Skip to main content

TEXT 8

TEXT 8

Tekstas

Текст

prakṛtiṁ svām avaṣṭabhya
visṛjāmi punaḥ punaḥ
bhūta-grāmam imaṁ kṛtsnam
avaśaṁ prakṛter vaśāt
пракр̣тім̇ сва̄м авашт̣абгйа
віср̣джа̄мі пунах̣ пунах̣
бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т

Synonyms

Послівний переклад

prakṛtim — į materialią gamtą; svām — Savo; avaṣṭabhya — įeidamas; visṛjāmi — Aš kuriu; punaḥ punaḥ — kaskart; bhūta-grāmam — kosminius kūrinius; imam — šiuos; kṛtsnam — visus; avaśam — savaime; prakṛteḥ — gamtos galiai; vaśāt — pavaldžius.

пракр̣тім — матеріальну природу; сва̄м — Моєї власної сутності; авашт̣абгйа—входячи в; віср̣джа̄мі—Я створюю; пунах̣ пунах̣— знову й знову; бгӯта-ґра̄мам—весь космічний прояв; імам—цей; кр̣тснам—загалом; аваш́ам—сам по собі; пракр̣тех̣—сили природи; ваш́а̄т—з обов’язку.

Translation

Переклад

Aš lemiu kosmoso tvarką. Mano valia kaskart savaimingai kyla pasauliai, ir atėjus laikui Mano valia jie vėl sunaikinami.

Весь космічний порядок підвладний Мені. Згідно Моєї волі і задуму він автоматично проявляється знову й знову, і з Моєї волі він знищується під кінець.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Materialus pasaulis – tai Aukščiausiojo Dievo Asmens žemesniosios energijos apraiška. Apie tai keletą kartų jau buvo kalbėta. Kūrimo metu materiali energija išlaisvinama ir gauna mahat-tattvos pavidalą; į ją Viešpats įeina Savo pirmąja Puruṣos inkarnacija – Mahā-Viṣṇu. Jis guli Priežasčių vandenyne ir iškvepia nesuskaičiuojamą daugybę visatų. Į kiekvieną jų Viešpats įžengia kaip Garbhodakaśāyī Viṣṇu. Šitaip kuriamos visatos. Po to Viešpats apsireiškia kaip Kṣīrodakaśāyī Viṣṇu, o šis Viṣṇu įsiskverbia visur – net į mažiausią atomą. Tai paaiškinta šiame posme. Aukščiausiasis įeina į viską.

Матеріальний світ є виявом нижчої енерґії Верховного Бога-Особи. Це вже пояснювалося кілька разів. Під час творення матеріальна енерґія, махат-таттва, вивільняється, і Господь входить у неї в формі Свого першого пуруша-втілення, Маха̄-Вішн̣у. Він покоїться в причинному океані й видихає незліченні всесвіти. В кожний всесвіт Господь знову входить як Ґарбгодакаш́а̄йı̄ Вішн̣у. Всі світи створено таким чином. Далі Господь виявляє Себе як Кшı̄родакаш́а̄йı̄ Вішн̣у, і цей Вішн̣у входить у все, — навіть в атом. Це пояснюється тут. Він входить у все.

Materiali gamta apvaisinama gyvosiomis esybėmis, ir dėl savo praeitų poelgių jos atsiduria skirtingose padėtyse. Taip pradeda judėti materialus pasaulis. Įvairios gyvosios būtybės sukrunta jau pirmąją pasaulio kūrimo akimirką. Netiesa, kad viskas atsiranda evoliucijos procese. Drauge su visata sukuriamos ir gyvybės rūšys. Žmonės, gyvūnai, žvėrys, paukščiai – viskas kuriama sykiu, nes ko gyvosios esybės norėjo, kai praeitą kartą buvo naikinamas pasaulis, tą jos ir gauna. Posmo žodis avaśam aiškiai sako, kad gyvosios esybės su šiuo procesu neturi nieko bendra. Tiesiog atkuriamas jų ankstesniojo gyvenimo, kai paskutinį sykį egzistavo pasaulis, būvis; o kad tai įvyktų, pakanka Aukščiausiojo valios. Tokia yra nesuvokiama Aukščiausiojo Dievo Asmens galia. Po to, kai Jis sukuria įvairias gyvybės rūšis, Jis nebeturi su jomis jokio ryšio. Pasaulis kuriamas tam, kad būtų sudarytos sąlygos gyvųjų esybių polinkiams patenkinti; tad, sukūręs pasaulį, Jis nebesikiša į jo reikalus.

Щодо живих істот, то ними запліднюється матеріальна природа і залежно від своїх минулих дій вони посідають різні становища. Так починається діяльність матеріального світу. Діяльність різних видів живих істот починається з найпершого моменту творення. Неправильно вважати, що все еволюціонує. Різні види живих істот створюються одразу, разом із всесвітом. Люди, тварини, звірі, птахи — все створюється одночасно, тому що бажання, які живі істоти мали в момент минулого знищення, виявляються знову. Слово аваш́ам тут ясно вказує на те, що живі істоти не мають нічого спільного з процесом творення. Просто знову виявляється становище, в якому вони перебували в їхньому минулому житті в період минулого творення і все це здійснюється лише з волі Всевишнього. Такою є незбагненна могутність Верховного Бога-Особи. І Він нічим не зв’язаний з усіма різними видами життя, що створені з Його волі. Творення відбувається для того, щоб дати можливість різним живим істотам виявити свої нахили, і після творення Господь не втручається в подальші події.