VERSO 5
TEXT 5
Texto
Текст
nātmānam avasādayet
ātmaiva hy ātmano bandhur
ātmaiva ripur ātmanaḥ
на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур
а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣
Sinônimos
Послівний переклад
uddharet — deve-se libertar; ātmanā — pela mente; ātmānam — a alma condicionada; na — nunca; ātmānam — a alma condicionada; avasādayet — pôr em degradação; ātmā — a mente; eva — decerto; hi — mesmo; ātmanaḥ — da alma condicionada; bandhuḥ — amigo; ātmā — mente; eva — decerto; ripuḥ — inimigo; ātmanaḥ — da alma condicionada.
уддгарет—нехай визволить; а̄тмана̄—розумом; а̄тма̄нам—обумовлена душа; на—ніколи; а̄тма̄нам—обумовлена душа; аваса̄дайет—нехай викликає занепад; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; хі— справді; а̄тманах̣—обумовленої душі; бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; ріпух̣—ворог; а̄тманах̣—обумовленої душі.
Tradução
Переклад
Com a ajuda de sua mente, a pessoa deve liberar-se, e não degradar-se. A mente é a amiga da alma condicionada, e é também a sua inimiga.
Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.
Comentário
Коментар
A palavra ātmā denota o corpo, a mente e a alma — dependendo das diferentes circunstâncias. No sistema de yoga, a mente e a alma condicionada têm uma importância especial. Como a mente é o ponto central da prática de yoga, aqui ātmā refere-se à mente. O propósito do sistema de yoga é controlar a mente e afastá-la do apego aos objetos dos sentidos. Nesta passagem, enfatiza-se que a mente deve ser treinada de tal maneira que possa livrar a alma condicionada do lodaçal da ignorância. Na existência material, a pessoa sujeita-se à influência da mente e dos sentidos. De fato, a alma pura está enredada no mundo material porque a mente envolve-se com o falso ego, que deseja assenhorear-se da natureza material. Portanto, a mente deve ser treinada para que não se deixe atrair pelo brilho da natureza material, e aí então a alma condicionada conseguirá salvar-se. Não se deve cair vítima da atração aos objetos dos sentidos. Quanto mais alguém se deixa atrair pelos objetos dos sentidos, mais se enreda na existência material. A melhor maneira de se desvencilhar é sempre ocupar a mente na consciência de Kṛṣṇa. A palavra hi é usada para enfatizar este ponto, isto é, que a pessoa deve fazer isso. Também se diz:
Санскритське слово а̄тма̄, залежно від різних обставин, означає тіло, розум або душу. В системі йоґи особливу увагу приділено душі, що перебуває в обумовленому стані, та розуму. В цьому вірші слово а̄тма̄ стосується розуму, тому що в практиці йоґи розум посідає центральне місце. Мета йоґи полягає в тому, щоб опанувати розум й відвернути його від прив’язаності до об’єктів чуття. В даному вірші наголошується, що розум треба виховувати таким чином, щоб він був здатний вирятувати обумовлену душу з трясовини невідання. Перебуваючи в матеріальному існуванні, людина підпадає впливові розуму і почуттів. Насправді, чиста душа заплуталась в тенетах матеріального світу через те, що оманне его, яке бажає панувати над матеріальною природою, огорнуло її розум. Отже, розум треба виховувати так, щоб його не приваблювала мішура матеріальної природи і завдяки такому правильно спрямованому розумові обумовлена душа зможе врятуватися. Не треба деґрадувати, віддавшись почуттям. Чим сильніше об’єкти чуття приваблюють людину, тим більше вона заплутується в матеріальному існуванні. Найкращий спосіб виплутатися — просто заполонити розум свідомістю Кр̣шн̣и. Слово хі використане для того, щоб підкреслити важливість та необхідність вчинити саме так. Сказано також:
kāraṇaṁ bandha-mokṣayoḥ
bandhāya viṣayāsaṅgo
muktyai nirviṣayaṁ manaḥ
ка̄ран̣ам̇ бандга-мокшайох̣
бандга̄йа вішайа̄сан̇ґо
муктйаі нірвішайам̇ манах̣
“Para o homem, a mente é a causa do cativeiro e a mente é a causa da liberação. A mente absorta nos objetos dos sentidos é a causa do cativeiro, e a mente desapegada dos objetos dos sentidos é a causa da liberação.” (Amṛta-bindu Upaniṣad 2) Portanto, a mente que está sempre ocupada em consciência de Kṛṣṇa é a causa da suprema liberação.
«Для людини розум — причина рабства і причина звільнення водночас. Розум, що занурений в об’єкти чуття — це причина рабства, а розум, що відчужений від об’єктів чуття — причина звільнення» (Амр̣та-бінду Упанішада 2). Отже, розум, що завжди заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, веде людину до найвищого щабля звільнення.