VERSO 14
TEXT 14
Texto
Текст
lokasya sṛjati prabhuḥ
na karma-phala-saṁyogaṁ
svabhāvas tu pravartate
локасйа ср̣джаті прабгух̣
на карма-пгала-сам̇йоґам̇
свабга̄вас ту правартате
Sinônimos
Послівний переклад
na — nunca; kartṛtvam — condição de proprietário; na — nem; karmāṇi — atividades; lokasya — das pessoas; sṛjati — cria; prabhuḥ — o senhor da cidade do corpo; na — nem; karma-phala — com os resultados das atividades; saṁyogam — conexão; svabhāvaḥ — os modos da natureza material; tu — mas; pravartate — agem.
на—ніколи; картр̣твам—власності; на—не; карма̄н̣і—діяльності; локасйа—людей; ср̣джаті—створює; прабгух̣—господар міста-тіла; на—не; карма-пгала—з наслідками дій; сам̇йоґам—зв’язок; свабга̄вах̣—ґун̣и матеріальної природи; ту—але; правартате—діють.
Tradução
Переклад
O espírito encarnado, senhor da cidade de seu corpo, não cria atividades, nem induz as pessoas a agirem, e nem cria os frutos da ação. Tudo isto é designado pelos modos da natureza material.
Втілений дух, господар міста-тіла, не чинить дій, не спонукає людей діяти і не створює наслідків дій. Усе це розігрують ґун̣и матеріальної природи.
Comentário
Коментар
O ser vivo, como se explicará no Sétimo Capítulo, é uma das energias ou naturezas do Senhor Supremo, e é distinto da matéria, que é outra natureza do Senhor — chamada inferior. De algum modo, a natureza superior, que é o ser vivo, tem estado em contato com a natureza material desde tempos imemoriais. O corpo temporário ou a morada material que ele obtém é a causa de muitas variedades de atividades e das reações delas resultantes. Vivendo em tal atmosfera condicionada, ele sofre os resultados das atividades do corpo ao identificar-se (em ignorância) com o corpo. É a ignorância adquirida desde tempos imemoriais que é a causa do sofrimento e da aflição corpóreos. Logo que se distancie das atividades do corpo, o ser vivo também se livra das reações. Enquanto situado na cidade do corpo, ele parece ser-lhe o senhor, mas na verdade, não é seu proprietário e nem o controlador de suas ações e reações. Ele está simplesmente no meio do oceano material, lutando pela existência. As ondas do oceano estão sacudindo-o, e ele não tem controle algum sobre isto. Para ele, a melhor solução é sair da água por meio da consciência de Kṛṣṇa transcendental. Somente isto poderá salvá-lo de todo esse alvoroço.
Як буде з’ясовано в сьомій главі, жива істота — це одна з енерґій Верховного Господа, і ця енерґія, або природа, відрізняється від матерії, яка є іншою, нижчою природою Господа. Якимось чином з давніх-давен вища природа (жива істота), перебуває у зв’язку з матеріальною природою. Це тимчасове тіло, або матеріальне житло, яке вона одержує, є причиною різноманітної діяльності й її наслідків. Пробуваючи в такому обумовленому стані, жива істота страждає від наслідків діяльності тіла, ототожнюючи себе, в своєму неуцтві, з ним. Саме незнання, яке з давніх-давен оповило живу істоту, є причиною тілесних мук та страждань. Але, відмежувавшись від тілесної діяльності, жива істота одразу ж звільнюється також від її наслідків. Поки жива істота перебуває в місті-тілі, їй здається, що вона його господар, хоча насправді вона ані володіє тілом, ані керує його діями та їхніми зворотніми наслідками. Вона просто пливе у відкритому океані матеріального світу і бореться за існування. Океанські хвилі шпурляють її, і вона не владна над ними. Найкраще рішення — вибратись з океану за допомогою трансцендентної свідомості Кр̣шн̣и. Лише це врятує її від будь-якого сум’яття.