VERSO 37
TEXT 37
Texto
Текст
ayatiḥ śraddhayopeto
yogāc calita-mānasaḥ
aprāpya yoga-saṁsiddhiṁ
kāṁ gatiṁ kṛṣṇa gacchati
айатіх̣ ш́раддгайопето
йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣
апра̄пйа йоґа-сам̇сіддгім̇
ка̄м̇ ґатім̇ кр̣шн̣а ґаччгаті
Sinônimos
Послівний переклад
arjunaḥ uvāca — Arjuna disse; ayatiḥ — o transcendentalista malogrado; śraddhayā — com fé; upetaḥ — ocupado; yogāt — do vínculo místico; calita — desviado; mānasaḥ — que tem tal mente; aprāpya — deixando de alcançar; yoga-saṁsiddhim — a mais elevada perfeição em misticismo; kām — que; gatim — destino; kṛṣṇa — ó Kṛṣṇa; gacchati — alcança.
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; айатіх̣—невдатний трансценденталіст; ш́раддгайа̄ — з вірою; упетах̣ — зайнятий; йоґа̄т — від містичного зв’язку; чаліта—відхиляючись; ма̄насах̣—той, хто наділений таким розумом; апра̄пйа—зазнавши поразки в досягненні; йоґа-сам̇сіддгім—найвищої досконалості в містицизмі; ка̄м—котрого; ґатім—призначення; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣а; ґаччгаті—досягає.
Tradução
Переклад
Arjuna disse: Ó Kṛṣṇa, qual é o destino do transcendentalista malogrado, que no começo adota com fé o processo da auto-realização, mas que mais tarde desiste devido à mentalidade mundana e desse modo acaba não alcançando a perfeição no misticismo?
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі?
Comentário
Коментар
O caminho da auto-realização ou do misticismo é descrito no Bhagavad-gītā. O princípio básico da auto-realização é o conhecimento de que a entidade viva não é este corpo material, mas é diferente dele, e sua felicidade está ligada à vida eterna, à bem-aventurança e ao conhecimento, que são transcendentais, acima do corpo e da mente. Busca-se a auto-realização por meio do caminho do conhecimento, por meio da prática do sistema óctuplo ou por meio da bhakti-yoga. Em cada um destes processos, deve-se passar a entender a posição constitucional da entidade viva, sua relação com Deus e as atividades pelas quais ela pode restabelecer o vínculo perdido e alcançar a fase mais elevada de perfeição, a consciência de Kṛṣṇa. Seguindo qualquer um dos três métodos mencionados acima, a pessoa pode ter a certeza de que mais cedo ou mais tarde acabará alcançando a meta suprema. Isto foi afirmado pelo Senhor no Segundo Capítulo: mesmo um pequeno esforço no caminho transcendental oferece grande esperança de liberação. Destes três métodos, o caminho da bhakti-yoga é especialmente conveniente para esta era porque é o método mais direto de alguém entender Deus. Para assegurar-se ainda mais, Arjuna está pedindo ao Senhor Kṛṣṇa que confirme Sua declaração anterior. Talvez alguém seja sincero em aceitar o caminho da auto-realização, mas o processo do cultivo de conhecimento e a prática do sistema óctuplo de yoga de um modo geral são muito difíceis para esta era. Portanto, apesar do esforço constante, pode-se fracassar por vária razões. Primeiramente, talvez a pessoa não leve muito a sério o seguir o processo. Trilhar o caminho transcendental é como declarar guerra à energia ilusória. Em conseqüência, sempre que a pessoa tentar escapar das garras da energia ilusória, esta armará várias armadilhas para tentar derrotar o praticante. A alma condicionada já é seduzida pelos modos da energia material, e sempre há a possibilidade de que ela volte a se deixar seduzir, mesmo ao executar disciplinas transcendentais. Isto se chama yogāc calita-mānasaḥ: desviar-se do caminho transcendental. Arjuna está curioso de saber o que é que se reserva para aquele que se desvia do caminho da auto-realização.
В Бгаґавад-ґı̄ті описано шлях самоусвідомлення, або містицизму. Підвалинами самореалізації є розуміння того, що жива істота не є матеріальним тілом, а відмінна од нього і що щастя її полягає в вічному житті, блаженстві й знанні. Ці поняття трансцендентні, вони виходять за межі тілесних та розумових концепцій. Люди прямують до самоусвідомлення або шляхом пізнання, або здійснюючи восьмиступеневу систему йоґи, або ж дотримуючись засад бгакті-йоґи. На кожному з цих шляхів людина повинна усвідомити природне становище живої істоти, свої взаємостосунки з Богом, а також діяльність, за допомогою якої можна поновити втрачений зв’язок з Богом і досягти найвищої стадії досконалості свідомості Кр̣шн̣и. Дотримуючись будь-якого з трьох вищезгаданих способів самоусвідомлення, рано чи пізно, людина неодмінно досягне вищої мети. Господь обстоював це в другій главі: навіть невелике зусилля до поступу на трансцендентнім шляху дає велику надію на звільнення. З цих трьох методів бгакті-йоґа особливо підходить для нашої епохи, бо вона являє собою найпряміший шлях до пізнання Бога. Щоб ще раз впевнитись у цьому, Арджуна просить Господа Кр̣шн̣у підтвердити те, що Він сказав раніше. Можна ступити на шлях самоусвідомлення із щирим бажанням досягти мети, однак процес розвитку знань або практика восьмиступеневої йоґи взагалі дуже важкі в цю епоху. Тому, незважаючи на постійні зусилля, з багатьох причин можна зазнати невдачі. І перш за все — внаслідок недостатньо серйозного ставлення до своїх занять. Йти трансцендентним шляхом означає в більшій чи меншій мірі оголосити війну ілюзорній енерґії. Отже, як тільки жива істота починає вириватися з пазурів ілюзорної енерґії, ця енерґія за допомогою різноманітних матеріальних спокус намагається перемогти сміливця. Обумовлену душу повсякчас приваблюють проявлення матеріальної енерґії, тому дуже ймовірно, що вона, навіть дотримуючись трансцендентної дисципліни, спокуситься знову. Це називають йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣ — збочити з трансцендентного шляху. Арджуні цікаво знати про наслідки відходу від шляху самоусвідомлення.