Skip to main content

TEXT 74

TEXT 74

Tekstas

Текст

sañjaya uvāca
ity ahaṁ vāsudevasya
pārthasya ca mahātmanaḥ
saṁvādam imam aśrauṣam
adbhutaṁ roma-harṣaṇam
сан̃джайа ува̄ча
ітй ахам̇ ва̄судевасйа
па̄ртгасйа ча маха̄тманах̣
сам̇ва̄дам імам аш́раушам
адбгутам̇ рома-харшан̣ам

Synonyms

Послівний переклад

sañjayaḥ uvāca — Sañjaya tarė; iti — tuo būdu; aham — aš; vāsudevasya — Kṛṣṇos; pārthasya — ir Arjunos; ca — taip pat; mahā-ātmanaḥ — didžios sielos; saṁvādam — pokalbį; imam — šį; aśrauṣam — išgirdau; adbhutam — nuostabų; roma-harṣaṇam — nuo kurio plaukai šiaušiasi.

сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; іті—таким чином; ахам—я; ва̄судевасйа—Кр̣шн̣и; па̄ртгасйа—і Арджуни; ча—також; маха̄- а̄тманах̣—великої душі; сам̇ва̄дам—обговорення; імам—це; аш́раушам—почув; адбгутам—дивне; рома-харшан̣ам—волосся настовбурчується.

Translation

Переклад

Sañjaya tarė: Tokį girdėjau dviejų didžių sielų – Kṛṣṇos ir Arjunos pokalbį. Tai, ką išgirdau, buvo taip įstabu, kad man šiaušiasi plaukai.

Сан̃джайа сказав: Так я слухав бесіду двох великих душ — Кр̣шн̣и й Арджуни. Й настільки дивним є почуте мною, що волосся у мене встає дибки.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: „Bhagavad-gītos“ pradžioje Dhṛtarāṣṭra klausė savo patarėją Sañjayą: „Kas vyksta Kurukṣetros mūšio lauke?“ Visa, kas ten vyko, buvo apreikšta Sañjayos širdžiai jo dvasinio mokytojo, Vyāsos, malone, ir jis galėjo ištisai atpasakoti mūšio eigą. Tai buvo įstabiausias pokalbis, nes tokio svarbaus pokalbio tarp dviejų didžių sielų dar niekada nėra buvę ir niekada nebus. Įstabus jis buvo tuo, kad Aukščiausiasis Dievo Asmuo pasakojo apie Save ir Savo energijas gyvajai esybei, Arjunai, didžiam Viešpaties bhaktui. Jei mėgindami pažinti Kṛṣṇą seksime Arjunos pėdomis, gyvenime mus lydės laimė ir sėkmė. Sañjaya tai numanė, o kai ėmė suprasti, perpasakojo pokalbį Dhṛtarāṣṭrai. Išvada turėtų būti tokia: kur Kṛṣṇa ir Arjuna – ten pergalė.

На початку Бгаґавад-ґı̄ти Дгр̣тара̄шт̣ра задав своєму повірнику Сан̃джайі питання: «Що відбувається на полі битви Курукшетра?» І вся Бгаґавад-ґı̄та̄ відкрилась в серці Сан̃джайі милістю його духовного вчителя Вйа̄си, і він зміг пояснити суть того, що відбувалось на полі битви. Винятковість викладеної тут бесіди полягає в тому, що ніколи раніше між двома великими душами не відбувалась настільки важлива розмова й ніколи не відбудеться в майбутньому. Чудо цієї бесіди в тому, що Верховний Бог-Особа розповідає про Себе Самого та про Свої енерґії живій істоті, Арджуні, Своєму великому відданому. Якщо ми, намагаючись збагнути Кр̣шн̣у, підемо стопами Арджуни, наше життя стане щасливим й успішним. Сан̃джайа усвідомив це й, чимдалі більше переймаючись розумінням, зміг викласти всю бесіду Дгр̣тара̄шт̣рі. Остаточний висновок такий: де Кр̣шн̣а і Арджуна — там перемога.