Capítulo Vinte
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ
Doçura Transcendental
Трансцендентні смаки
Nesta segunda divisão do Bhakti-rasāmṛta-sindhu, o autor oferece suas respeitosas reverências a “Sanātana”. Pode-se interpretar este Sanātana ou como o próprio Śrī Kṛṣṇa ou como Sanātana Gosvāmī, o irmão mais velho e mestre espiritual de Rūpa Gosvāmī. No caso de se aceitar que Sanātana se refere a Śrī Kṛṣṇa, as reverências são oferecidas a Kṛṣṇa por este ser naturalmente muito belo e por ser o matador do demônio Agha. No caso de se interpretar que se refere a Sanātana Gosvāmī, então isto se dá porque Rūpa Gosvāmī o honra imensamente, servindo-o sempre, e porque Sanātana Gosvāmī é o aniquilador de todas as espécies de atividades pecaminosas. Nesta divisão do Bhakti-rasāmṛta-sindhu, o autor pretende descrever os sintomas gerais da doçura transcendental (a disposição amorosa) de se cumprir o serviço devocional.
Розпочинаючи другу частину «Бгакті-расамріта-сіндгу», автор складає шанобливі поклони «Санатані». Цей Санатана — або Сам Шрі Крішна, або Санатана Ґосвамі, старший брат і духовний вчитель Рупи Ґосвамі. У першому випадку, якщо вважати, що «Санатана» означає «Шрі Крішна», поклони складають Крішні, тому, хто відначально надзвичайно прекрасний і хто вбив демона Аґгу. Якщо ж тлумачити «Санатана» як «Санатана Ґосвамі», то автор схиляється перед ним тому, що найвищою мірою шанував його і завжди служив йому, а також тому, що Санатана Ґосвамі є той, хто допомагає людині позбутися усякої гріховної діяльности.
Há cinco temas gerais nesta divisão do Bhakti-rasāmṛta-sindhu: (1) vibhāva, sintomas especiais de êxtase; (2) anubhāva, êxtase subsequente; (3) sāttvika-bhāva, êxtase constitucional; (4) vyabhicārī-bhāva, êxtase agressivo, e (5) sthāyi-bhāva, êxtase ardente ou contínuo.
У цій, другій, частині «Бгакті-расамріта-сіндгу» автор має намір описати загальні ознаки трансцендентних смаків (настрою любови) у відданому служінні. У цій частині « Бгакті - расамріта - сіндгу » обговорюються п’ять головних тем: 1)вібгава — особливі ознаки і причини екстазу; 2)анубгава — подальший екстаз, 3)саттвіка-бгава — природний або буттєвий екстаз, 4)в’ябгічарі-бгава — навальний екстаз , 5)стгаї-бгава — необорний , або безперервний , екстаз.
Diferentes pessoas interpretam diferentemente a palavra rasa utilizada no Bhakti-rasāmṛta-sindhu porque é muito difícil encontrar o equivalente exato em outras línguas. No entanto, como vimos nosso mestre espiritual traduzir esta palavra rasa por “doçura”, seguir-lhe-emos os passos e também traduziremos a palavra dessa maneira.
Різні особи розуміють слово раса, як воно вживане у «Бгакті- расамріта-сіндгу», по-різному, і це тому, що підібрати точний відповідник до цього слова дуже складно. Але ми знаємо, що наш духовний вчитель перекладає слово раса як «смак», і тому, йдучи його стопами, ми тлумачитимем це слово так само.
A disposição ou atitude amorosa particular saboreada na troca de amor com a Suprema Personalidade de Deus chama-se rasa, ou doçura. Quando se combinam, os diferentes tipos de rasa ajudam-nos a saborear a doçura do serviço devocional no mais elevado grau de êxtase transcendental. Tal posição, muito embora completamente transcendental à nossa experiência, será explicada nesta seção tanto quanto possível seguindo-se os passos de Śrīla Rūpa Gosvāmī.
Індивідуальний любовний настрій, або стан, яким насолоджуються у любовних взаєминах з Верховним Богом-Особою, називають раса, або смак. Коли різного типу раси поєднуються, це дає людині можливість дізнати смаку відданого служіння у найвищому трансцендентному екстазі. Хоча таке становище є повністю трансцендентне щодо нашого досвіду, однак воно буде, наскільки це можливо, пояснене в цьому розділі згідно з тим, як його описує Шріла Рупа Ґосвамі.
Aquele que não saboreia algum tipo de doçura ou disposição amorosa em suas atividades não é capaz de continuar a executar tais atividades. Similarmente, na vida transcendental da consciência de Kṛṣṇa em serviço devocional é preciso que se experimente alguma doçura ou gosto específico no serviço. De um modo geral, experimentamos esta doçura quando cantamos, ouvimos, adoramos no templo e nos dedicamos a servir o Senhor. Assim, quando uma pessoa sente bem-aventurança transcendental, isso se chama “saborear a doçura”. Para efeitos de mais clareza, entenda-se que os vários sentimentos de felicidade derivados da execução do serviço devocional podem ser chamados de “as doçuras” do serviço devocional.
Якщо ми у своїй діяльності не відчуваємо смаку й не маємо настрою любовно виконувати таку діяльність, ми не зможемо провадити її довгий час. Сказане можна докласти й до трансцендентного життя у свідомості Крішни й до відданого служіння: саме служіння не може не мати якоїсь раси*, специфічного смаку. Взагалі цього смаку, або раси, ми звідуємо, коли повторюємо і слухаємо святе ім’я, здійснюємо ритуал поклоніння у храмі і служимо Господу. Отже, коли хтось відчуває трансцендентне блаженство, це означає, що він «насолоджується расою». Сказати ясніше, різні відчуття щастя, якого індивідуум дізнає виконуючи віддане служіння, саме і можна назвати «смаками» відданого служіння.
* Санскритський термін раса автор перекладає англійською як «меллош», що означає «стиглий, соковитий, м’який» або ще «набувати солодкости при дозріванні». Оскільки точного українського відповідника англійському терміну «меллош» немає, ми будемо інколи вдаватися до санскритського терміну раса (прим. пер.).
Não são todas as classes de pessoas que podem experimentar este saborear de doçura transcendental no cumprimento do serviço devocional, porque esta doce disposição amorosa se desenvolve apenas a partir das atividades que executamos na vida anterior ou mediante a companhia de devotos imaculados. Como se explicou anteriormente, o contato com devotos puros determina o começo da fé no serviço devocional. E unicamente por se desenvolver essa fé na companhia de um devoto puro ou por se ter executado atividades devocionais na vida anterior é que se pode saborear verdadeiramente a doçura do serviço devocional. Em outras palavras, nenhum homem comum há de gozar desta bem-aventurança transcendental a menos que tenha a fortuna extraordinária de associar-se com os devotos ou de estar continuando as atividades devocionais de seu nascimento anterior.
Далеко не всі люди, що виконують віддане служіння, здатні відчути його трансцендентний смак, бо це чудове любовне ставлення розвивається лише завдяки відповідній діяльності, виконуваній за попереднього життя, або завдяки спілкуванню з чистими відданими. Вище вже пояснено, що спілкування з чистими відданими закладає початок віри у відданому служінні. Звідати справжнього смаку відданого служіння людина здатна тільки якщо розвине таку віру у товаристві чистих відданих або якщо вона вже набула цієї віри внаслідок своєї діяльности у відданому служінні за попереднього життя. Іншими словами, змога насолоджуватися цим трансцендентним блаженством не дається першому-ліпшому, а тільки тим, котрим випало щастя спілкуватися з відданими, або ще тим, хто далі діє у відданому служінні, почавши його з попередніх життів.
No Primeiro Canto do Śrīmad-Bhāgavatam, explica-se o processo gradual de desenvolvimento até a fase do serviço devocional: “A princípio, ouve-se sobre o Senhor Kṛṣṇa na companhia de devotos que tenham pessoalmente purificado seus próprios corações mediante a associação. Como resultado de se ouvir acerca das atividades transcendentais do Senhor, sentir-se-á sempre bem-aventurança transcendental”. Também se explica no Bhagavad-gītā que o primeiro sintoma visível naquele que tenha realmente alcançado a plataforma espiritual é que ele está sempre jubiloso. Uma pessoa alcança essa vida jubilosa por sua reação à leitura do Bhagavad-gītā ou do Śrīmad-Bhāgavatam, ou, então, por se associar com pessoas que estejam muito interessadas na vida espiritual da consciência de Kṛṣṇa – especificamente aquelas que se determinam a alcançar a graça de Govinda dedicando-se ao serviço transcendental amoroso a Seus pés de lótus. Encorajado por tal sentimento, aquele que se dedica constantemente a cumprir os princípios reguladores do serviço devocional de modo a agradar a Suprema Personalidade de Deus desenvolve dois princípios de força persuasiva, os quais são intitulados vibhāva. Dessa maneira, goza-se de bem-aventurança transcendental.
Поступовий розвиток індивідуума до стадії відданого служіння пояснений у «Шрімад-Бгаґаватам», в Першій пісні: «Спочатку треба слухати про Господа Крішну у товаристві відданих, хто вже очистив своє серце у товаристві інших відданих. Слухаючи від них про трансцендентні діяння Господа, відданий завжди відчуває трансцендентне блаженство». Також у «Бгаґавад-ґіті» пояснено, що найпершою ознакою того, що людина справді сягнула духовного рівня, є її завжди радісний настрій. Життя сповнюється піднесеної радости внаслідку слухання «Бгаґавад-ґіти» та «Шрімад-Бгаґаватам», а також внаслідку спілкування з тими, чиї інтереси зосереджені на духовному житті у свідомості Крішни, а надто з тими, хто твердо поставив собі зажити прихильности Ґовінди і на це здійснює трансцендентне любовне служіння біля Його лотосових стіп. Коли людина діє, заохочена такими почуттями, в ній, якщо вона неухильно дотримує реґулівних засад відданого служіння, мавши на меті повсякчас задовольняти Верховного Бога-Особу, розвиваються дві першопричини екстазу, або рушійна сила, яка називається вібгава. Це дозволяє індивідууму відчути трансцендентне блаженство.
Existem diversas origens ou causas que determinam esse amor compulsivo por Kṛṣṇa, como, por exemplo, o próprio Kṛṣṇa, os devotos de Kṛṣṇa, Kṛṣṇa tocar Sua flauta, etc. O efeito é ora amoroso, ora retardado.
Ця непереборна любов до Крішни має декілька джерел, або причин: Сам Крішна, віддані Крішни і Крішнина гра на флейті. Наслідком інколи буває сильний приплив любовних почуттів, а іноді приголомшення.
Oito são os sintomas transcendentais verificados no corpo durante o êxtase, todos os quais são possíveis unicamente mediante uma mistura das cinco divisões de êxtase supracitadas. Não se pode saborear bem-aventurança transcendental sem uma mistura desses cinco princípios de êxtase. A causa ou base para se saborear doçura transcendental é exatamente o que queremos dizer com vibhāva. Vibhāva divide-se em dois, a saber, básico e impelidor. No Agni Purāṇa, apresenta-se a seguinte descrição de vibhāva: “A base da qual nasce o amor extático chama-se vibhāva, que se divide em dois – básico e impelidor”. Em outras palavras, há dois tipos de amor extático. O objeto de amor extático básico é Kṛṣṇa e Seu devoto. O Senhor Kṛṣṇa é o objeto de amor extático básico, e Seu devoto puro, um reservatório de tal amor, é o objeto do amor extático impelidor. Portanto, o amor extático impelidor é o amor que se desenvolve quando alguém vê um objeto que o faz lembrar-se de Kṛṣṇa.
Коли істота поринає в екстаз, в її тілі виявляється вісім трансцендентних ознак, і поява їх усіх стає можливою тільки завдяки поєднанню п’яти вищезгаданих видозмін екстатичних станів. Якщо поєднання цих п’яти екстатичних начал немає, досвідчити смаку трансцендентного блаженства неможливо. І причина, або основа, що дозволяє дізнати трансцендентної раси, саме і є те, про що ми говоримо як про вібгаву. Ця вібгава поділяється на дві відміни — основну та спонукальну (рушійну). «Аґні Пурана» описує вібгаву так: «Основа, або ґрунт, з якого народжується екстатична любов, називається вібгава, і ця вібгава поділяється на дві відміни — основну і спонукальну». Іншими словами, існує два різновиди екстатичної любови. Об’єктами екстатичної любови вібгави є Крішна та Його відданий. Господь Крішна є предметом основної екстатичної любови, а Його чистий відданий, вмістилище такої любови, є предметом спонукальної екстатичної любови. Отже, спонукальна екстатична любов — це така любов, яка розвивається, коли ми бачимо якийсь об’єкт, що нагадує нам про Крішну.
O Senhor Kṛṣṇa, o possuidor de potências inconcebíveis e de qualidades de conhecimento e bem-aventurança transcendentais, constitui a causa básica do amor extático. O Senhor Kṛṣṇa também Se transforma no reservatório (ímpeto) do amor extático por intermédio de Suas diferentes encarnações e expansões. No Śrīmad-Bhāgavatam, há uma declaração a respeito do brahma-vimohana-līlā, que demonstra algo deste aspecto impelidor do amor extático. Quando Kṛṣṇa deludiu Brahmā expandindo-Se em muitíssimos vaqueirinhos, bezerros e vacas; Śrī Baladeva, o irmão mais velho de Kṛṣṇa e uma expansão direta dEle, admirou-Se e disse: “Como é maravilhoso que tantos vaqueirinhos estejam atraindo novamente o Meu amor extático por Kṛṣṇa!”. Ele encheu-Se de admiração diante de tal pensamento. Este é um dos exemplos em que o próprio Kṛṣṇa Se torna o objeto e o reservatório do amor extático no aspecto impelidor.
Господь Крішна, а Він посідає незбагненні потенції та якості трансцендентного знання та блаженства, є основною причиною екстатичної любови. Господь Крішна через Свої різноманітні втілення та поширення стає також джерелом екстатичної любови, інакше поштовхом до неї. У «Шрімад-Бгаґаватам», коли йдеться про брахма-вімохана-лілу, є твердження, що дає певне уявлення про цю спонукальну, або рушійну, властивість екстатичної любови. Коли Крішна поширивши Себе у численних пастушків, телят і корів, ввів Брахму в оману, старший брат Крішни Шрі Баладева (безпосереднє поширення Самого Крішни), вкрай здивований, мовив: «Що за чудо! Моя екстатична любов, об’єктом якої був Крішна, тепер скерована на цих численних пастушків, телят і корів!» Так вражено роздумував Він. Тут маємо один з прикладів того, як Сам Крішна стає об’єктом та джерелом екстатичної любови в її спонукальному аспекті.