Skip to main content

ТЕКСТЫ 4-5

TEXTS 4-5

Текст

Текст

буддхир джн̃а̄нам асаммохах̣
кшама̄ сатйам̇ дамах̣ ш́амах̣
сукхам̇ дух̣кхам̇ бхаво ’бха̄во
бхайам̇ ча̄бхайам эва ча
буддгір джн̃а̄нам асаммохах̣
кшама̄ сатйам̇ дамах̣ ш́амах̣
сукгам̇ дух̣кгам̇ бгаво ’бга̄во
бгайам̇ ча̄бгайам ева ча
ахим̇са̄ самата̄ тушт̣ис
тапо да̄нам̇ йаш́о ’йаш́ах̣
бхаванти бха̄ва̄ бхӯта̄на̄м̇
матта эва пр̣тхаг-видха̄х̣
ахім̇са̄ самата̄ тушт̣іс
тапо да̄нам̇ йаш́о ’йаш́ах̣
бгаванті бга̄ва̄ бгӯта̄на̄м̇
матта ева пр̣тгаґ-відга̄х̣

Пословный перевод

Послівний переклад

буддхих̣ — разум; джн̃а̄нам — знание; асаммохах̣ — свобода от сомнений; кшама̄ — снисходительность; сатйам — правдивость; дамах̣ — владение чувствами; ш́амах̣ — способность обуздывать ум; сукхам — счастье; дух̣кхам — горе; бхавах̣ — рождение; абха̄вах̣ — смерть; бхайам — страх; ча — также; абхайам — бесстрашие; эва — также; ча — и; ахим̇са̄ — непричинение вреда; самата̄ — уравновешенность; тушт̣их̣ — удовлетворенность; тапах̣ — аскетичность; да̄нам — щедрость; йаш́ах̣ — слава; айаш́ах̣ — бесславие; бхаванти — исходят; бха̄ва̄х̣ — качества; бхӯта̄на̄м — живых существ; маттах̣ — от Меня; эва — безусловно; пр̣тхак-видха̄х̣ — различные.

буддгіх̣—інтелект; джн̃а̄нам—знання; асаммохах̣—відсутність сумнівів; кшама̄—всепрощення; сатйам—правдивість; дамах̣—контроль почуттів; ш́амах̣—контроль розуму; сукгам—щастя; дух̣кгам—нещастя; бгавах̣—народження; абга̄вах̣—смерть; бгайам— страх; ча — також; абгайам — безстрашність; ева — також; ча —і; ахім̇са̄—відмова від насильства; самата̄—рівновага; тушт̣іх̣— вдоволеність; тапах̣—покута; да̄нам—милосердя; йаш́ах̣—слава; айаш́ах̣ — ганьба; бгаванті — виходять; бга̄ва̄х̣ — природи; бгӯта̄на̄м—живих істот; маттах̣—з Мене; ева—неодмінно; пр̣тгак-відга̄х̣—по-різному влаштовані.

Перевод

Переклад

Разум, знание, свобода от сомнений и иллюзии, снисходительность, правдивость, способность обуздывать чувства и ум, счастье, горе, рождение и смерть, страх и бесстрашие, непричинение вреда, уравновешенность, удовлетворенность, аскетичность, щедрость, слава и бесславие — все эти разнообразные качества живых существ созданы Мной одним.

Інтелект, знання, свободу від сумнівів та ілюзій, прощення, правдивість, володіння своїми чуттями, приборкання розуму, щастя й нещастя, народження, смерть, страх, безстрашність, відмову від застосування насильства, врівноваженість, вдоволеність, аскетизм, милосердя, славу і ганьбу — всі ці різні якості й здібності живих істот створив саме Я.

Комментарий

Коментар

Все многообразие качеств живых существ, перечисленных здесь, хороших и плохих, создано Кришной.

Всі різні гарні й погані якості живих істот створив Кр̣шн̣а, і їх описано тут.

Разумом называют способность понимать истинную природу вещей, а знанием — понимание того, что́ есть дух и что́ есть материя. Обычное знание, которое люди получают в университетах, распространяется только на материальные вещи и потому не может считаться истинным. Обладать знанием — значит понимать, чем дух отличается от материи. Современная система образования не дает людям знания о духе, она просто учит их манипулировать материальными элементами и удовлетворять свои физические потребности. Поэтому академическое знание нельзя считать полным.

Інтелект — це здатність дивитися на речі під правильним кутом зору, а знання полягає в розумінні того, що є дух і що — матерія. Звичайне знання, яке отримують в університетах, стосується лише матерії і тут не вважається справжнім знанням. Знати — означає розуміти різницю між духом і матерією. Сучасна освіта не дає знання про дух; вчені та викладачі просто досліджують елементи матерії й дбають про тілесні потреби. Тому академічне знання недовершене.

Асаммоха, свобода от сомнений и иллюзии, приходит к тому, кто перестал колебаться и понял трансцендентную философию. Постепенно, шаг за шагом, человек может избавиться от заблуждений и иллюзий. Ничего не следует принимать слепо; все нужно тщательно взвешивать и обдумывать. Необходимо также развивать в себе терпение и умение прощать (кшаму). Нужно научиться терпеть и снисходительно относиться к незначительным оплошностям других. Сатйам, правдивость, — это способность говорить правду ради блага других людей. Истину нельзя искажать. Расхожая мораль гласит, что правду следует говорить лишь в том случае, если она приятна собеседнику. Но правдивый человек так не поступает. Истину следует говорить прямо в глаза, чтобы люди знали, каково действительное положение вещей. Тот, кто предупреждает других: «Этот человек — вор», — говорит правду. Без сомнений и колебаний нужно говорить людям даже неприятную правду. Обладать правдивостью — значит излагать факты как они есть, ради блага других людей. Таково определение правдивости.

Коли людина не знає вагань і розуміє трансцендентальну філософію, тоді вона досягає асаммохи, незалежності від сумнівів та омани. Поступово, але впевнено вона позбувається омани. Не слід нічого приймати сліпо, до всього треба ставитись обережно й з увагою. Людина повинна виховувати в собі таку якість, як кшама̄, терпимість і милостивість, і вибачати іншим незначні образи. Сатйам, правдивість, означає, що для блага людей факти треба подавати такими, якими вони є. Факти не слід перекручувати. Згідно зі світськими умовностями вважають, що правду треба висловлювати лише в тих випадках, коли вона приємна іншим. Але це не є правдивість. Правду слід казати прямо й відверто, так, щоб інші могли зрозуміти, якими є факти насправді. Якщо хтось злодій, і людей попереджують, що він злодій, то це і є правда. Хоча іноді правда й гірка, не слід її замовчувати. Правдивість вимагає для загальної користі подавати факти такими, якими вони є. Таким є визначення правди.

Владение чувствами подразумевает, что мы не пользуемся ими без нужды, ради собственного удовольствия. Никому не возбраняется удовлетворять основные потребности своих чувств, но любые излишества и ненужные удовольствия препятствуют духовному развитию человека. Поэтому чувствами не нужно пользоваться без необходимости. Точно так же не нужно позволять уму думать о чем угодно; это качество называют ш́ама. Не следует тратить время на размышления о том, как заработать деньги. Делая это, мы попросту расточаем энергию ума. Ум необходимо использовать для того, чтобы понять главную потребность человека, и делать это нужно, руководствуясь указаниями авторитетных наставников. Мыслительные способности необходимо развивать, общаясь с теми, кто хорошо знает писания, со святыми людьми и с духовными учителями. Сукхам: источником счастья для нас всегда должно быть то, что помогает нам обрести духовное знание и сознание Кришны. А все, что мешает углублению сознания Кришны, следует считать источником боли и страданий. Все то, что помогает развитию сознания Кришны, нужно принимать, а все то, что этому мешает, — отвергать.

Володіння чуттями означає, що їх не слід залучати до надмірних або протиприродних втіх. Не заборонено задовольняти необхідні потреби чуттів, але зайві чуттєві насолоди перешкоджають духовному поступові. Тому слід утримуватися від будь-якого зловживання ними. Так само, не слід думати про щось зайве, це називається ш́ама, вмиротворення. Не треба витрачати час на роздуми про заробіток. Це неправильне використання розумової сили. За допомогою розуму слід вивчити вказівки авторитетних джерел і усвідомити головну потребу людини. Розумові здібності слід розвивати, спілкуючись з особистостями, що знають істинний смисл священних писань, із святими, з духовними вчителями і з тими, хто має високорозвинуте мислення. Сукгам, щастя або втіху, слід завжди знаходити в тому, що сприяє розвою духовного знання в свідомості Кр̣шн̣и. Й водночас, розвитку свідомості Кр̣шн̣и не сприяє все те, що завдає болю і страждань. Треба приймати все, що сприяє розвитку свідомості Кр̣шн̣и й відкидати все несприятливе.

Бхава, рождение, связано с материальным телом. Что касается души, то она, как было сказано в начале «Бхагавад-гиты», никогда не рождается и не умирает. Рождение и смерть существуют лишь для тех, кто воплотился в материальном мире. Источником страха является беспокойство о будущем. Человек, обладающий сознанием Кришны, ничего не боится, ибо деятельность, которой он занимается, гарантирует ему возвращение в духовный мир, домой, к Богу. Его будущее светло. Все остальные, однако, не знают, что случится с ними, какой будет их следующая жизнь. Поэтому они не ведают покоя. Если мы хотим избавиться от тревог, то должны понять Кришну и всегда оставаться в сознании Кришны. Тогда от нас уйдут все страхи. В «Шримад-Бхагаватам» (11.2.37) говорится: бхайам̇ двитӣйа̄бхинивеш́атах̣ сйа̄т. Причиной страха является сосредоточенность на иллюзорной энергии. Однако у тех, кто вышел из-под ее влияния, кто перестал отождествлять себя с материальным телом, осознал себя духовной частицей Верховной Личности Бога и потому занимается трансцендентным служением Господу, нет причин для страха. Впереди у них светлое будущее. Таким образом, страх — это состояние людей, лишенных сознания Кришны. Бесстрашие, абхайам,приходит только к тому, кто обладает сознанием Кришны.

Бгаву, народження, слід розуміти як те, що стосується тіла. Душа ж, як це вже розглядалось на початку Бгаґавад-ґı̄ти, не народжується і не вмирає. Народження і смерть стосуються втілення істоти в матеріальному світі. Страх виникає внаслідок тривоги перед майбутнім. Людина в свідомості Кр̣шн̣и ніколи не відчуває страху, тому що, завдяки своїй діяльності, вона безумовно повернеться в небесну обитель, додому, назад до Бога. Тому її майбутнє непотьмарене. Однак інші не знають, що чекає на них у майбутньому, не знають, що принесе їм наступне життя. Тому вони постійно перебувають у неспокої. Якщо ж ми бажаємо позбутись цього неспокою, то найкраще для нас є усвідомити Кр̣шн̣у й завжди перебувати в свідомості Кр̣шн̣и. Так ми звільнимось від будь-яких страхів. У Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (11.2.37) стверджується: бгайам̇ двітı̄йа̄бгіні- веш́атах̣ сйа̄т — «причиною страху є наше заглиблення в ілюзорну енерґію». Але той, хто звільнився від її впливу, хто переконався, що він є не це тіло, а духовна частка Верховного Бога-Особи, яка служить Верховному Господеві на трансцендентному рівні, — той нічого не боїться. Його майбутнє дуже світле. Страх супроводжує тих людей, які не мають свідомості Кр̣шн̣и. Абгайам, безстрашність, властива лише тому, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и.

Ахим̇са̄, непричинение вреда, подразумевает, что человек перестал причинять другим страдания и беспокойства. Материальный прогресс, обещанный многочисленными политиками, социологами, филантропами и т. д., никому не приносит реального блага, поскольку эти политики и филантропы не обладают трансцендентным видением: они сами не знают, что́ является истинным благом для общества. Ахимса подразумевает, что надо обучать людей тому, как полностью реализовать возможности человеческой жизни. Жизнь дается человеку для духовного самопознания, и любое движение или партия, не способствующие достижению этой цели, причиняют вред людям. И наоборот, все, что помогает людям обрести духовное счастье, относится к категории ахимсы.

Ахім̇са̄, ненасильство, означає, що не слід робити нічого, що завдає страждань або бентежить інших. Матеріальна діяльність, яку пропонують політики, соціологи, філантропи тощо дає не дуже гарні наслідки, тому що політики та філантропи позбавлені трансцендентного бачення, і вони не знають, що ж насправді є благо для людського суспільства. Ахім̇са̄ означає, що людей слід виховувати так, щоб вони могли правильно використати своє людське тіло. Людське тіло призначене для духовної реалізації, тому всякий рух або діяльність, що не сприяють цій меті, є насильство над тілом. Ненасильством називають те, що наближає духовне щастя всіх людей.

Самата̄, уравновешенность, — это свобода от привязанности и неприязни. Крайние проявления как привязанности, так и неприязни одинаково плохи. Материальный мир не должен вызывать у нас ни влечения, ни отвращения. Все то, что благоприятно для деятельности в сознании Кришны, нужно принимать, а все неблагоприятное — отвергнуть. Такое отношение к миру называется уравновешенностью. Человеку, обладающему сознанием Кришны, не нужно гадать, что отвергать или принимать, его единственным критерием является польза для его деятельности в сознании Кришны.

Самата̄, врівноваженість, — це свобода від прихильності й відрази. Дуже прив’язуватись до чогось або ж бути надто відчуженим — не добре. Матеріальний світ треба сприймати без прихильності чи відрази. Слід приймати те, що допомагає розвивати свідомість Кр̣шн̣и й відкидати все несприятливе. Це і є самата̄, врівноваженість. Людина в свідомості Кр̣шн̣и приймає або відкидає щось лише тоді, коли це сприяє їй виконувати обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и.

Тушт̣и, удовлетворенность, означает, что человек не должен прилагать усилия и суетиться ради приобретения все новых и новых материальных вещей. Нужно научиться довольствоваться тем, что приходит к нам по милости Господа, — это называется удовлетворенностью. Тапас означает «аскеза и покаяние». К этой категории относится много ведических правил и предписаний. Например, человек должен вставать рано утром и совершать омовение. Иногда вставать рано очень тяжело. Любое самоограничение, которое человек накладывает на себя добровольно, называют аскезой. Кроме того, Веды предписывают поститься в определенные дни месяца. Даже если человек не любит поститься, он должен делать это в рекомендуемые дни, чтобы доказать свою решимость совершенствоваться в науке сознания Кришны. Однако поститься без необходимости или в нарушение ведических предписаний не рекомендуется. Не следует участвовать в политических голодовках; согласно «Бхагавад-гите», это посты в гуне невежества, а действия, совершаемые в гунах невежества или страсти, мешают духовному развитию. Чтобы духовно развиваться, необходимо действовать только в гуне благости, поэтому пост в дни, указанные в Ведах, помогает человеку обрести духовное знание.

Тушт̣і, вдоволеність, означає, що людина не повинна накопичувати надмірні матеріальні багатства й метушитись заради цього. Їй слід вдовольнятись тим, що вона отримує з ласки Верховного Господа, це і називають вдоволеністю. Тапас означає «аскетизм» або «покута». У Ведах є багато правил і приписів, яких ми дотримуємось, наприклад, встаємо вранці й миємося. Іноді буває важко підвестись рано-в-ранці, але всякий добровільний тягар є покутою. Також приписано говіти в певні дні місяця. Людина може бути не схильною дотримуватись таких постів, але, якщо вона вирішила оволодіти наукою свідомості Кр̣шн̣и, вона повинна зносити такі тілесні труднощі. Так радять Веди. Проте не слід говіти без потреби, або всупереч приписам Вед. Також, не слід постити, виходячи з політичних міркувань; такий різновид говіння описано в Бгаґавад-ґı̄ті, як діяльність у невігластві, а все, що виконується в ґун̣ах невігластва чи пристрасті, не сприяє духовному поступові. Однак, будь-яка діяльність, яку людина виконує в ґун̣і благочестя, сприяє духовному поступові, і коли вона говіє згідно з ведичними приписами, це збагачує її духовним знанням.

Что касается благотворительной деятельности, то половину своего дохода нужно отдавать на благое дело. Какое дело называют благим? То, которое согласуется с принципами сознания Кришны. Это не просто благое, это самое лучшее дело. Поскольку Кришна является всеблагим, всеблагой является и Его миссия. Поэтому пожертвования следует давать человеку, практикующему сознание Кришны. Согласно Ведам, пожертвования должны отдаваться брахманам. В Индии до сих пор следуют этой традиции, хотя и не строго в соответствии с предписаниями Вед. Почему в писаниях сказано, что пожертвования следует давать брахманам? Потому, что брахманы посвящают себя поискам высшего, духовного знания. Брахман должен посвятить свою жизнь познанию Брахмана. Брахма джа̄на̄тӣти бра̄хман̣ах̣: брахманом называют того, кто постиг Брахман. Таким образом, пожертвования нужно давать брахманам, поскольку они постоянно заняты духовной деятельностью и у них нет времени, чтобы самим зарабатывать себе на жизнь. Веды также предписывают давать пожертвования тем, кто отрекся от мира, санньясиСанньясиходят от дома к дому, но не для того, чтобы получить милостыню, а для того, чтобы просвещать людей. Они делают это, чтобы пробудить семейных людей от сна невежества. Поскольку домохозяева, поглощенные семейными делами, забывают о том, что истинной целью жизни является развитие сознания Кришны, санньяси идут к ним за подаянием и побуждают их встать на путь сознания Кришны. Как сказано в Ведах, человек должен пробудиться ото сна и исполнить то, ради чего ему была дана жизнь. Санньяси несут людям духовное знание и выводят их на путь духовного самопознания, поэтому пожертвования прежде всего следует давать им и брахманамили жертвовать деньги на какое-нибудь другое благое дело, а не отдавать их кому попало.

Щодо благодійності, то найкраще половину свого прибутку дарувати на якусь добру справу. Але що таке добра справа? Будь-яка справа, яку виконують в свідомості Кр̣шн̣и, є доброю, і не лише доброю, але й найкращою. Кр̣шн̣а — це добро, тому Його справа також добра. Тобто, приносити в дар слід тим людям, які присвятили себе свідомості Кр̣шн̣и. Згідно з ведичною літературою, необхідно робити пожертви бра̄хман̣ам. Цього і досі дотримуються, може й не так правильно, як того вимагають ведичні приписи. Однак, приписи кажуть, що бра̄хман̣ам слід давати пожертви. Чому? Тому що вони плекають вищі духовні знання. Вважають, що бра̄хман̣а має присвячувати все своє життя пізнанню Брахмана. Брахма джа̄на̄тı̄ті бра̄хман̣ах̣ — «той, хто пізнав Брахмана, є бра̄хман̣ою». Отже, слід давати милостиню бра̄хман̣ам, тому що вони постійно виконують вище духовне служіння і не мають часу заробляти собі на прожиток. Ведична література рекомендує також давати милостиню тим, хто проводить життя у відреченні — саннйа̄сı̄. Саннйа̄сі ходять від двору до двору й просять милостиню, але не заради грошей, а на місіонерські цілі. Вони йдуть від одних дверей до інших й будять сімейних людей від сну невігластва. Сімейні люди, що заклопотані домашніми справами, забувають про істинну мету життя — пробудити в собі свідомість Кр̣шн̣и, і тому обов’язок саннйа̄сı̄ — йти до них під виглядом жебраків і надихати їх на усвідомлення Кр̣шн̣и. Сказано ж у Ведах: «Пробудись і виконай призначення людського життя!» Саннйа̄сı̄ поширюють таке знання, це гасло — отже, необхідно жертвувати тим, хто живе у відреченні, бра̄хман̣ам, та на інші добрі справи, а не на якісь примхи.

О славе (йаш́ас) Господь Чайтанья говорил, что она приходит к человеку тогда, когда он становится великим преданным. Это настоящая слава. Человек, который стал знаменитым благодаря своим достижениям в сознании Кришны, обретает настоящую славу, а все, кто не славится этим, живут в бесславии.

Йаш́ас, славу, слід трактувати згідно із словами Господа Чаітанйі, який сказав, що людина стає славетною тоді, коли її прославляють як відданого Господа. Це — істинна слава. Якщо людина досягла величі в свідомості Кр̣шн̣и і всі знають про це, то слава такої людини є істинною. Іншої слави немає.

Эти качества можно найти повсюду во вселенной у людей и полубогов. На планетах вселенной живет множество различных рас людей, которым присущи перечисленные выше качества. Кришна создал эти качества, но человек, стремящийся развить в себе сознание Кришны, должен сам развить их изнутри. По воле Верховного Господа у того, кто служит Богу, постепенно проявляются все хорошие качества.

Всі ці якості проявляються скрізь у всесвіті, в суспільстві людей і в суспільстві напівбогів. Існує багато людських форм життя на інших планетах, і їм властиві ті ж самі якості. Кр̣шн̣а створює всі ці якості для тих, хто хоче вдосконалювати себе в свідомості Кр̣шн̣и, але розвивати їх людина повинна сама, зсередини. Кр̣шн̣а влаштував все так, що всі добрі якості розвиваються в тих, хто віддає себе служінню Верховному Господеві.

Источником всего, что существует на свете, хорошего и плохого, является Кришна. В материальном мире нет ничего, что отсутствует в Кришне. В этом суть знания; необходимо понять, что, как бы ни разнились качества этого мира, все они исходят от Кришны.

Кр̣шн̣а — джерело всього, що ми бачимо, доброго й поганого. Ніщо не може проявитись в матеріальному світі, якщо воно відсутнє в Кр̣шн̣і. В цьому полягає знання. Хоча нам відомо про різноманітність сущого, ми повинні усвідомити, що все витікає з Кр̣шн̣и.