TEXT 24

Tekstas

Текст

ahaṁ hi sarva-yajñānāṁ
bhoktā ca prabhur eva ca
na tu mām abhijānanti
tattvenātaś cyavanti te

ахам̇ хі сарва-йаджн̃а̄на̄м̇
бгокта̄ ча прабгур ева ча
на ту ма̄м абгіджа̄нанті
таттвена̄таш́ чйаванті те

Synonyms

Послівний переклад

aham — Aš; hi — iš tikrųjų; sarva — visų; yajñānām — aukų; bhoktā — besimėgaujantis subjektas; ca — ir; prabhuḥ — Viešpats; eva — taip pat; ca — ir; na — ne; tu — tačiau; mām — Mane; abhijānanti — jie žino; tattvena — iš tiesų; ataḥ — todėl; cyavanti — nupuola; te — jie.

ахам — Я; хі — напевно; сарва — усіх; йаджн̃а̄на̄м — жертвопринесень; бгокта̄—той, хто насолоджується; ча—і; прабгух̣—Господь; ева—також; ча—і; на—не; ту—але; ма̄м—Мене; абгіджа̄нанті— вони знають; таттвена—насправді; атах̣—тому; чйаванті—падають; те—вони.

Translation

Переклад

Tik Aš mėgaujuosi visomis aukomis ir tik Aš esu jų šeimininkas. Todėl tie, kurie nepripažįsta Mano tikrosios, transcendentinės prigimties, patiria nuopuolį.

Я — Той єдиний, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, і їхній володар. Ті ж, хто не визнає Моєї істинної трансцендентної природи, падають униз.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Posmas sako, kad yra daug yajños rūšių, kurias rekomenduoja Vedų raštai, bet iš tikro visos jos skirtos patenkinti Aukščiausiąjį Viešpatį. Yajña – tai Viṣṇu. Antrajame „Bhagavad-gītos“ skyriuje aiškinama, jog kiekvienas privalo dirbti, kad patenkintų Yajñą, arba Viṣṇu. Tobula žmonių civilizacijos forma, kuri vadinasi varṇāśrama-dharma, būtent ir skirta patenkinti Viṣṇu. Todėl posme Kṛṣṇa sako: „Aš mėgaujuosi visomis aukomis, nes esu visa ko aukščiausias šeimininkas.“ Tačiau šios tiesos neišmanantys menkos nuovokos žmonės dėl laikinos naudos garbina pusdievius. Todėl jie puola į materialią būtį ir nepasiekia išsvajoto gyvenimo tikslo. Tačiau jei kas ir turi kokį materialų norą, jo išsipildymo geriau melsti Aukščiausiąjį Viešpatį (nors tai ne tyras pasiaukojimas) ir taip jis galės pasiekti trokštamą rezultatą.

Тут ясно сказано, що існує багато різного роду жертвопринесень, рекомендованих у ведичній літературі, але фактично всі вони призначені на вдоволення Верховного Господа. Йаджн̃а (жертвування) означає Вішн̣у. В другій главі Бгаґавад-ґı̄ти чітко було вказано, що діяльність кожного має бути спрямована на вдоволення Йаджн̃и, тобто Вішн̣у. Досконалу форму людської цивілізації, яку називають варн̣а̄ш́рама-дгармою, призначено на вдоволення Вішн̣у. Тому Кр̣шн̣а й каже в цьому вірші: «Я — Той, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, тому що Я є верховний володар». Однак, обмежені люди, не знаючи цього, вшановують напівбогів заради скороминущої вигоди. Тому вони падають униз, в матеріальне існування, і не досягають бажаної мети життя. Проте, якщо в кого-небудь є якесь матеріальне бажання, то для його здійснення краще молитися Верховному Господеві (хоча це не є чиста відданість), і таким чином досягти бажаного результату.