TEXT 33

Tekstas

Текст

atha cet tvam imaṁ dharmyaṁ
saṅgrāmaṁ na kariṣyasi
tataḥ sva-dharmaṁ kīrtiṁ ca
hitvā pāpam avāpsyasi

атга чет твам імам̇ дгармйам̇
сан̇ґра̄мам̇ на карішйасі
татах̣ сва-дгармам̇ кı̄ртім̇ ча
хітва̄ па̄пам ава̄псйасі

Synonyms

Послівний переклад

atha — todėl; cet — jeigu; tvam — tu; imam — šią; dharmyam — kaip religinę pareigą; saṅgrāmam — kovą; na — ne; kariṣyasi — atliksi; tataḥ — tuomet; sva-dharmam — savo religinės pareigos; kīrtim — garbės; ca — taip pat; hitvā — netekęs; pāpam — atoveikį už nuodėmes; avāpsyasi — gausi.

атга—тому; чет—якщо; твам—ти; імам—цей; дгармйам—релігійний обов’язок; сан̇ґра̄мам—битву; на—не; карішйасі—здійснюєш; татах̣ — тоді; сва-дгармам — твій релігійний обов’язок; кı̄ртім—репутація; ча—також; хітва̄—втрачаючи; па̄пам—наслідок гріху; ава̄псйасі—здобуваєш.

Translation

Переклад

O jeigu tu nevykdysi savo religinės pareigos – nesikausi, tuomet dėl pareigos nepaisymo tikrai užsitrauksi nuodėmę ir sutepsi kario garbę.

Однак, якщо ти не станеш до бою й не виконаєш свого релігійного обов’язку кшатрійі, ти неодмінно вчиниш гріх і втратиш репутацію воїна.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Arjuna buvo garsus karys, o šlovę jis pelnė nugalėjęs daugelį didžiųjų pusdievių, net ir patį Viešpatį Śivą. Susikovęs su Viešpačiu Śiva, kuris persirengė medžiotoju, ir jį įveikęs, Arjuna suteikė malonumą Viešpačiui. Todėl gavo dovanų ginklą, kuris vadinasi pāśupata-astra. Visi žinojo, jog Arjuna – didis karys. Pats Droṇācārya palaimino jį ir apdovanojo ypatingu ginklu, kuriuo karys galėjo nukauti net ir savo mokytoją. Taigi daugelis didvyrių ir jo įtėvis dangaus karalius Indra įvertino jo sugebėjimą kautis. Tačiau jeigu Arjuna pasitrauktų iš kautynių lauko, jis ne tik neįvykdytų jam skirtos pareigos, bet prarastų šlovę bei gerą vardą ir tiesiu keliu keliautų į pragarą. Kitaip sakant, jis eitų į pragarą ne dėl to, kad dalyvavo kautynėse, bet todėl, kad jų vengė.

Арджуна був уславлений воїн і завоював собі славу в боях з багатьма напівбогами, в тому числі з Господом Ш́івою. Перемігши Господа Ш́іву, одягнутого в шати мисливця, Арджуна приніс Йому задоволення і одержав у нагороду зброю, що називається па̄ш́упата-астра. Всі знали, що він — великий воїн. Навіть Дрон̣а̄ча̄рйа дав йому своє благословення і нагородив особливою зброєю, за допомогою якої він міг вбити навіть свого вчителя. Таким чином, Арджуна володів численними військовими нагородами, які він одержав від багатьох героїчних осіб, в тому числі й від свого названого батька, небесного царя Індри. Але якщо б Арджуна залишив поле бою, то він не лише порушив би кодекс кшатрійі, але й втратив би всю свою славу й добре ім’я, підготувавши собі таким чином прямий шлях до пекла. Іншими словами, він потрапив би в пекло не за те, що взяв участь у битві, а за відмову од неї.