TEXT 20
TEXT 20
Tekstas
Текст
idam uktaṁ mayānagha
etad buddhvā buddhimān syāt
kṛta-kṛtyaś ca bhārata
ідам уктам̇ майа̄наґга
етад буддгва̄ буддгіма̄н сйа̄т
кр̣та-кр̣тйаш́ ча бга̄рата
Synonyms
Послівний переклад
iti — taip; guhya-tamam — slaptingiausias; śāstram — apreikštasis šventraštis; idam — šis; uktam — atvertas; mayā — Mano; anagha — o nesusitepęs nuodėme; etat — tą; buddhvā — suprasdamas; buddhi-mān — protingu; syāt — žmogus tampa; kṛta-kṛtyaḥ — tuo, kurio pastangas vainikuoja sėkmė; ca — ir; bhārata — o Bharatos sūnau.
іті—таким чином; ґухйа-тамам—найпотаємніше; ш́а̄страм—явлене писання; ідам—це; уктам—відкрите; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; етат—це; буддгва̄—розуміючи; буддгі-ма̄н—мудрий; сйа̄т—стає; кр̣та-кр̣тйах̣—найбільш досконалий у своїх зусиллях; ча—і; бга̄рата—син Бгарати.
Translation
Переклад
O nesusitepęs nuodėme, tos tiesos – slaptingiausioji Vedų raštų dalis, ir Aš atvėriau jas tau. Kas jas suvoks – taps išmintingas, ir jo pastangas apvainikuos tobulumas.
Це — найпотаємніша частина ведичних ш́а̄стр, о безгрішний, і Я відкрив її тобі. Кожен, хто зрозуміє це, стане мудрим, і його зусилля увінчає досконалість.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Posme Viešpats aiškiai sako, kad atskleistos tiesos – tai visų apreikštųjų raštų esmė. Jas reikia suprasti taip, kaip perteikė Aukščiausiasis Dievo Asmuo. Taip žmogus taps išmintingas ir tobulas transcendentinio žinojimo srities žinovas. Kitaip sakant, kiekvienas, kuris suvokė šią Aukščiausiojo Dievo Asmens filosofiją ir transcendentaliai Jam tarnauja, nusiplauna visas materialios gamtos guṇų nešvarybes. Pasiaukojimo tarnystė – tai dvasinio pažinimo procesas. Kai atliekama pasiaukojimo tarnystė, nelieka materijos nešvarybių. Pasiaukojimo tarnystė Viešpačiui ir Pats Viešpats – tai viena ir tas pat, nes jų prigimtis dvasinė. Pasiaukojimo tarnystė vyksta vidinės Aukščiausiojo Viešpaties energijos lygiu. Sakoma, kad Viešpats – saulė, o neišmanymas – tamsa. Ten, kur šviečia saulė, nėra tamsos. Todėl, kai pasiaukojimo tarnystė atliekama tinkamai vadovaujant bona fide dvasiniam mokytojui – apie neišmanymą negali būti ir kalbos.
Господь переконливо пояснив, що сказане тут — суть усіх ш́а̄стр. І це знання слід сприймати в тому вигляді, в якому його дає Верховний Бог-Особа. Таким чином людина стане мудрою і досконало опанує трансцендентальне знання. Іншими словами, зрозумівши філософію Верховного Бога-Особи і присвятивши себе трансцендентному служінню Господеві, кожен може очиститись від скверни ґун̣ матеріальної природи. Віддане служіння — це шлях духовного усвідомлення. Там, де є віддане служіння, матеріальна скверна зникає. Віддане служіння Господеві і Сам Господь — одне і те ж, бо їхня природа — духовна; віддане служіння відбувається в межах внутрішньої енерґії Верховного Господа. Кажуть, що Господь — сонце, а невігластво — пітьма. Там, де сонце — морок зникає. Тому, там, де під належним керівництвом істинного духовного вчителя виконують віддане служіння Господу — там немає невігластва.
Žmogus, norėdamas būti protingas ir tyras, turi įsijungti į Kṛṣṇos sąmonę ir atsidėti pasiaukojimo tarnystei. Kol jis nepasieks tokio Kṛṣṇos suvokimo lygmens ir neatsidės pasiaukojimo tarnystei, kad ir koks jis būtų protingas eilinio žmogaus vertinimu, jis vis dėl to nėra iki galo protingas.
Кожна людина повинна перейнятись свідомістю Кр̣шн̣и і присвятити себе відданому служінню, щоб віднайти чистоту і розум. Якою б кмітливою вона не була з погляду пересічних людей, її розум недосконалий, якщо вона не приходить до свідомості Кр̣шн̣и і якщо її не приваблює віддане служіння.
Žodis anagha, kuriuo šiame posme kreiptasi į Arjuną, labai reikšmingas. Anagha, „o nesusitepęs nuodėme“, reiškia, kad kol neišsivaduojama iš atoveikio už visas nuodėmes, labai sunku suvokti Kṛṣṇą. Reikia apsivalyti nuo visų nešvarybių ir nutraukti bet kokią nuodėmingą veiklą, tik tada galima pažinti Viešpatį. Tačiau pasiaukojimo tarnystė tokia tyra ir galinga, kad ėmus ją praktikuoti savaime pasiekiamas toks lygis, kai jau nebenusidedama.
Слово анаґга, що вжите як звернення до Арджуни, особливо важливе в цьому вірші. Анаґга, «о безгрішний», означає, що людині, яку обтяжено наслідками своїх гріховних вчинків, дуже важко збагнути Кр̣шн̣у. Потрібно очиститись від усієї скверни, від усіх гріховних дій, і лише тоді з’явиться можливість зрозуміти Кр̣шн̣у. Однак віддане служіння — це настільки могутній очищувальний засіб, що людина, яка беззастережно віддається любовному служінню Господеві, без перешкод досягає стану безгрішності.
Pasiaukojamai tarnaujant ir bendraujant su tyrais bhaktais, kurie pasiekė tvarią Kṛṣṇos sąmonę, turime pasistengti atsikratyti kai kurių savybių. Visų svarbiausia nugalėti dvasios silpnumą. Pirmojo gyvosios esybės nuopuolio priežastis – noras viešpatauti materialioje gamtoje. Įsigeidę viešpatauti materialioje gamtoje, apleidžiame transcendentinę meilės tarnystę Aukščiausiajam Viešpačiui. Kitas dvasios silpnumo požymis yra tai, kad stiprėjant polinkiui viešpatauti materialioje gamtoje, stipriau prisirišame prie materijos ir materialios nuosavybės. Šis dvasios silpnumas ir yra materialios būties problemų priežastis. Pirmieji penki šio skyriaus posmai aprašo, kaip to silpnumo atsikratoma, o kiti, nuo šešto iki paskutinio, aptaria puruṣottama-yogą.
Здійснюючи віддане служіння в спілкуванні з чистими відданими, що повністю перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, необхідно цілковито подолати в собі деякі риси характеру. Насамперед треба позбутись слабкодухості. Бажання панувати над матеріальною природою спричиняє перше падіння. Внаслідок цього істота припиняє любовне служіння Верховному Господеві. Друга духовна слабкість полягає в тому, що, прагнучи панувати над матеріальною природою, людина прив’язується до матерії та володіння нею. Матеріальні проблеми виникають саме через ці вади серця. В даній главі перші п’ять віршів змальовують процес звільнення людини від цього ґанджу, а решта, починаючи з шостого, розглядають пурушоттама-йоґу.
Taip Bhaktivedanta baigia komentuoti penkioliktąjį „Śrīmad Bhagavad- gītos“ skyrių, pavadintą „Puruṣottama-yoga, Aukščiausiojo Asmens yoga“.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до п’ятнадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася йоґа Верховної Особи, або пурушоттама-йоґа.