TEXT 1

Tekstas

Текст

arjuna uvāca
jyāyasī cet karmaṇas te
matā buddhir janārdana
tat kiṁ karmaṇi ghore māṁ
niyojayasi keśava

арджуна ува̄ча
джйа̄йасı̄ чет карман̣ас те
мата̄ буддгір джана̄рдана
тат кім̇ карман̣і ґгоре ма̄м̇
нійоджайасі кеш́ава

Synonyms

Послівний переклад

arjunaḥ uvāca — Arjuna tarė; jyāyasī — geriau; cet — jeigu; karmaṇaḥ — negu karminė veikla; te — Tavo; matā — nuomone; buddhiḥ — intelektas; janārdana — o Kṛṣṇa; tat — tad; kim — kodėl; karmaṇi — į veiklą; ghore — siaubingą; mām — mane; niyojayasi — Tu įtrauki; keśava — o Keśava.

арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; джйа̄йасı̄—краще; чет—якщо; карман̣ах̣—ніж кармічна діяльність; те—Твоя; мата̄—думка; буддгіх̣—інтелект; джана̄рдана—о Кр̣шн̣о; тат—тому; кім—чому; карман̣і—в діяльність; ґгоре—жахливе; ма̄м—мене; нійоджайасі— Ти залучаєш; кеш́ава—о Кр̣шн̣о.

Translation

Переклад

Arjuna tarė: O Janārdana, o Keśava! Kodėl Tu nori įtraukti mane į šį siaubingą karą, jeigu intelektą vertini labiau už karminę veiklą?

Арджуна сказав: О Джана̄рдано, о Кеш́аво! Чому Ти хочеш втягти мене в цю жахливу війну, якщо вважаєш, що шлях мудрості кращий, ніж кармічна діяльність?

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Norėdamas išgelbėti Savo artimą draugą Arjuną, skęstantį materialaus sielvarto vandenyne, Aukščiausiasis Dievo Asmuo Śrī Kṛṣṇa ankstesniame skyriuje išsamiai nusakė sielos prigimtį ir rekomendavo savęs pažinimo kelią – buddhi-yogą, t.y. Kṛṣṇos sąmonę. Kartais Kṛṣṇos sąmonė neteisingai suprantama kaip pasyvumas. Neteisingai ją supratęs žmogus dažnai pasitraukia į nuošalią vietą, kad tenai kartodamas šventąjį Viešpaties Kṛṣṇos vardą įgytų visišką Kṛṣṇos sąmonę. Tačiau neperpratus Kṛṣṇos sąmonės filosofijos, kartoti šventąjį Kṛṣṇos vardą atokioje vietoje nepatartina, taip tegalima pelnyti pigų naivios publikos garbinimą. Arjunai irgi atrodė, jog Kṛṣṇos sąmonė, t.y. buddhi-yoga, ar dvasinis žinių gilinimas intelektu – tai lyg ir aktyvaus gyvenimo atsisakymas, asketizmo praktika atokioje vietoje. Kitaip sakant, sumaniai teisindamasis Kṛṣṇos sąmone, jis norėjo išvengti kovos. Vis dėlto, kaip nuoširdus mokinys, jis apsakė dalyko esmę savo mokytojui Kṛṣṇai, prašydamas paaiškinti, kokią veiklos taktiką geriausia pasirinkti. Atsakydamas į klausimą šiame, trečiame skyriuje, Viešpats Kṛṣṇa nuodugniai paaiškino karma-yogą, t.y. veiklą įsisąmoninus Kṛṣṇą.

У попередній главі Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, дуже докладно описав природу душі, щоб врятувати Свого близького друга Арджуну з океану матеріальних страждань. Він порадив йому йти шляхом буддгі-йоґи, тобто свідомості Кр̣шн̣и. Інколи свідомість Кр̣шн̣и помилково вважають за якийсь пасивний стан, і часто людина з таким хибним уявленням усамітнюється у відлюдному місці, щоб, оспівуючи святе ім’я Господа, цілком усвідомити Господа Кр̣шн̣у. Але тому, хто ще не збагнув філософії свідомості Кр̣шн̣и, не радять оспівувати святе ім’я на відлюдді: так можна здобути лише дешеву популярність серед недосвідченої публіки. Арджуна також уявляв собі свідомість Кр̣шн̣и, буддгі-йоґу, або розвиток духовного знання за допомогою розуму, як відмову од активного життя з метою покаяння й аскетичного існування у відлюдному місці. Іншими словами, він хотів спритно уникнути боротьби, використовуючи на виправдання свідомість Кр̣шн̣и. Але, як щирий учень, він виклав суть справи своєму вчителеві і запитав Кр̣шн̣у, як йому бути надалі. І Господь Кр̣шн̣а вичерпно пояснив йому систему карма-йоґи, або діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, про яку йде мова в цій главі.