TEXT 23
TEXT 23
Tekstas
Текст
vartate kāma-kārataḥ
na sa siddhim avāpnoti
na sukhaṁ na parāṁ gatim
вартате ка̄ма-ка̄ратах̣
на са сіддгім ава̄пноті
на сукгам̇ на пара̄м̇ ґатім
Synonyms
Послівний переклад
yaḥ — tas, kuris; śāstra-vidhim — šventraščių nurodymus; utsṛjya — atmesdamas; vartate — lieka; kāma-kārataḥ — veikti iš geismo pagal savo užgaidas; na — niekada; saḥ — jis; siddhim — tobulumą; avāpnoti — pasiekia; na — niekada; sukham — laimę; na — niekada; parām — aukščiausią; gatim — tobulybės pakopą.
йах̣—кожен, хто; ш́а̄стра-відгім—приписи писань; утср̣джйа— відмовляючись; вартате—залишається; ка̄ма-ка̄ратах̣—примхливо діючи із хтивості; на—ніколи; сах̣—він; сіддгім—досконалості; ава̄пноті—досягає; на—ніколи; сукгам—щастя; на—ніколи; пара̄м—верховної; ґатім—стадії досконалості.
Translation
Переклад
Kas atmeta šventraščių nurodymus ir elgiasi vadovaudamasis savo užgaidomis, tas nepasiekia nei tobulumo, nei laimės, nei aukščiausio tikslo.
Той, хто зневажає настанови ш́а̄стр і діє, керуючись власними примхами й хтивістю — той не зможе досягти ні досконалості, ні щастя, ні вищого призначення.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Kaip jau buvo minėta, skirtingų kastų ir gyvenimo skyrių žmonėms śāstrų nurodymai – śāstra-vidhi – nevienodi. Šventraščių taisyklių turi laikytis kiekvienas žmogus, o jų nesilaikantis ir pataikaujantis savo užgaidoms, paklūstantis geismui, godumui ir troškimams, niekada nepasieks gyvenimo tobulumo. Kitaip sakant, žmogus, kuris teoriškai susipažinęs su šventraščių teiginiais, tačiau gyvenime jais nesivadovauja, laikomas žemiausiu iš žmonių. Žmogaus gyvybės formoje gyvoji esybė turi sveikai protauti ir laikytis regulų, padedančių pasikelti į aukščiausią būties lygmenį, nes kitaip ji pasmerkia save nuopuoliui. Tačiau jei žmogus, laikydamasis regulų bei moralės principų, Aukščiausiojo Viešpaties pažinimo pakopos taip ir nepasiekia, visos jo žinios praranda bet kokią vertę. Jei jis pripažįsta egzistuojant Dievą, tačiau Jam netarnauja, jo pastangos taip pat nieko vertos. Taigi būtina palaipsniui siekti Kṛṣṇos sąmonės ir pasiaukojimo tarnystės lygio, nes kitaip pasiekti aukščiausią tobulumą yra neįmanoma.
Як раніше вказувалось, ш́а̄стра-відгі, або настанови ш́а̄стр, призначені для різних класів і ступенів людського суспільства. Кожен повинен дотримуватись цих правил та приписів, а той, хто діє примхливо, керуючись хтивістю, жадібністю і бажанням, не може зробити своє життя досконалим. Іншими словами, той, хто знає теоретично всі приписи, але не дотримується їх практично, є останній з-поміж людей, тобто належить до нижчого розряду людських істот. За людського життя жива істота повинна бути поміркованою, вона повинна дотримуватись засад, що впорядковують її життя, сприяють їй сходити щаблями розвитку, — в протилежному випадку вона занепадає. Однак, якщо людина навіть і дотримується всіх встановлених правил та моральних принципів, але не приходить до пізнання Верховного Господа, то всі її знання втрачають усякий сенс. І навіть якщо вона визнає існування Бога, але її не приваблює віддане служіння Господеві, всі її досягнення й зусилля стають марними. Тому треба поступово підняти себе до рівня свідомості Кр̣шн̣и і відданого служіння Йому. Лише таким чином можна досягти вищого ступеня досконалості, а не інакше.
Labai svarbus yra posmo žodis kāma-kārataḥ. Žmogų, kuris sąmoningai pažeidinėja taisykles, valdo geismas. Jis žino, kad poelgis neleistinas, tačiau jį atlieka. Tai reiškia veikti tenkinant savo užgaidas. Jis žino, ką reikėtų daryti, bet to nedaro. Tai savivaliavimas. Tokio žmogaus laukia Aukščiausiojo Viešpaties bausmė. Jis negali pasiekti tobulumo – žmogaus gyvenimo tikslo. Žmogaus gyvenimas visų pirma skirtas apvalyti būtį, tačiau kas nesilaiko śāstrų taisyklių, tas neapsivalys ir nepasieks tikros laimės būvio.
Дуже важливим є тут слово ка̄ма-ка̄ратах̣. Людина, яка зумисне порушує правила, діє, керуючись хтивістю. Вона знає, що її вчинок заборонений, але все ж таки не відмовляється від нього. Це називається діяти з власної примхи. Вона знає, що слід робити, але не робить цього. Таку людину називають свавільною, на неї чекає невідворотна кара Верховного Господа, і вона не зможе досягти досконалості, мети людського життя. Це життя призначене на очищення існування, і той, хто не дотримується правил й приписів, не може очиститись та досягти справжнього щастя.