Skip to main content

TEXT 6

TEXT 6

Tekstas

Текст

karmendriyāṇi saṁyamya
ya āste manasā smaran
indriyārthān vimūḍhātmā
mithyācāraḥ sa ucyate
кармендрійа̄н̣і сам̇йамйа
йа а̄сте манаса̄ смаран
індрійа̄ртга̄н вімӯд̣га̄тма̄
мітгйа̄ча̄рах̣ са учйате

Synonyms

Послівний переклад

karma-indriyāṇi — penkis veikiančiuosius organus; saṁyamya — valdydamas; yaḥ — tas, kuris; āste — lieka; manasā — protu; smaran — galvodamas apie; indriya-arthān — juslių objektus; vimūḍha — kvaila; ātmā — siela; mithyā-ācāraḥ — apsimetėliu; saḥ — jis; ucyate — vadinamas.

карма-індрійа̄н̣і—п’ять органів чуття, що виконують діяльність; сам̇йамйа—опановуючи; йах̣—кожний, хто; а̄сте—залишається; манаса̄—розумом; смаран—думаючи про; індрійа-артга̄н—об’єкти чуттів; вімӯд̣га—нерозумний; а̄тма̄—душа; мітгйа̄-а̄ча̄рах̣— облудник; сах̣—він; учйате—називають.

Translation

Переклад

Tas, kuris suturi savo jusles nuo veiklos, tačiau minčių nuo juslių objektų atplėšti nepajėgia, tikrai pats save apgaudinėja ir yra vadinamas apsimetėliu.

Той, хто утримує свої органи чуття від діяльності, але чий розум прив’язаний до чуттєвих об’єктів, безумовно, є облудник і обманює сам себе.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Daug yra apsimetėlių, kurie užuot veikę su Kṛṣṇos sąmone dedasi medituojančiais, nors iš tiesų jų mintys sukasi apie juslinius malonumus. Tokie apsimetėliai postringauja filosofinėmis temomis, norėdami apgauti savo rafinuotus pasekėjus, tačiau, pasak šio posmo, jie – didžiausi apgavikai. Siekdamas juslinių malonumų žmogus gali atlikti bet kurio socialinio sluoksnio funkcijas, tačiau paisydamas jo sluoksniui galiojančių regulų palengva apsivalytų. Tas, kuris dedasi yogu, o iš tikro dairosi juslinio pasitenkinimo objektų, vertas vadintis didžiausiu apgaviku, nors retkarčiais ir filosofuoja. Jo žinios neturi vertės, nes visa, ką tokiam nusidėjėliui duoda jo išprusimas, pasiglemžia iliuzinė Viešpaties energija. Tokio apsimetėlio protas visuomet būna užterštas, todėl jo parodomoji yogos meditacija neturi jokios vertės.

Існує чимало облудників, які відмовляються діяти в свідомості Кр̣шн̣и, роблячи виставу з медитації, тоді як насправді їхні думки не виходять за сферу почуттєвих насолод. Або ще такі удавальники можуть обговорювати сухі філософські теми, аби справити враження на своїх витончених слухачів, і саме таких людей названо в цьому вірші найбільш облудними. Задля задоволення чуттів людина може вдаватись до діяльності, властивої певному соціальному стану, але якщо вона дотримується правил та приписів свого соціального становища, її існування поступово очищується. Той же, хто вдає із себе йоґа, насправді лише шукаючи об’єктів для свого чуттєвого задоволення, є найбільшим облудником, навіть якщо він іноді і філософствує. Його знання не мають жодної вартості, тому що плоди знання такого грішника забирає ілюзорна енерґія Господа. Розум такого облудника забруднений, і його показна медитація нічого не варта.