананда-майей, трансцендентен ко всем полям деятельности. «Веданта-сутра» также описывает Всевышнего словами: а̄нанда-майо ’бхйа̄са̄т — Бог, Верховная Личность, по природе исполнен блаженства. Чтобы изведать трансцендентное блаженство, Он проявляет Свою энергию как вигьяна-майю, прана-майю, гьяна-майю и анна-майю. Считается, что живое существо наслаждается полем деятельности, но ананда-майя отлична от живого существа. Это означает, что если живое существо захочет наслаждаться, соединив свои желания с желаниями ананда-майи, то достигнет совершенства. Таково истинное положение Верховного Господа, которому известны все поля деятельности, живого существа, знающего свое поле и подвластного Господу, и природы, представляющей собой поле деятельности. Все эти истины можно найти в «Веданта-сутре», которую еще называют «Брахма-сутрой».
Як вже стверджувалося, кшетра — це поле діяльності, і є два види кшетра-джн̃а: індивідуальна жива істота й верховна жива істота. Як стверджується в Таіттірı̄йа Упанішаді (2.5), брахма пуччгам̇ пратішт̣га̄. Залежність існування від наявності їжі є проявом енерґії Верховного Господа, і це відоме як анна-майа. Таким є матеріалістичний підхід до розуміння Всевишнього. Далі йде пра̄н̣а-майа; це означає, що, усвідомивши присутність Верховної Абсолютної Істини в їжі, жива істота може збагнути Абсолютну Істину вже в ознаках життя або в різних формах життя. В джн̃а̄на-майі пізнання виходить за межі ознак життя й піднімається до рівня мислення, почуттів і волевиявів. Віджн̃а̄на-майа, або усвідомлення Брахмана, приходить тоді, коли саму живу істоту відрізняють од її розуму та ознак життя. Найвищим ступенем є а̄нанда-майа, осягнення всеблаженної природи. Таким чином, є п’ять ступенів реалізації Брахмана, які називають брахма пуччгам. Із цих п’яти перші три ступені — анна-майа, пра̄н̣а-майа, джн̃а̄на-майа — пов’язані з полем діяльності живих істот. Верховний Господь, якого називають а̄нанда-майа, посідає трансцендентне становище стосовно всіх полів діяльності. Веда̄нта-сӯтра також описує Верховного Господа за допомогою вислову а̄нанда-майо ’бгйа̄са̄т, це означає, що Верховний Бог-Особа за Своєю природою сповнений радості. Щоб насолоджуватись Своїм трансцендентним блаженством, Він поширює Себе у віджн̃а̄на-майі, пра̄н̣а-майі, джн̃а̄на-майі та анна-майі. Вважають, що жива істота насолоджується в полі діяльності, але а̄нанда-майа відрізняється від неї. Це означає, що коли жива істота вирішує насолоджуватись, зв’язавши себе з а̄нанда-майею — вона стає досконалою. Таким є правдивий опис Верховного Господа як верховного знавця поля, живої істоти як підлеглого знавця і природи поля діяльності. Ці істини слід відшукувати на сторінках Веда̄нта, тобто Брахма, сӯтри.
Здесь сказано, что «Брахма-сутра» представляет собой логически стройную систему афоризмов, связанных по принципу причины и следствия. Например: на вийад аш́рутех̣ (2.3.2), на̄тма̄ ш́рутех̣ (2.3.18) и пара̄т ту тач-чхрутех̣ (2.3.40). В первом афоризме говорится о поле деятельности, во втором — о живом существе, а в третьем — о Верховном Господе, суммум бонум среди всего многообразия проявленных существ.
Тут згадано, що афоризми Веда̄нта-сӯтри досконало упорядковані за принципом причини й наслідку. Деякі сӯтри, або афоризми, такі: на війад аш́рутех̣ (2.3.2), на̄тма̄ ш́рутех̣ (2.3.18) і пара̄т ту тач-чгрутех̣ (2.3.40). Тобто, перший афоризм вказує на поле діяльності, другий вказує на живу істоту, а третій — на Верховного Господа, суммум бонум усіх проявлень різних істот.