Bg 2.19
TEXT 19
Tekst
Текст
yaś cainaṁ manyate hatam
ubhau tau na vijānīto
nāyaṁ hanti na hanyate
йаш́ чаінам̇ манйате хатам
убгау тау на віджа̄нı̄то
на̄йам̇ ханті на ханйате
Synoniemen
Послівний переклад
yaḥ — iedereen die; enam — deze; vetti — weet; hantāram — de doder; yaḥ — iedereen die; ca — ook; enam — deze; manyate — denkt; hatam — gedood; ubhau — allebei; tau — zij; na — nooit; vijānītaḥ — hebben kennis; na — nooit; ayam — deze; hanti — doodt; na — evenmin; hanyate — wordt gedood.
йах̣—кожний, хто; енам—його; ветті—знає; ханта̄рам—убивцю; йах̣—кожний; ча—також; енам—його; манйате—думає; хатам— убитого; убгау — обидва; тау — вони; на — ніколи; віджа̄нı̄тах̣ — знають; на — ніколи; айам — він; ханті — вбиває; на — не; ханйате—бути вбитим.
Vertaling
Переклад
Noch degene die denkt dat het levend wezen kan doden, noch degene die denkt dat het gedood kan worden, bezit kennis, want het zelf doodt niet en kan niet worden gedood.
І той, хто гадає, що жива істота може вбивати, помиляється, як і той, хто думає, що її можна убити, тому що душа не може вбивати чи бути убитою.
Betekenisverklaring
Коментар
Wanneer een belichaamd levend wezen door dodelijke wapens wordt getroffen, dan moet men begrijpen dat het levend wezen in het lichaam niet gedood wordt. De ziel is zo klein dat het onmogelijk is om haar met welk wapen dan ook te doden, zoals duidelijk zal worden in de volgende verzen. Ook vanwege haar spirituele aard kan het levend wezen niet worden gedood. Dat wat gedood wordt of wat verondersteld wordt te worden gedood, is enkel het lichaam. Maar dit betekent niet dat het doden van het lichaam wordt aangemoedigd. Het Vedische voorschrift is mā hiṁsyāt sarvā bhūtāni: gebruik nooit geweld tegen wie dan ook. Het besef dat het levend wezen niet wordt gedood, moedigt ook het slachten van dieren niet aan. Zonder toestemming het lichaam van wie dan ook doden is weerzinwekkend en strafbaar, zowel volgens de wetten van de staat als volgens die van de Heer. Maar Arjuna wordt wegens religieuze principes betrokken in het doden en niet zomaar uit grilligheid.
Треба розуміти, що насправді, коли тіло вражено смертоносною зброєю, жива істота, втілена в ньому, не гине. Душа настільки мала, що її неможливо вбити жодною матеріальною зброєю; про це розповідатиметься у віршах далі. Живу істоту, внаслідок її духовної природи, взагалі не можна вбити. Те, що гине, або що вважають убитим, є лише тіло. Але це не означає, що треба стати прибічником убивства тіла. Ведичний припис визначає: ма̄ хім̇сйа̄т сарва̄ бгӯта̄ні — «ніколи й ні до кого не застосовуй насильства». Розуміння того, що жива істота не гине, не слід також розглядати як заохочення до знищення тварин. Убивство тіла будь- якої істоти, здійснене без авторитетної санкції на те, — огидне, і його карає закон держави, так само, як і Господній закон. Проте, Арджуна був у іншому становищі: він мусив убивати заради того, щоб врятувати релігійні засади, а не з власної примхи.