Skip to main content

VERSO 5

TEXT 5

Texto

Текст

yat sāṅkhyaiḥ prāpyate sthānaṁ
tad yogair api gamyate
ekaṁ sāṅkhyaṁ ca yogaṁ ca
yaḥ paśyati sa paśyati
йат са̄н̇кгйаіх̣ пра̄пйате стга̄нам̇
тад йоґаір апі ґамйате
екам̇ са̄н̇кгйам̇ ча йоґам̇ ча
йах̣ паш́йаті са паш́йаті

Sinônimos

Послівний переклад

yat — que; sāṅkhyaiḥ — através da filosofia sāṅkhya; prāpyate — é alcançada; sthānam — a posição; tat — que; yogaiḥ — através do serviço devocional; api — também; gamyate — pode-se alcançar; ekam — um; sāṅkhyam — estudo analítico; ca — e; yogam — ação em devoção; ca — e; yaḥ — aquele que; paśyati — vê; saḥ — ele; paśyati — vê realmente.

йат—котре; са̄н̇кгйаіх̣—за допомогою методів філософії са̄н̇кгйі; пра̄пйате—досягають; стга̄нам—становище; тат—те; йоґаіх̣—відданим служінням; апі—також; ґамйате—можна досягти; екам—один; са̄н̇кгйам—аналітичне вивчення; ча—і; йоґам—діяльність у відданості; ча—і; йах̣—той, хто; паш́йаті—бачить; сах̣— він; паш́йаті—справді бачить.

Tradução

Переклад

Aquele que sabe que a posição alcançada por meio do estudo analítico também pode ser conseguida através do serviço devocional, e que portanto vê o estudo analítico e o serviço devocional como estando no mesmo nível, vê as coisas como elas são.

Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що са̄н̇кгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей.

Comentário

Коментар

O verdadeiro propósito da investigação filosófica é encontrar a meta última da vida. Como a meta última da vida é a auto-realização, não há diferença entre as conclusões alcançadas pelos dois processos. Pela investigação filosófica Sāṅkhya chega-se à conclusão de que a entidade viva não é parte integrante do mundo material, mas sim da suprema totalidade espiritual. Por conseguinte, a alma espiritual nada tem a ver com o mundo material; suas ações devem ter alguma relação com o Supremo. Quando age em consciência de Kṛṣṇa, ela está em sua verdadeira posição constitucional. No primeiro processo, sāṅkhya, é necessário desapegar-se da matéria, e no processo da yoga devocional, deve haver o apego ao trabalho em consciência de Kṛṣṇa. De fato, ambos os processos são a mesma coisa, embora superficialmente um processo pareça envolver desapego e o outro pareça envolver apego. Desapego da matéria e apego a Kṛṣṇa dão na mesma. Quem pode ver isto vê as coisas como elas são.

Справжнє призначення філософського пошуку полягає в тому, щоб віднайти кінцеву мету життя. А що кінцевою метою життя є самоусвідомлення, то й немає різниці між висновками, до яких ведуть ці два шляхи. Філософська розвідка са̄н̇кгйі приводить до висновку, що жива істота не є складовою частиною матеріального світу, а що вона — невід’ємна частка верховного духовного цілого. Отже, духовна душа не має нічого спільного з матеріальним світом, і її діяльність повинна бути якось пов’язана із Всевишнім. Коли вона діє в свідомості Кр̣шн̣и, вона, по суті, перебуває в своєму одвічному природному становищі. Вивчаючи філософію са̄н̇кгйі, людина зрікається матерії, а на шляху йоґи, відданого служіння, її приваблює робота в свідомості Кр̣шн̣и. Насправді обидва шляхи є одне й те ж саме, хоча на перший погляд і здається, що один з них породжує відчуженість, а другий — прив’язаність. Але відчуженість од матеріального і прив’язаність до Кр̣шн̣и — насправді є одне й те ж саме. Той, хто розуміє це, бачить справжній стан речей.