TEXT 15
TEXT 15
Tekstas
Текст
yajanto mām upāsate
ekatvena pṛthaktvena
bahudhā viśvato-mukham
йаджанто ма̄м упа̄сате
екатвена пр̣тгактвена
бахудга̄ віш́вато-мукгам
Synonyms
Послівний переклад
джн̃а̄на-йаджн̃ена—плекаючи знання; ча—також; апі—неодмінно; анйе—інші; йаджантах̣—приносячи в жертву; ма̄м—Мені; упа̄сате—поклоняються; екатвена—у єдності; пр̣тгактвена—у відокремленості; бахудга̄—у різноманітності; віш́ватах̣-мукгам—і у всесвітній формі.
Translation
Переклад
Kiti, kurie atnašauja auką gilindami žinojimą, garbina Aukščiausiąjį Viešpatį kaip vienabūtį, kaip skirtingą daugelyje pavidalų ir kaip visatos pavidalą.
Інші ж, чия жертва полягає у розвитку знань, поклоняються Верховному Господеві як єдиному і неповторному, як різноманітності того, що існує, і в Його всесвітній формі.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Šis posmas apibendrina ankstesniuosius. Viešpats sako Arjunai, kad tie, kurių Kṛṣṇos sąmonė tyra, ir kuriems be Kṛṣṇos niekas daugiau nebeegzistuoja, vadinami mahātmomis. Tačiau yra žmonių, kurie dar nepasiekė mahātmų lygio, bet irgi garbina Kṛṣṇą įvairiais būdais. Apie kai kuriuos iš jų jau kalbėta. Tai kenčiantys, turintys finansinių sunkumų, smalsieji ir išminties ieškotojai. Tačiau yra užimančių dar žemesnę padėtį. Jie skirstomi į trys grupes: (1) garbinantys save kaip vieną su Aukščiausiuoju Viešpačiu; (2) garbinantys pačių išgalvotą Aukščiausiojo Viešpaties pavidalą; (3) pripažįstantys ir garbinantys viśva-rūpą – Aukščiausiojo Dievo Asmens visatos pavidalą. Iš jų žemiausi yra tie, kurie garbina save, kaip Aukščiausiąjį Viešpatį, ir laiko save monistais. Jų yra daugiausia. Tokie žmonės mano, kad jie – Aukščiausiasis Viešpats ir taip manydami garbina save. Tai irgi vienas iš Dievo garbinimo būdų, nes monistai suvokia, kad jie yra dvasinės sielos, o ne materialūs kūnai. Gerai, kad vyrauja bent tokia mintis. Būtent taip dažniausiai Aukščiausiąjį Viešpatį garbina impersonalistai. Antrai grupei priklauso pusdievių garbintojai, kurie įsivaizduoja, kad kiekviena forma yra Aukščiausiojo Viešpaties forma. Trečiai grupei priklauso tie, kurių mintys neišsiveržia už materialios visatos ribų. Visatą jie laiko aukščiausiu organizmu, esybe, ir ją garbina. Bet ir visata yra viena Viešpaties formų.
Цей вірш підсумовує зміст попередніх. Господь каже Арджуні, що того, хто цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і не знає нічого, крім Кр̣шн̣и, називають маха̄тмою; крім того є й такі особистості, що не досягли рівня маха̄тми, але теж так чи інакше поклоняються Кр̣шн̣і. Деяких з них вже було описано: це ті, хто страждає, нужденні, допитливі, а також ті, хто прагне знань. Але є ще й інші, вони стоять нижче, і їх поділяють на три групи: 1) ті, хто вшановує себе як єдиного із Верховним Господом; 2) ті, що вигадують якусь форму Верховного Господа й вшановують її; 3) ті, що визнають всесвітню форму Верховного Бога-Особи, віш́ва-рӯпу, і поклоняються їй. З вищеперелічених, люди найнижчого класу, що поклоняються собі як Верховному Господеві, вважаючи себе моністами, найбільш численні. Такі люди вважають себе за Всевишнього Господа і в такому настрої вшановують себе. Це також є свого роду поклоніння Богові, тому що вони можуть зрозуміти, що насправді вони не є матеріальне тіло, але духовна душа, принаймні, така думка переважає. Так звичайно шанують Верховного Господа імперсоналісти. Дальший клас включає в себе шанувальників напівбогів, тих, хто вважає, що будь-яка форма є формою Верховного Господа. А третій клас включає в себе тих, хто не може осягти нічого поза проявленням матеріального всесвіту. Вони вважають, що всесвіт — це верховне живе тіло, тобто верховна реальність і вшановують його. Але всесвіт — також Господня форма.