TEXT 27
TEXT 27
Tekstas
Текст
dvandva-mohena bhārata
sarva-bhūtāni sammohaṁ
sarge yānti paran-tapa
двандва-мохена бга̄рата
сарва-бгӯта̄ні саммохам̇
сарґе йа̄нті парантапа
Synonyms
Послівний переклад
іччга̄—бажання; двеша—і ненависть; самуттгена—постають із; двандва—двоїстості; мохена—ілюзією; бга̄рата—нащадок Бгарати; сарва—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; саммохам—в омані; сарґе— народжуючись; йа̄нті—ідуть; парантапа—підкорювач ворогів.
Translation
Переклад
O Bharatos aini, o priešų nugalėtojau, visos gyvosios esybės gimsta apimtos iliuzijos, suklaidintos priešybių, kylančių iš troškimo ir neapykantos.
О звитяжний нащадку Бгарат, усі живі істоти народжуються в ілюзії, бо введені в оману двоїстістю, що постає з бажання й відрази.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Tikroji, prigimtinė gyvosios esybės padėtis – paklusti Aukščiausiajam Viešpačiui, kuris įkūnija gryną žinojimą. Suklaidintą ir atsitraukusią nuo gryno žinojimo gyvąją būtybę užvaldo iliuzinė energija ir ji nebegali suvokti Aukščiausiojo Dievo Asmens. Iliuzinė energija pasireiškia troškimo ir neapykantos dualizmu. Troškimų ir neapykantos valdomi neišmanėliai užsigeidžia susivienyti su Aukščiausiuoju Viešpačiu ir pavydi Kṛṣṇai Aukščiausiojo Dievo Asmens padėties. Tyri bhaktai, kurių nepaklaidino ir neužteršė troškimas ir neapykanta, supranta, kad Viešpats Kṛṣṇa apsireiškia per Savo vidines galias, bet dualizmo ir nežinojimo paklaidintieji mano, kad Aukščiausiąjį Dievo Asmenį sukūrė materialios energijos. Štai čia jų bėda. Būdinga, kad paklydėliai gyvena draskomi priešybių: garbė ir nešlovė, vargas ir laimė, moteris ir vyras, gėris ir blogis, malonumas ir skausmas etc. Jie galvoja: „Štai mano žmona, štai mano namai, aš esu šių namų šeimininkas, aš – tos moters vyras.“ Tokių priešybių forma ir reiškiasi iliuzija. Priešybių suklaidinti žmonės visai sukvailėja ir todėl negali suvokti Aukščiausiojo Dievo Asmens.
Підлеглість Верховному Господеві, який є чистим знанням, — природне становище живої істоти. Коли живу істоту огортає омана, вона втрачає це чисте знання, стає підвладною ілюзорній енерґії й перестає розуміти Верховного Бога-Особу. Ілюзорна енерґія виявляється в двоїстості бажання й ненависті. Внаслідок бажання й відрази невіглас хоче стати єдиним із Верховним Господом й заздрить становищу Кр̣шн̣и як Верховного Бога-Особи. Чисті віддані, яких не обманюють й не забруднюють бажання та ненависть, можуть зрозуміти, як Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а являє Себе через Свої внутрішні потенції, але ті, кого вводять в оману двоїстість й невігластво, вважають, що Верховний Бог-Особа є породження матеріальних енерґій. Це їхнє нещастя. Життя людей, що заблукали, минає в двоїстості ганьби і честі, горя і щастя, чоловічого й жіночого, гарного й поганого, задоволення й болю тощо. Вони думають: «Ось моя дружина. Ось мій дім. Я господар у ньому. Я чоловік цієї жінки». Все це прояви двоїстості, що її породжує ілюзія. Людина, яку збивають з пантелику двоїсті проявлення, геть втрачає розум і тому Верховний Бог-Особа залишається незбагненним для неї.