Skip to main content

TEXT 18

TEXT 18

Tekstas

Текст

jñānaṁ jñeyaṁ parijñātā
tri-vidhā karma-codanā
karaṇaṁ karma karteti
tri-vidhaḥ karma-saṅgrahaḥ
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ паріджн̃а̄та̄
трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті
трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣

Synonyms

Послівний переклад

jñānam — žinojimas; jñeyam — pažinimo objektas; parijñātā — pažįstantis subjektas; tri-vidhā — trijų rūšių; karma — veiksmo; codanā — varomoji jėga; karaṇam — juslės; karma — darbas; kartā — veikėjas; iti — taip; tri-vidhaḥ — trijų rūšių; karma — veiksmo; saṅgrahaḥ — visuma.

джн̃а̄нам — знання; джн̃ейам — мета пізнання; паріджн̃а̄та̄ — той, хто знає; трі-відга̄—трьох різновидів; карма—роботи; чодана̄— поштовх; каран̣ам—чуття; карма—робота; карта̄—діяч; іті—таким чином; трі-відгах̣—трьох різновидів; карма—роботи; сан̇ґрахах̣—сума.

Translation

Переклад

Žinojimas, pažinimo objektas ir pažįstantis subjektas – trys faktoriai, skatinantys veikti, o juslės, pats darbas ir veikėjas – trys sudedamosios veiksmo dalys.

Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Kasdienę veiklą skatina trys priežastys: žinojimas, pažinimo objektas ir pažįstantis subjektas. Veiklos įrankiai, pats veiksmas ir jo atlikėjas vadinami sudedamosiomis veiklos dalimis. Bet kuris žmogaus veiksmas susideda iš šių elementų. Veiksmą skatina impulsas, kuris vadinamas įkvėpimu. Bet koks sprendimas, padarytas prieš atliekant darbą, jau yra darbas subtilia forma. Po to darbas gauna veiksmo išraišką. Pirmiausiai žmogus išgyvena psichinį mąstymo, jausmo ir troškimo procesą, vadinamą impulsu. Tokio paties įkvėpimo veiklai galime pasisemti iš šventraščių ar dvasinio mokytojo nurodymų. Esant įkvėpimui ir atlikėjui, juslių ir proto (visų juslių centro) pagalba įvyksta patsai veiksmas. Taigi veiksmo sudedamųjų dalių suma vadinasi veiksmo visuma.

Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить ш́а̄страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґı̄та̄ різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.