Skip to main content

TEXT 9

TEXT 9

Tekstas

Текст

janma karma ca me divyam
evaṁ yo vetti tattvataḥ
tyaktvā dehaṁ punar janma
naiti mām eti so ’rjuna
джанма карма ча ме дівйам
евам̇ йо ветті таттватах̣
тйактва̄ дехам̇ пунар джанма
наіті ма̄м еті со ’рджуна

Synonyms

Послівний переклад

janma — gimimą; karma — veiklą; ca — taip pat; me — Mano; divyam — transcendentinę; evam — kaip šią; yaḥ — kiekvienas, kuris; vetti — žino; tattvataḥ — iš tiesų; tyaktvā — palikęs nuošaly; deham — šį kūną; punaḥ — vėl; janma — į gimimą; na — niekad; eti — eina; mām — pas Mane; eti — ateina; saḥ — jis; arjuna — o Arjuna.

джанма—народження; карма—робота; ча—також; ме—Мої; дівйам—трансцендентний; евам—так; йах̣—кожен; ветті—знає; таттватах̣—насправді; тйактва̄—залишаючи осторонь; дехам— тіло; пунах̣ — знову; джанма — народження; на — ніколи; еті—набуває; ма̄м—Мене; еті—досягає; сах̣—він; арджуна—о Арджуно.

Translation

Переклад

Kas suvokia transcendentinę Mano atėjimo ir žygių esmę, tas palikęs kūną daugiau negimsta materialiame pasaulyje, bet eina į amžinąją Mano buveinę, o Arjuna.

Той, хто розуміє трансцендентну природу Моєї появи і Моїх діянь, не народжується знову в матеріальному світі, але, покидаючи тіло, входить в Мою вічну обитель, о Арджуно.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Viešpaties nužengimas iš Savo transcendentinės buveinės jau buvo aprašytas 6-ame posme. Tas, kuris žino tiesą apie Dievo Asmens nužengimą, jau išsivadavęs iš materijos nelaisvės – palikęs materialų kūną jis grįžta į Dievo karalystę. Bet ištrūkti iš materijos vergijos gyvajai esybei nėra lengva. Impersonalistai ir yogai išsivaduoja tik patyrę daug vargo, po daugelio gimimų. Bet ir tas išsivadavimas įsiliejant į beasmenę Viešpaties brahmajyoti – tik dalinis, neapsaugantis nuo pavojaus grįžti į materialų pasaulį. O štai bhaktas vien todėl, kad suvokia transcendentinę Viešpaties kūno bei žygių prigimtį, palikęs kūną eina į Viešpaties buveinę, nerizikuodamas grįžti į materialų pasaulį. „Brahma-saṁhitoje“ (5.33) yra pasakyta, kad Viešpats turi daugybę pavidalų bei inkarnacijų: advaitam acyutam anādim ananta-rūpam. Nors Viešpats ir egzistuoja daugybe transcendentinių pavidalų, visi jie – vienas ir tas pats Aukščiausiasis Dievo Asmuo. Reikia įsisąmoninti šią tiesą ir ja patikėti, nepaisant to, kad jos nesugeba suprasti pasauliečiai eruditai bei filosofai empirikai. Vedose („Puruṣa-budhinī Upaniṣadoje“) sakoma:

Прихід Господа на Землю з Його трансцендентної обителі вже було описано в шостому вірші. Той, хто може осягнути тайну появи Бога-Особи, вже є звільненим від матеріальних пут, тобто він повертається в Господнє царство одразу ж по тому, як покидає це матеріальне тіло. Але не так вже й легко дається живій істоті таке звільнення. Імперсоналісти та йоґи досягають звільнення, лише пройшовши крізь численні народження й безліч труднощів. І навіть тоді звільнення, яке вони досягають — злиття з безособистісним брахмаджйоті Господа — лише часткове, й існує небезпека повернутись у матеріальний світ. Відданий же, просто завдяки тому, що він усвідомлює трансцендентну природу тіла й діянь Господа, досягає Його обителі по «смерті» тіла і вже не зазнає ризику повернення знову в матеріальний світ. У Брахма- сам̇гіті (5.33) сказано, що Господь втілюється в численних формах: адваітам ачйутам ана̄дім ананта-рӯпам. Хоча існує багато різноманітних трансцендентних форм Господа, всі вони є той же самий Верховний Бог-Особа. Людина повинна усвідомити ці речі й переконатись у них, хоча це й понад розуміння світських учених та філософів-емпіриків. У Ведах (Пуруша-бодгінı̄ Упанішада) стверджується:

eko devo nitya-līlānurakto
bhakta-vyāpī hṛdy antar-ātmā
еко дево нітйа-лı̄ла̄нуракто
бгакта-вйа̄пı̄ хр̣дй антар-а̄тма̄

„Vienas ir tas pats Aukščiausiasis Dievo Asmuo amžinai egzistuoja daugybe transcendentinių pavidalų, kad galėtų palaikyti ryšius su besąlygiškai pasiaukojusiais Jam bhaktais.“ Šį Vedų požiūrį Pats Viešpats patvirtina aukščiau minėtu Gītos posmu. Kas pasikliaudamas Vedų bei Aukščiausiojo Dievo Asmens autoritetu pripažįsta šią tiesą ir nešvaisto laiko filosofiniams samprotavimams, tas pasiekia aukščiausią išsivadavimo pakopą. Pakanka patikėti šia tiesa ir, be jokių abejonių, pasieksi išsivadavimą. Šiuo atveju tiktų Vedų aforizmas tat tvam asi. Kas suvokia Viešpatį Kṛṣṇą esant Aukščiausiuoju ar kreipiasi į Jį žodžiais: „Tu būtent ir esi Aukščiausiasis Brahmanas, Aukščiausiasis Dievo Asmuo“, iš karto išsivaduoja; taigi jam garantuota galimybė transcendentiškai bendrauti su Viešpačiu. Kitaip sakant, ištikimas Viešpačiui bhaktas tampa tobulas, ir tai patvirtinama šiuo Vedų posmu:

«Єдиний Верховний Бог-Особа вічно перебуває в численних трансцендентних формах і має різноманітні стусунки із Своїми істинними відданими». В цьому вірші Ґı̄ти Господь особисто підтверджує ведичний погляд. Той, хто приймає цю істину, покладаючись на авторитет Вед і Верховного Бога-Особи, хто не гає часу на філософські спекуляції, той досягає вищого досконалого ступеня звільнення. Просто прийнявши цю істину на віру, людина, поза сумнівом, досягає звільнення. Ведичний вислів тат твам асі, далебі, дуже доречний тут. Якщо хтось усвідомлює, що Господь Кр̣шн̣а є Всевишній, тобто той, хто звертається до Господа зі словами: «Ти є той самий Верховний Брахман, Бог-Особа», — він, безумовно, одразу ж досягає звільнення, і йому, в результаті, ґарантовано трансцендентні стосунки з Господом. Іншими словами, такий сповнений віри відданий Господа досягає досконалості, і це підтверджується у вірші Вед:

tam eva viditvāti mṛtyum eti
nānyaḥ panthā vidyate ’yanāya
там ева відітва̄ті мр̣тйум еті
на̄нйах̣ пантга̄ відйате ’йана̄йа

„Kad pasiektum tobulą išsivadavimą iš gimimo ir mirties, pakanka suvokti Viešpatį, Aukščiausiąjį Dievo Asmenį. Kito kelio į šį tobulumą nėra.“ („Śvetāśvatara Upaniṣada“ 3.8) Teigimas, kad nėra alternatyvos išsivadavimui, reiškia, kad žmogų, kuris nesuvokia Kṛṣṇos, kaip Aukščiausiojo Dievo Asmens, iš tikro įtakoja neišmanymo guṇa – jis neišsigelbės interpretuodamas „Bhagavad-gītą“ pagal pasaulietines mokslo normas, arba, vaizdžiai tariant, iš išorės laižydamas medaus stiklainį. Materialiame pasaulyje tokie filosofai empirikai gal ir labai įtakingi, tačiau tai nereiškia, kad jie verti išsivaduoti. Vienintelė viltis pasipūtusiems pasauliečiams eruditams – tai nepriežastinė Viešpaties bhakto malonė. Taigi tikėjimu ir žinojimu reikia ugdyt Kṛṣṇos sąmonę ir taip tapti tobulais.

«Досконалої стадії звільнення від народження та смерті можна досягти, просто пізнавши Господа, Верховного Бога-Особу, й іншого шляху до такої досконалості немає» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8). Відсутність будь-якої альтернативи означає, що кожний, хто не усвідомив Господа Кр̣шн̣у як Верховного Бога-Особу, поза сумнівами, перебуває під впливом ґун̣и невігластва, і, відповідно, не досягне звільнення, трактуючи Бгаґавад-ґı̄ту згідно із світським розумінням, або, так би мовити, ззовні облизуючи банку з медом. Такі емпіричні філософи можуть мати великий вплив у матеріальному світі, але це ще не означає, що вони обов’язково досягнуть звільнення. Таким сповненим пихи світським вченим залишається лише чекати на безпідставну ласку відданого Господа. Отже, людина повинна розвивати свідомість Кр̣шн̣и з вірою й розумінням й таким чином досягти досконалості.