VERSOS 22-25
TEXTS 22-25
Texto
Текст
prakāśaṁ ca pravṛttiṁ ca
moham eva ca pāṇḍava
na dveṣṭi sampravṛttāni
na nivṛttāni kāṅkṣati
прака̄ш́ам̇ ча правр̣ттім̇ ча
мохам ева ча па̄н̣д̣ава
на двешт̣і самправр̣тта̄ні
на нівр̣тта̄ні ка̄н̇кшаті
guṇair yo na vicālyate
guṇā vartanta ity evaṁ
yo ’vatiṣṭhati neṅgate
ґун̣аір йо на віча̄лйате
ґун̣а̄ вартанта ітй евам̇
йо ’ватішт̣гаті нен̇ґате
sama-loṣṭāśma-kāñcanaḥ
tulya-priyāpriyo dhīras
tulya-nindātma-saṁstutiḥ
сама-лошт̣а̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣
тулйа-прійа̄прійо дгı̄рас
тулйа-нінда̄тма-сам̇стутіх̣
tulyo mitrāri-pakṣayoḥ
sarvārambha-parityāgī
guṇātītaḥ sa ucyate
тулйо мітра̄рі-пакшайох̣
сарва̄рамбга-парітйа̄ґı̄
ґун̣а̄тı̄тах̣ са учйате
Sinônimos
Послівний переклад
śrī-bhagavān uvāca — a Suprema Personalidade de Deus disse; prakāśam — iluminação; ca — e; pravṛttim — apego; ca — e; moham — ilusão; eva ca — também; pāṇḍava — ó filho de Pāṇḍu; na dveṣṭi — não odeia; sampravṛttāni — embora desenvolvido; na nivṛttāni — nem parando o desenvolvimento; kāṅkṣati — deseja; udāsīna-vat — como que neutro; āsīnaḥ — situado; guṇaiḥ — pelas qualidades; yaḥ — aquele que; na — nunca; vicālyate — se agita; guṇāḥ — as qualidades; vartante — estão agindo; iti evam — conhecendo assim; yaḥ — aquele que; avatiṣṭhati — permanece; na — nunca; iṅgate — vacila; sama — igual; duḥkha — em sofrimento; sukhaḥ — e felicidade; sva-thaḥ — estando situado em si mesmo; sama — igualmente; loṣṭa — um torrão de terra; aśma — pedra; kāñcanaḥ — ouro; tulya — igualmente disposto; priya — ao querido; apriyaḥ — e ao indesejável; dhīraḥ — estável; tulya — igual; nindā — em difamação; ātma-saṁstutiḥ — e louvor de si mesmo; māna — em honra; apamānayoḥ — e desonra; tulyaḥ — igual; tulyaḥ — igual; mitra — de amigos; ari — e inimigos; pakṣayoḥ — aos grupos; sarva — de todos; ārambha — esforços; parityāgī — renunciador; guṇa-atītaḥ — transcendental aos modos da natureza material; saḥ — ele; ucyate — diz-se que é.
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; прака̄ш́ам— просвітлення; ча—і; правр̣ттім—прихильність; ча—і; мохам— ілюзія; ева ча—також; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; на двешт̣і—не ненавидить; самправр̣тта̄ні—приходу; на—не; нівр̣тта̄ні—залишення; ка̄н̇кшаті—бажає; уда̄сı̄нават—ніби нейтральний; а̄сı̄нах̣— розташований; ґун̣аіх̣—якостями; йах̣—той, хто; на—ніколи; віча̄лйате—схвильований; ґун̣а̄х̣—якості; вартанте—діють; іті евам— знаючи так; йах̣—той, хто; аватішт̣гаті—залишається; на—ніколи; ін̇ґате—коливається; сама—однаковий; дух̣кга—у нещасті; сукгах̣—і щасті; сва-стгах̣—розташований у собі; сама—однаковий; лошт̣а—до грудки землі; аш́ма—каменя; ка̄н̃чанах̣—золота; тулйа—хто однаково ставиться; прійа—до приємного; апрійах̣— небажаного; дгı̄рах̣—твердий; тулйа—рівний; нінда̄—у безслав’ї; а̄тма-сам̇стутіх̣—у возвеличенні; ма̄на—в пошані; апама̄найох̣— безчесті; тулйах̣ — рівний; тулйах̣ — рівний; мітра — до друзів; арі—і ворогів; пакшайох̣—до партій; сарва—усі; а̄рамбга—зусилля; парітйа̄ґı̄—той, хто відкинув; ґун̣а-атı̄тах̣—трансцендентний щодо матеріальних ґун̣ природи; сах̣—він; учйате—сказано, що є.
Tradução
Переклад
A Suprema Personalidade de Deus disse: Ó filho de Pāṇḍu, aquele que não odeia a iluminação, o apego e a ilusão quando estão presentes, nem os deseja quando desaparecem; que não se abala nem se perturba com quaisquer das reações das qualidades materiais, permanecendo neutro e transcendental, sabendo que os modos é que são ativos; que está situado no eu e tem o mesmo comportamento diante da felicidade e do sofrimento; que olha para um punhado de terra, uma pedra e um pedaço de ouro com a mesma visão; que é igual para o desejável e o indesejável; que é estável, igual no louvor e na repreensão, honra e desonra; que dá o mesmo tratamento tanto ao amigo quanto ao inimigo; e que renunciou a todas as atividades materiais — diz-se que essa pessoa transcendeu os modos da natureza.
Верховний Господь сказав: О сину Па̄н̣д̣у, в кому просвітлення, прив’язаність та ілюзія не викликають зненависті, коли вони є, і хто не прагне їх, коли вони зникають, хто стійко і спокійно переносить усі перипетії будь-яких взаємодій матеріальних якостей, залишаючись безучасним і трансцендентним, знаючи, що діють лише ґун̣и; хто, заглибившись у самого себе, однаково ставиться до щастя й нещастя; для кого грудка землі, камінь або золото суть одне, хто однаково приймає бажане й небажане, хто стійкий, хто завжди — вихваляють його чи ображають, шанують чи зневажають — залишається врівноваженим; хто однаково ставиться як до друга, так і до ворога і хто зрікся всієї матеріальної діяльності — про таку людину можна сказати, що вона піднеслась над ґун̣ами природи.
Comentário
Коментар
Arjuna apresentou três perguntas diferentes, e o Senhor responde a elas, uma após outra. Nestes versos, Kṛṣṇa primeiro indica que quem se situa transcendentalmente não tem inveja e nada deseja. Quando o ser vivo permanece neste mundo material recluso no corpo material, deve-se compreender que está sob o controle de um dos três modos da natureza material. Quando está de fato fora do corpo, então está livre das garras dos modos da natureza material. Mas enquanto não sair do corpo material, ele deverá ser neutro. Ele deve ocupar-se no serviço devocional ao Senhor para que imediatamente deixe de identificar-se com o corpo material. Quando se identifica com o corpo material, ele só age em busca de prazer dos sentidos, mas quando se estabelece em consciência de Kṛṣṇa, o gozo dos sentidos pára automaticamente. Ninguém precisa do corpo material, nem precisa aceitar os ditames do corpo material. As qualidades dos modos materiais próprias de cada corpo agirão, mas como alma espiritual, o eu está alheio a essas atividades. Como ele fica à parte? Ele não deseja desfrutar o corpo, nem deseja sair dele. Situado nessa posição transcendental, o devoto automaticamente libera-se. Ele não precisa tentar livrar-se da influência dos modos da natureza material.
Арджуна задав три питання, й Господь послідовно відповідає на них. У цих віршах Кр̣шн̣а спочатку вказує, що особистість, яка перебуває на трансцендентному рівні, нікому не заздрить й нічого не жадає. Якщо істота живе в цьому світі в матеріальному тілі, то слід розуміти, що вона перебуває під владою одного з трьох ґун̣ матеріальної природи. Коли вона взагалі покидає матеріальне тіло, вона вивільнюється з пазурів матеріальних ґун̣ природи. Але доки вона ще перебуває в матеріальному тілі, їй слід залишатись нейтральною. Жива істота повинна віддано служити Господу й відтак вона перестане ототожнювати себе з тілом. Доки людина усвідомлює своє матеріальне тіло, вона діє лише для задоволення своїх почуттів, але коли вона переносить свідомість на Кр̣шн̣у, її власне чуттєве задоволення припиняється само по собі. Живій істоті не потрібне матеріальне тіло, і їй немає потреби коритися його вказівкам. Модуси матеріальної природи діють у тілі, але духовна за своєю природою сутність перебуває осторонь цієї діяльності. Як же відмежуватися од ґун̣ природи? Жива істота досягає трансцендентного стану тоді, коли вона вже не прагне ані насолоджуватися тілом, ані покинути його. Така віддана душа, не докладаючи зайвих зусиль, природним чином звільнюється від впливу ґун̣ матеріальної природи.
A pergunta seguinte refere-se à conduta de alguém transcendentalmente situado. O materialista deixa-se afetar pela aparente honra e desonra oferecidas ao corpo, mas o transcendentalista não se deixa afetar por essa pseudo-honra e desonra. Ele executa seu dever em consciência de Kṛṣṇa e não se importa se alguém o respeita ou desrespeita. Aceita tudo aquilo que é favorável a seu dever em consciência de Kṛṣṇa, e, à exceção disso, ele não tem necessidade de nenhum objeto material, seja pedra, seja ouro. Ele considera todos como sendo seu amigo querido que o ajuda em sua execução da consciência de Kṛṣṇa, e não odeia seu aparente inimigo. Ele é equânime e vê tudo num nível de igualdade porque sabe perfeitamente bem que ele nada tem a ver com a existência material. Questões sociais e políticas não o afetam, porque ele conhece a situação das revoltas e distúrbios temporários. Ele não tenta obter nada para si mesmo. Ele pode tentar conseguir tudo para Kṛṣṇa, mas não se esforça em nada que lhe traga apenas benefício pessoal. Com esse comportamento, ele está em verdadeira transcendência.
Далі Арджуна запитує про поведінку людини в трансцендентному стані. Матеріалісти підвладні впливові так званих «слави» й «ганьби», що стосуються тіла, але людину в трансцендентному стані не турбують оманні хвала й зневага. Вона виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и й спокійно сприймає як шану, так і образи з боку інших. Вона приймає лише те, що сприяє виконанню її обов’язків у свідомості Кр̣шн̣и, бо інакше ніщо матеріальне — камінь то, чи золото — непотрібне їй. Вона вважає своїм близьким другом кожного, хто сприяє її діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, і не відчуває ненависті до своїх так званих «ворогів». Вона однаково ставиться до всього. З її погляду все перебуває на одному рівні, бо вона добре розуміє, що матеріальне існування аж ніяк не заторкує її. Соціальні й політичні проблеми не порушують її спокою, бо вона знає справжню ціну тимчасовим переворотам та заворушенням. Вона не робить нічого заради себе. Вона може братись за будь-яку справу заради Кр̣шн̣и, але для себе не робить нічого. Діючи так, людина неодмінно досягає трансцендентного стану.