TEXT 33
TEXT 33
Tekstas
Текст
jñāna-yajñaḥ paran-tapa
sarvaṁ karmākhilaṁ pārtha
jñāne parisamāpyate
джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ парантапа
сарвам̇ карма̄кгілам̇ па̄ртга
джн̃ане парісама̄пйате
Synonyms
Послівний переклад
ш́рейа̄н — більший; дравйа-майа̄т — матеріальної власності; йаджн̃а̄т — ніж жертвопринесення; джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ — жертвопринесення в знанні; парантапа—о караючий ворогів; сарвам—усе; карма—діяльність; акгілам—в цілому; па̄ртга—син Пр̣тги; джн̃а̄не—в знанні; парісама̄пйате—закінчується.
Translation
Переклад
O priešų baudėjau, atnašauti auką su išmanymu geriau, nei tiesiog aukoti materialią nuosavybę. Juk galų gale, o Pṛthos sūnau, visas veiksmo aukas vainikuoja transcendentinis žinojimas.
О караючий ворогів, жертвувати із знанням краще, ніж формально офірувати своє майно. Врешті-решт, о сину Пр̣тги, вся діяльність, виконувана як жертва, спрямовує людину до трансцендентального знання.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Visų aukų tikslas – pasiekti visiško žinojimo būvį, o po to atsikratyti materialių negandų ir galiausiai atsidėti transcendentinei meilės tarnystei Aukščiausiajam Viešpačiui (Kṛṣṇos sąmonei). Vis dėlto šios įvairių rūšių aukos apgaubtos paslaptimi, ir ją reikia žinoti. Kartais aukos skiriasi forma, kurią lemia aukotojo tikėjimas. Kai žmogaus tikėjimas pasiekia transcendentinio žinojimo stadiją, jis laikomas dvasiškai toliau pažengusiu nei tas, kuris aukoja tik materialius dalykus, bet neturi transcendentinio žinojimo, nes be jo aukos lygiavertės materialiems veiksmams ir neteikia jokios dvasinės naudos. Tikrojo žinojimo kulminacija yra Kṛṣṇos sąmonė – aukščiausia transcendentinio žinojimo stadija. Kai atnašaujant aukas nepuoselėjamas žinojimas, tai tėra tik materiali veikla. Tačiau aukojant su transcendentiniu žinojimu, atnašavimo veikla tampa dvasine. Priklausomai nuo aukotojo sąmonės būvio, atnašavimas vadinasi arba karma-kāṇḍa (karminė veikla), arba jñāna-kāṇḍa (pažinimas vardan tiesos). Geriau, kai aukos tikslas – žinojimas.
Мета всіх жертвопринесень — досягнути стану досконалого знання, далі — звільнитись від матеріальних страждань і, врешті-решт, людина поринає в трансцендентне любовне служіння Верховному Господеві (свідомість Кр̣шн̣и). Однак, існує певний секрет, що пов’язаний з усіма різновидами жертовної діяльності, і його необхідно знати. Жертвопринесення іноді прибирає різних форм, відповідно до віри виконавця. Коли віра його сягає ступеня трансцендентального знання, такого виконавця жертвопринесення слід вважати досконалішим проти того, хто просто жертвує матеріальною власністю, не маючи такого знання, тому що жертвопринесення, не осяяне світлом знання, здійснюється на матеріальному рівні і не приносить ніякого духовного блага. Справжнє знання сягає своєї довершеності в свідомості Кр̣шн̣и, вищому ступені трансцендентального знання. Жертвопринесення, виконувані без глибокого знання, це просто матеріальна діяльність. Однак, та ж сама діяльність, виконувана на рівні трансцендентального знання, стає духовною. Залежно від свідомості, з якою виконується жертовна діяльність, її інколи називають карма-ка̄н̣д̣а (діяльність задля плодів), а інколи — джн̃а̄на-ка̄н̣д̣а (пізнання істини). Краще, коли метою є знання.