TEXT 4
TEXT 4
Tekstas
Текст
aparaṁ bhavato janma
paraṁ janma vivasvataḥ
katham etad vijānīyāṁ
tvam ādau proktavān iti
апарам̇ бгавато джанма
парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇
твам а̄дау проктава̄н іті
Synonyms
Послівний переклад
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгаватах̣— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасватах̣—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджа̄нı̄йа̄м—повинен я розуміти; твам—Ти; а̄дау—спочатку; проктава̄н—наставив; іті—таким чином.
Translation
Переклад
Arjuna tarė: Saulės dievas Vivasvānas gimė anksčiau už Tave. Kaip suprasti, jog Tu kitados jam išdėstei šį mokslą?
Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасва̄н старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Arjuna – pripažintas Viešpaties bhaktas, tad kaip jis galėjo nepatikėti Kṛṣṇos žodžiais? Iš tiesų Arjuna klausinėja ne dėl savęs, bet dėl netikinčių Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, kuriems mintis, kad Kṛṣṇa yra Aukščiausiasis Dievo Asmuo, nepriimtina. Vien tiktai jų labui Arjuna užduoda šį klausimą, tarytum pats ničnieko nežinotų apie Dievo Asmenį, Kṛṣṇą. Dešimtas skyrius parodys, kad Arjuna puikiai žinojo, jog Kṛṣṇa – Aukščiausiasis Dievo Asmuo, visa ko pirmasis šaltinis ir aukščiausia transcendencijos viršūnė. Bet teisybė ir tai, kad Kṛṣṇa apsireiškė žemėje Devakī sūnumi. Paprastam žmogui sunku suvokti, kaip Kṛṣṇa, gimęs Devakī sūnumi, išliko tuo pačiu Aukščiausiuoju Dievo Asmeniu – amžina pirmine asmenybe. Norėdamas nušviesti šiuos dalykus, Arjuna ir klausia Kṛṣṇos, kad jam atsakydamas Viešpats tartų Savo autoritetingą žodį. Visas pasaulis nuo neatmenamų laikų iki šių dienų pripažįsta Kṛṣṇą aukščiausiuoju autoritetu, ir tiktai demonai Jį neigia. Kad ir kaip būtų, Kṛṣṇa yra visų pripažintas autoritetas, todėl Arjuna pateikia Jam šį klausimą, kad Jis apibūdintų Save Pats ir neleistų to daryti demonams, kurie tik jiems ir jų pasekėjams suprantamu būdu iškraipo tiesą apie Jį. Būtina, kad kiekvienas savo labui išmanytų Kṛṣṇos mokslą. Todėl tai, kad Kṛṣṇa kalba apie Save, naudinga visam pasauliui. Demonams tokie Kṛṣṇos aiškinimai gali atrodyti keisti, nes jie visada studijuoja Kṛṣṇą vadovaudamiesi savo pažiūromis, tačiau bhaktai širdingai sveikina Paties Kṛṣṇos skelbiamus žodžius. Bhaktai visada gerbs autoritetingus Kṛṣṇos žodžius, nes jie trokšta sužinoti apie Jį kaskart vis daugiau. Ateistai, laikantys Kṛṣṇą paprastu žmogumi, Kṛṣṇai kalbant apie Save gali suvokti, kad Jis – antžmogis, kad Jis – sac-cid-ānanda-vigraha – amžinos palaimos ir žinojimo įsikūnijimas, kad Jis transcendentinis, nepavaldus materialios gamtos guṇų įtakai, anapus laiko ir erdvės. Toks Kṛṣṇos bhaktas, kaip Arjuna, be abejonės, puikiai žino, kad Kṛṣṇos padėtis transcendentinė. Tai, kad Arjuna pateikia šį klausimą Viešpačiui, reikia suvokti kaip bhakto siekimą išsklaidyti ateistų teiginius, vaizduojančius Kṛṣṇą paprastu, pavaldžiu materialios gamtos guṇoms žmogumi.
Арджуна — визнаний відданий Господа, тож як він міг не повірити словам Кр̣шн̣и? Насправді ж Арджуна запитує не задля себе, але для того, щоб переконати тих, хто не вірить у Верховного Бога-Особу, або ж для демонів, яким не подобається сама ідея, що Кр̣шн̣у треба сприймати, як Верховного Бога-Особу; лише задля таких людей Арджуна задає це питання, ніби сам не знає про Бога-Особу, тобто Кр̣шн̣у. Як це виявиться із десятої глави, Арджуна прекрасно знав, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, першоджерело всього і останнє слово духовного пізнання. Але правда й те, що Кр̣шн̣а з’явився на Землі в образі сина Девакı̄, і звичайній людині важко усвідомити, яким чином водночас Він залишався одвічним, первинним Верховним Богом-Особою. Щоб з’ясувати це, Арджуна і запитує Кр̣шн̣у, щоб Господь Сам зміг авторитетно відповісти на таке питання. Те, що Кр̣шн̣а — найвищий авторитет, визнає весь світ із споконвічних часів й до наших днів, і лише демони нехтують Ним. Але що б там не було, Кр̣шн̣а — авторитет, визнаний усіма, і тому Арджуна задає це питання для того, щоб Господь міг описати Самого Себе, і щоб Його не зображали й не репрезентували так, як це роблять демони та їх послідовники, що завше прагнуть спотворити Його сутність. В інтересах кожного знати науку Кр̣шн̣и. Тому, коли Кр̣шн̣а розповідає Сам про Себе, це — благо для всього світу. Демонам такі пояснення, що їх дав Сам Кр̣шн̣а, можуть здатись дивними, тому що вони вивчають Кр̣шн̣у із свого погляду, але віддані з відкритим серцем приймають твердження Кр̣шн̣и, коли Він провіщає їх Сам. Віддані завжди будуть шанувати авторитетні слова Кр̣шн̣и, які сказав Сам Він, тому що вони постійно прагнуть чимдалі більше дізнаватись про Нього. Атеїсти, які вважають Кр̣шн̣у звичайною людиною, можливо, таким чином зрозуміють, що Кр̣шн̣а — вищий, ніж людина, що Він — сач-чід-а̄нанда- віґраха — вічна форма блаженства і знання, що Він трансцендентний, що Він непідвладний ґун̣ам матеріальної природи і перебуває поза впливом часу й простору. Такий відданий Кр̣шн̣и, як Арджуна, безумовно, перебуває вище всякого нерозуміння трансцендентного становища Кр̣шн̣и. І те, що Арджуна задає таке питання Господу, є всього лише виклик відданого атеїстам, що вважають Кр̣шн̣у за звичайну людину, підвладну впливові ґун̣ матеріальної природи.