VERSO 30
TEXT 30
Texto
Текст
bhramatīva ca me manaḥ
nimittāni ca paśyāmi
viparītāni keśava
бграматı̄ва ча ме манах̣
німітта̄ні ча паш́йа̄мі
віпарı̄та̄ні кеш́ава
Sinônimos
Послівний переклад
на — не; ча — також; ш́акномі — я здатний; авастга̄тум — стояти; бграматі—забуває; іва—як; ча—і; ме—мій; манах̣—розум; німітта̄ні—причини; ча—також; паш́йа̄мі—я вбачаю; віпарı̄та̄ні—прямо протилежне; кеш́ава—о вбивцю демона Кеш́ı̄ (Кр̣шн̣а).
Tradução
Переклад
Já não tenho mais capacidade de continuar aqui. Estou esquecendo-me de mim mesmo e minha mente está girando. Eu só vejo motivo para o infortúnio, ó Kṛṣṇa, matador do demônio Keśī.
Я більше не можу залишатись тут. Я вже не володію собою, й розум мій потьмарився. Я передбачаю одні лише нещастя, о Кр̣шн̣о, вбивцю демона Кеш́ı̄.
Comentário
Коментар
Devido à sua inquietação, Arjuna era incapaz de permanecer no campo de batalha, e estava esquecendo-se de si mesmo por causa desta fraqueza de sua mente. Apego excessivo a coisas materiais deixa o homem ficar nessa situação existencial confusa. Bhayaṁ dvitīyābhiniveśataḥ syāt (Bhāg. 11.2.37): este temor e esta perda de equilíbrio mental acontecem a pessoas que estão muito afetadas pelas condições materiais. Arjuna previa apenas dolorosos reveses no campo de batalha — e ele não ficaria feliz nem mesmo se derrotasse o inimigo. As palavras nimittāni viparītāni são significativas. Ao ver apenas frustrações em suas expectativas, a pessoa pensa: “Por que estou aqui?” Cada qual está interessado em si mesmo e em seu próprio bem-estar. Ninguém está interessado no Eu Supremo. Pela vontade de Kṛṣṇa, Arjuna mostra ignorância de seu verdadeiro interesse. Nosso verdadeiro interesse está em Viṣṇu, ou Kṛṣṇa. A alma condicionada esquece-se disto e por conseguinte sofre dores materiais. Arjuna pensava que sua vitória na batalha seria apenas causa de lamentação.
Арджуна був настільки охоплений тривогою, що не міг більше залишатися на полі бою, розум його потьмарився й він не володів собою. Надмірна прив’язаність до матеріального викликає в людини замішання. Бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄т — «такого страху й втрати душевної рівноваги зазнають ті, що підпадають під вплив умов матеріального існування» (Бга̄ґ. 11.2.37). Арджуна провидів одні лише болісні невдачі в битві і він не вбачав щастя навіть у перемозі над ворогом. Знаменним є значення слів німітта̄ні віпарı̄та̄ні — коли людина бачить лише крах своїх сподівань, вона думає: «Чому я тут?» Кожен цікавиться тільки самим собою та своїм добробутом. Нікого не цікавить Верховна Особа. З волі Кр̣шн̣и Арджуна виявляє своє невігластво в розумінні істинної мети життя, яка полягає в служінні Вішн̣у, або Кр̣шн̣і. Обумовлена душа забуває це і тому зазнає матеріальних страждань. Арджуна вважав, що його перемога в битві принесе йому лише смуток.