TEXT 21
TEXT 21
Tekstas
Текст
śraddhayārcitum icchati
tasya tasyācalāṁ śraddhāṁ
tām eva vidadhāmy aham
ш́раддгайа̄рчітум іччгаті
тасйа тасйа̄чала̄м̇ ш́раддга̄м̇
та̄м ева відадга̄мй ахам
Synonyms
Послівний переклад
йах̣ йах̣—будь-хто; йа̄м йа̄м—якій завгодно; танум—формі напівбога; бгактах̣—відданий; ш́раддгайа̄—з вірою; арчітум—поклонятися; іччгаті—бажає; тасйа тасйа—йому; ачала̄м—міцна; ш́раддга̄м—віра; та̄м—що; ева—напевне; відадга̄мі—даю; ахам—Я.
Translation
Переклад
Aš esu kiekvieno širdy Supersielos pavidalu. Kai tik kam kyla noras garbinti kokį pusdievį, Aš įkvepiu tvirtą tikėjimą, kad jis galėtų pasišvęsti pasirinktai dievybei.
Я перебуваю в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Якщо хтось забажає вшановувати певного напівбога, Я зміцнюю його віру так, щоб він міг присвятити себе цьому божеству.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Dievas visiems suteikė nepriklausomybę, ir jei žmogus trokšta materialių malonumų, nuoširdžiai jų laukdamas iš materialaus pasaulio pusdievių, Aukščiausiasis Viešpats, kuris Supersielos pavidalu glūdi kiekvieno širdyje, tuojau suvokia žmogaus norus ir sudaro sąlygas juos išpildyti. Kaip aukščiausias visų gyvųjų esybių tėvas Jis nevaržo jų nepriklausomybės ir net sudaro sąlygas įgyvendinti jų materialius troškimus. Gali kilti klausimas: kodėl visagalis Dievas gyvosioms esybėms suteikia galimybę džiaugtis materialiu pasauliu ir tuo pačiu leidžia joms įkliūti į iliuzinės energijos spąstus? Atsakymas toks: jei Supersielos pavidalo Aukščiausiasis Viešpats nesudarytų tokių sąlygų, tai negalima būtų kalbėti apie jokią nepriklausomybę. Todėl Viešpats kiekvienam suteikia visišką nepriklausomybę – daryk ką nori, tačiau „Bhagavad-gītoje“ randame aukščiausią Jo nurodymą: mesk visus užsiėmimus ir visiškai atsiduok Man – tai žmogų padarys laimingą.
Бог дав незалежність кожному; отже, якщо людина прагне матеріальної насолоди й щиро шукає таких благ у напівбогів матеріального світу, Верховний Господь, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми, розуміє це й надає їй відповідні можливості. Як верховний отець усіх живих істот, Він не перешкоджає їхній незалежності, ба й навіть створює сприятливі умови для того, щоб здійснилися їхні матеріальні бажання. Можуть запитати, навіщо ж усемогутній Бог створює для живих істот сприятливі умови, за яких вони насолоджуються матеріальним світом й потрапляють в пастку ілюзорної енерґії? Відповідь полягає в тому, що, якби Верховний Господь у вигляді Наддуші не надавав живим істотам можливостей для насолод, то чого вартою була б їхня незалежність? Тому Він надає кожній істоті цілковиту незалежність — робити все, що їй подобається, — однак в Бгаґавад-ґı̄ті ми знаходимо Його вищу настанову: людина повинна облишити всі інші заняття й повністю віддатися Йому. Це зробить її щасливою.
Ir gyvosios esybės, ir pusdieviai pavaldūs Aukščiausiojo Dievo Asmens valiai: gyvoji esybė negali vien savo noru garbinti pusdievio, o pusdievis be aukščiausios valios negali dovanoti malonių nė vienai gyvajai esybei. Sakoma: be Aukščiausiojo Dievo Asmens valios ir žolelė nesujudės. Paprastai materialiame pasaulyje kenčiantys žmonės sekdami Vedų raštų pamokymais kreipiasi į pusdievius. Žmogus, norintis vieno ar kito dalyko, garbina atitinkamą pusdievį, pvz.: ligoniui rekomenduojama garbinti Saulės dievą, siekiančiam mokslų – mokslo deivę Sarasvatī, o norinčiam gražios žmonos – Umą, Viešpaties Śivos žmoną. Taigi śāstros (Vedų raštai) rekomenduoja skirtingus būdus skirtingiems pusdieviams garbinti. Kadangi konkreti gyvoji esybė trokšta tam tikrų materialių gėrybių, Viešpats įkvepia jai stiprų troškimą siekti šių malonių iš tam tikro pusdievio, ir ji gauna tai, ko troško. Gyvosios esybės religinį jausmą tam tikram pusdieviui irgi įkvepia Aukščiausiasis Viešpats. Patys pusdieviai negali pažadinti gyvųjų esybių simpatijų, impulsą garbinti atitinkamus pusdievius žmogui duoda Kṛṣṇa, Aukščiausiasis Viešpats, arba Supersiela, esanti visų gyvųjų esybių širdyse. Iš esmės, pusdieviai – skirtingos Aukščiausio Viešpaties visatos kūno dalys, todėl jie nėra nepriklausomi. Vedų raštuose pasakyta: „Aukščiausiasis Dievo Asmuo Supersielos pavidalu taip pat yra ir pusdievio širdyje; tad gyvosios esybės troškimą Jis išpildo per pusdievį. Tačiau ir pusdievis, ir gyvoji esybė priklauso nuo aukščiausios valios – jie nėra savarankiški.“
І живі істоти, і напівбоги підвладні волі Верховного Бога-Особи; тому жива істота не може за власним бажанням поклонятись певному напівбогові, а також жоден напівбог не може дарувати ніякого благословення без дозволу верховної волі. Як кажуть, й билинка не колихнеться без волі Верховного Бога-Особи. Звичайно ті, хто страждає в матеріальному світі, йдуть до напівбогів, як те радить ведична література. Той, хто бажає щось одержати, може вшановувати того або іншого напівбога. Наприклад, хворий, щоб видужати, повинен поклонятися богові Сонця, людина, яка прагне знань, може вшановувати богиню освіти, а той, хто бажає гарного подружжя, мусить поклонятись богині Умі, дружині Господа Ш́іви. Таким чином, ш́а̄стри (ведичні священні писання) містять рекомендації різних способів поклоніння різним напівбогам. Кожна окрема жива істота бажає насолоджуватися за певних сприятливих матеріальних умов, і тому Господь надихає її палким бажанням здобути благословення од відповідного напівбога, й так вона досягає бажаного. Верховний Господь визначає і те, яким саме способом жива істота поклонятиметься окремому напівбогу. Напівбоги не здатні викликати у живих істот такий потяг до себе, але Кр̣шн̣а є Верховний Господь, тобто Наддуша, яка перебуває в серцях усіх живих істот, і це Він дає поштовх до поклоніння певним напівбогам. Напівбоги — це, по суті, різні частини всесвітнього тіла Верховного Господа, і тому вони позбавлені незалежності. У ведичній літературі стверджується: «Верховний Бог-Особа у вигляді Наддуші присутній також і в серці напівбога, тому Він влаштовує так, що бажання живої істоти з Його дозволу здійснює певний напівбог. І напівбог, і жива істота залежать від верховної волі. Вони не мають незалежності».