Skip to main content

ТЕКСТЫ 1-2

TEXTS 1-2

Текст

Текст

арджуна ува̄ча
пракр̣тим̇ пурушам̇ чаива
кшетрам̇ кшетра-джн̃ам эва ча
этад ведитум иччха̄ми
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ ча кеш́ава
арджуна ува̄ча
пракр̣тім̇ пурушам̇ чаіва
кшетрам̇ кшетра-джн̃ам ева ча
етад ведітум іччга̄мі
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ ча кеш́ава
ш́рӣ-бхагава̄н ува̄ча
идам̇ ш́арӣрам̇ каунтейа
кшетрам итй абхидхӣйате
этад йо ветти там̇ пра̄хух̣
кшетра-джн̃а ити тад-видах̣
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ідам ш́арı̄рам̇ каунтейа
кшетрам ітй абгідгı̄йате
етад йо ветті там̇ пра̄хух̣
кшетра-джн̃а іті тад-відах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказал; пракр̣тим — природу; пурушам — наслаждающегося; ча — также; эва — непременно; кшетрам — поле; кшетра-джн̃ам — знающего поле; эва — непременно; ча — также; этат — все это; ведитум — узнать; иччха̄ми — я желаю; джн̃а̄нам — знание; джн̃ейам — объект познания; ча — также; кеш́ава — о Кришна; ш́рӣ-бхагава̄н ува̄ча — Верховный Господь сказал; идам — это; ш́арӣрам — тело; каунтейа — о сын Кунти; кшетрам — полем; ити — так; абхидхӣйате — называют; этат — это; йах̣ — тот, кто; ветти — знает; там — он; пра̄хух̣ — именуют; кшетра-джн̃ах̣ — знающим поле; ити — так; тат-видах̣ — те, кто знает это.

арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; пракр̣тім—природу; пурушам— того, хто насолоджується; ча—також; ева—неодмінно; кшетрам— поле; кшетра-джн̃ам—того, хто знає поле; ева—неодмінно; ча— також; етат—усе це; ведітум—зрозуміти; іччга̄мі—я бажаю; джн̃а̄нам—знання; джн̃ейам—предмет знання; ча—також; кеш́ава—о Кр̣шн̣о; ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ідам—це; ш́арı̄рам—тіло; каунтейа—син Кунтı̄; кшетрам—поле; іті — таким чином; абгідгı̄йате — називають; етат — це; йах̣ — той, хто; ветті—знає; там—він; пра̄хух̣—називають; кшетра- джн̃ах̣—той, хто знає поле; іті—таким чином; тат-відах̣—тими, хто знає це.

Перевод

Переклад

Арджуна сказал: О Кришна, я хочу узнать о пракрити [природе], пуруше [наслаждающемся], о поле и знающем поле, а также о том, что такое знание и объект познания.

Верховный Господь сказал: Это тело, о сын Кунти, называют полем, а того, кто знает тело, — знающим поле.

Арджуна сказав: О мій дорогий Кр̣шн̣о, я хочу дізнатись про пракр̣ті (природу), про пурушу (того, хто насолоджується), про поле і того, хто знає поле, про знання і про об’єкт пізнання.

Верховний Бог-Особа сказав: Тіло, о син Кунтı̄, називають полем; а того, хто знає тіло, називають тим, хто знає поле.

Комментарий

Коментар

Арджуна попросил Кришну рассказать о пракрити (природе), пуруше (наслаждающемся), окшетре (поле) и о кшетра-гье (знающем поле), а также о том, что такое знание и объект познания. В ответ Кришна сказал, что материальное тело называют полем, а того, кто знает тело, именуют знающим поле. Для обусловленной души тело является полем деятельности. Запутавшись в сетях материального существования, обусловленная душа пытается подчинить себе материальную природу и, в зависимости от того, насколько она способна к этому, получает то или иное поле деятельности. Этим полем является материальное тело. Но что такое тело? Тело состоит из органов чувств. Обусловленная душа ищет материальных наслаждений и в соответствии со своей способностью наслаждаться получает определенное тело, или поле деятельности, — кшетру. Саму же душу, которая не тождественна с телом, именуют кшетра-гьей, знающим поле. Понять разницу между полем (телом) и знающим поле (знающим тело) совсем не трудно. Каждый знает, что его тело в течение жизни, от младенчества до старости, претерпевает множество изменений, но, несмотря на это, он остается той же неизменной личностью. Иначе говоря, знающий поле деятельности отличен от самого поля. Так обусловленное живое существо может понять свое отличие от материального тела. В начале «Бхагавад-гиты» уже говорилось о том, что живое существо заключено в тело (дехино ’смин), которое, изменяясь, превращается из тела ребенка в тело юноши, затем — в тело взрослого человека и наконец — в тело старика, и что владелец тела знает о происходящих с его телом изменениях. Следовательно, владелец тела отличен от тела и является кшетра-гьей. Иногда мы думаем: «Я счастлив» или: «Я мужчина», «Я женщина», «Я кошка», «Я собака». Так знающий тело отождествляет себя с телом, хотя на самом деле отличен от него. Мы пользуемся разными вещами, например одеждой и т. д., но при этом никогда не путаем себя с ними. По аналогии с этим, немного поразмыслив, мы сможем также увидеть разницу между собой и материальным телом. Я, вы и каждый, кто владеет телом, являются знающими поле деятельности (кшетра-гья), а само тело — это кшетра, поле деятельности.

Арджуна хоче дізнатись, що є пракр̣ті, або природа; що є пуруша, той, хто насолоджується; що є кшетра, поле; хто такий кшетра-джн̃а, той, хто знає поле, і що таке знання і об’єкт пізнання. Коли Арджуна спитав Кр̣шн̣у про все це, Кр̣шн̣а пояснив, що це тіло називають полем, а того, хто знає тіло, називають знаючим поле. Це тіло є полем діяльності обумовленої душі. Обумовлена душа, яка потрапила до пастки матеріального існування, намагається панувати над матеріальною природою. Тому, згідно із своєю здатністю панувати над матеріальною природою, обумовлена душа отримує відповідне поле діяльності. Цим полем діяльності є тіло. Що ж таке тіло? Тіло утворене з чуттів. Обумовлена душа хоче відчувати насолоду, задовольняючи свої чуття, і, згідно з її здатністю насолоджуватись, їй дається тіло, тобто поле діяльності. Тому тіло називають кшетрою, або полем діяльності обумовленої душі. А того, кому слід не ототожнювати себе з тілом, називають кшетра-джн̃а, тим, хто знає поле. Неважко збагнути різницю між полем і тим, хто знає його, між тілом і тим, хто знає тіло. Кожна людина здатна побачити, що від дитинства й до старості вона зазнає численних тілесних змін і проте залишається одною й тою ж особистістю. Таким чином, існує різниця між тим, хто знає поле діяльності, й самим полем діяльності. Жива обумовлена душа може таким чином збагнути, що вона відмінна від тіла. На початку Бгаґавад-ґı̄ти сказано — дехіно ’смін — жива істота перебуває в тілі, тіло ж змінюється від дитинства до отроцтва, від отроцтва до юності й від юності до старості, і людина знає, що тіло, яким вона володіє, змінюється. Власник тіла, безумовно, є кшетра-джн̃а. Інколи ми думаєм: «я щасливий», «я чоловік», «я жінка», «я собака», «я кішка». Все це — тілесні позначення знаючого. Сам же він відмінний од тіла. Хоча ми використовуємо багато зовнішніх атрибутів — одяг тощо, нам відомо, що ми відмінні від них. Так само, трохи поміркувавши, можна дійти висновку, що ми відмінні од тіла. Мене, вас, кого-небудь іще, хто володіє тілом, називають кшетра-джн̃а, тим, хто знає поле діяльності, а тіло називають кшетрою, власне полем діяльності.

В первых шести главах «Бхагавад-гиты» рассказывалось о знающем тело (то есть о живом существе) и о том, как он может постичь Верховную Личность Бога. В последующих шести главах говорилось о Верховном Господе и о взаимоотношениях индивидуальной души и Сверхдуши в преданном служении. В этих главах очень ясно определено главенствующее положение Верховной Личности Бога и подчиненное положение индивидуальной души. Живые существа всегда, при любых обстоятельствах подвластны Верховному Господу, но, забывая об этом, они обрекают себя на мучения. Те из них, кто достаточно благочестив, обращаются к Верховному Господу из различных побуждений: когда попадают в беду, нуждаются в деньгах, стремятся удовлетворить свое любопытство или обрести знание. Обо всем этом уже шла речь в предыдущих главах. Из последующих глав, начиная с тринадцатой, мы узнаем о том, как живое существо попадает в царство материальной природы и как Верховный Господь дает ему возможность освободиться из материального плена с помощью таких методов, как кармические ритуалы, философские поиски истины и преданное служение. Хотя живое существо имеет принципиально иную, чем материальное тело, природу, между ними существует определенная связь, о чем также будет рассказано в последующих главах.

В перших шести главах Бгаґавад-ґı̄ти описано знавця тіла (живу істоту), а також обставини, за яких вона може усвідомити Верховного Господа. В середніх шести главах Бгаґавад-ґı̄ти йде мова про Верховного Бога-Особу та взаємостосунки індивідуальної душі з Наддушею у відданому служінні. В цих главах з’ясовано вище становище Верховного Бога-Особи й підпорядковане — індивідуальної душі. Живі істоти підлеглі Господу за всіх обставин, але, забувши про це, вони страждають. Просвітлені завдяки праведній діяльності, вони звертаються до Верховного Господа в різних випадках: у стражданні, в злиднях, з цікавості та в пошуках знання. Про це також вже йшла мова. Далі, починаючи з тринадцятої глави, пояснюється, яким чином жива істота вступає в зв’язок з матеріальною природою, як вона шукає звільнення на шляхах кармічної діяльності, розвитку знання і відданого служіння, і як Верховний Господь звільнює її. Пояснено також, яким чином жива істота, яка цілком відмінна від матеріального тіла, споріднюється з ним.