VERSO 16
TEXT 16
Texto
Текст
kṣaraś cākṣara eva ca
kṣaraḥ sarvāṇi bhūtāni
kūṭa-stho ’kṣara ucyate
кшараш́ ча̄кшара ева ча
кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні
кӯт̣а-стго ’кшара учйате
Sinônimos
Послівний переклад
двау—два; імау—ці; пурушау—живі істоти; локе—у світі; кшарах̣—схильний помилятись; ча—і; акшарах̣—бездоганний; ева— неодмінно; ча—і; кшарах̣—схильний помилятись; сарва̄н̣і—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; кӯт̣а-стгах̣—в єдності; акшарах̣—безгрішний; учйате—сказано.
Tradução
Переклад
Há duas classes de seres, os falíveis e os infalíveis. No mundo material, toda entidade viva é falível, e no mundo espiritual, toda entidade viva é chamada infalível.
Є дві категорії істот: підвладні омані й безгрішні. В матеріальному світі кожна істота схильна помилятись, але в духовному світі істота безгрішна.
Comentário
Коментар
Como já foi explicado, o Senhor, em Sua encarnação de Vyāsadeva, compilou o Vedānta-sūtra. Aqui, o Senhor faz um resumo do conteúdo do Vedānta-sūtra. Ele diz que as entidades vivas, que são inúmeras, podem dividir-se em duas classes — falíveis e infalíveis. As entidades vivas são eternamente partes integrantes separadas da Suprema Personalidade de Deus. Quando estão em contato com o mundo material, elas se chamam jīva-bhūta, e as palavras sânscritas utilizadas aqui, kṣaraḥ sarvāṇi bhūtāni, dão a entender que elas são falíveis. Entretanto, aqueles que estão unidos com a Suprema Personalidade de Deus são chamados infalíveis. Unidade não quer dizer que eles não tenham individualidade, mas que não há desunião. Todos eles vivem em harmonia com o propósito da criação. É claro que no mundo espiritual não existe fenômeno tal como a criação, mas já que a Suprema Personalidade de Deus, como se declara no Vedānta-sūtra, é a fonte de todas as emanações, explica-se esta concepção.
Як уже пояснювалось, Сам Господь в образі Вйа̄садеви, Свого втілення, уклав Веда̄нта-сӯтру. Тут Він скорочено викладає зміст Веда̄нта-сӯтри. Він каже, що живі істоти, яких є безліч, можна розділити на дві групи: на тих, що помиляються й на непохибних. Живі істоти є вічними відокремленими природними частками Верховного Бога-Особи. Коли вони вступають у зв’язок з матеріальним світом, їх називають джı̄ва-бгута, і слова санскриту, що їх наведено тут, кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні, вказують саме на цю їхню схильність помилятись. А ті істоти, які перебувають в єдності з Верховним Богом-Особою, є непогрішними. Єдність не означає відсутності індивідуальності, але відсутність розладу, незгоди. Всі одностайні та згодні з Господом стосовно мети творення. Звичайно, в духовному світі відсутнє творення, але до такої концепції вдаються тому що Верховний Бог-Особа, як сказано в Веда̄нта-сӯтрі, є джерело всіх еманацій.
Conforme o Senhor Kṛṣṇa, a Suprema Personalidade de Deus declara, há duas classes de entidades vivas. Os Vedas dão tal evidência, de modo que não há dúvida quanto a isto. As entidades vivas que lutam neste mundo munidas da mente e dos cinco sentidos, têm corpos materiais que estão mudando. Enquanto a entidade viva for condicionada, seu corpo mudará devido ao contato com a matéria; a matéria está mudando, logo, a entidade viva parece estar mudando. Mas no mundo espiritual o corpo não é feito de matéria, por isso, não há mudança. No mundo material a entidade viva passa por seis mudanças — nascimento, crescimento, permanência, reprodução, depois definhamento e desaparecimento. Essas mudanças são próprias do corpo material. Mas no mundo espiritual o corpo não muda; não há velhice, não há nascimento, não há morte. Lá, tudo existe em unidade. Kṣaraḥ sarvāṇi bhūtāni: qualquer entidade viva que tenha entrado em contato com a matéria, a começar do primeiro ser criado, Brahmā, e indo até a pequena formiga, está mudando de corpo; portanto, todos são falíveis. Entretanto, no mundo espiritual, todos, tendo características iguais, são liberados.
Згідно з твердженням Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, живі істоти поділяються на дві категорії. В цьому немає сумнівів, бо так свідчать Веди. Живих істот, які борються в матеріальному світі з розумом та п’ятьма чуттями, мають матеріальні тіла, що зазнають постійних змін. Доки жива істота перебуває в обумовленому стані, її тіло змінюється внаслідок його взаємодії з матерією. Міняється матерія, і тому здається, що зазнають змін живі істоти. Але в духовному світі тіло нематеріальне, і тому там відсутня мінливість. В матеріальному світі жива істота проходить через шість етапів видозміни: народжується, росте, існує в дорослому стані, розмножується, старіє і, зрештою, зникає. Такими є зміни матеріального тіла. Однак, в духовному світі тіло не змінюється, там немає старості, там немає народження, там немає смерті. Там панує єдність усього сущого. Але — кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні: всяка жива істота, яка торкнулась матерії, від першої створеної істоти — Брахми й до крихітної мурашки, змушена міняти своє тіло і всім їм властиво помилятись. Однак у духовному світі вони завжди перебувають у звільненому стані та єдності.