VERSO 4
TEXT 4
Texto
Текст
pravadanti na paṇḍitāḥ
ekam apy āsthitaḥ samyag
ubhayor vindate phalam
праваданті на пан̣д̣іта̄х̣
екам апй а̄стгітах̣ самйаґ
убгайор віндате пгалам
Sinônimos
Послівний переклад
sāṅkhya — estudo analítico do mundo material; yogau — trabalho em serviço devocional; pṛthak — diferentes; bālāḥ — os menos inteligentes; pravadanti — dizem; na — nunca; paṇḍitāḥ — os eruditos; ekam — em um; api — mesmo; āsthitaḥ — estando situado; samyak — completo; ubhayoḥ — de ambos; vindate — desfruta; phalam — o resultado.
са̄н̇кгйа—аналітичне вивчення матеріального світу; йоґау—діяльність у відданому служінні; пр̣тгак—прекрасно; ба̄ла̄х̣—менш розумні; праваданті — кажуть; на — ніколи; пан̣д̣іта̄х̣ — освічені; екам—в одному; апі—навіть; а̄стгітах̣—перебуває; самйак—повний; убгайох̣—обох; віндате—насолоджується; пгалам—плід.
Tradução
Переклад
Só os ignorantes dizem que o serviço devocional [karma-yoga] é diferente do estudo analítico do mundo material [sāṅkhya]. Aqueles que são eruditos de verdade afirmam que quem segue com afinco um destes caminhos consegue os resultados de ambos.
Лише невігласи кажуть, що віддане служіння (карма-йоґа) відрізняється від аналітичного вивчення матеріального світу (са̄н̇кгйı̄). Мудрі кажуть, що той, хто досягає успіху на одному з цих шляхів, смакує плоди обох.
Comentário
Коментар
O objetivo do estudo analítico do mundo material é encontrar a alma da existência. A alma do mundo material é Viṣṇu, ou a Superalma. Serviço devocional ao Senhor implica serviço à Superalma. Um processo é encontrar a raiz da árvore, e o outro é regar a raiz. O verdadeiro estudante da filosofia sāṅkhya encontra a raiz do mundo material, Viṣṇu, e então, com conhecimento perfeito, ocupa-se no serviço do Senhor. Portanto, em essência, não há diferença entre os dois métodos porque o objetivo de ambos é Viṣṇu. Aqueles que não conhecem a meta última dizem que os propósitos de sāṅkhya e karma-yoga não são os mesmos, mas quem é erudito vê finalidades idênticas nestes diferentes processos.
Мета аналітичного вивчення матеріального світу полягає у тому, щоб виявити душу всього сущого. Душа матеріального світу — це Вішн̣у, або Наддуша. Віддане служіння Господу включає в себе служіння Наддуші. Один шлях — шукати і знаходити коріння дерева, а другий — поливати ці корені. Той, хто по- справжньому вивчає філософію са̄н̇кгйі, знаходить корінь матеріального світу, Вішн̣у, і потім, сповнившись духовного знання, віддає себе служінню Господеві. Таким чином, по суті, немає різниці між цими двома шляхами, тому що мета їх обох — Вішн̣у. Ті, хто не знає вищої мети, кажуть, що са̄н̇кгйа і карма-йоґа мають різні цілі, але мудрий знає про спільну мету двох шляхів.