Skip to main content

TEXT 17

TEXT 17

Tekstas

Текст

sattvāt sañjāyate jñānaṁ
rajaso lobha eva ca
pramāda-mohau tamaso
bhavato ’jñānam eva ca
саттва̄т сан̃джа̄йате джн̃а̄нам̇
раджасо лобга ева ча
прама̄да-мохау тамасо
бгавато ’джн̃а̄нам ева ча

Synonyms

Послівний переклад

sattvāt — iš dorybės guṇos; sañjāyate — kyla; jñānam — pažinimas; rajasaḥ — iš aistros guṇos; lobhaḥ — godumas; eva — tikrai; ca — taip pat; pramāda — beprotybė; mohau — ir iliuzija; tamasaḥ — iš neišmanymo guṇos; bhavataḥ — išsivysto; ajñānam — kvailybė; eva — tikrai; ca — taip pat.

саттва̄т—із ґун̣и благочестя; сан̃джа̄йате—розвивається; джн̃а̄нам—знання; раджасах̣—із ґун̣и пристрасті; лобгах̣—жадібність; ева—неодмінно; ча—також; прама̄да—божевілля; мохау—й ілюзія; тамасах̣—із ґун̣и невігластва; бгаватах̣—розвиваються; аджн̃а̄нам—безглуздя; ева—неодмінно; ча—також.

Translation

Переклад

Iš dorybės guṇos kyla tikrasis pažinimas, iš aistros guṇos – godumas, o iš neišmanymo guṇos kyla kvailybė, beprotybė ir iliuzija.

З ґун̣и благочестя розвивається істинне знання, з ґун̣и пристрасті розвивається жадібність, а з ґун̣и невігластва розвиваються дурість, безумство й ілюзія.

Purport

Коментар

KOMENTARAS: Šiuolaikinė civilizacija nėra palanki gyvosioms esybėms, todėl joms rekomenduojama Kṛṣṇos sąmonė. Per Kṛṣṇos sąmonę visuomenėje ima reikštis dorybės guṇa. Kai žmonės išsiugdo dorybės guną, jie regi dalykus tokius, kokie jie yra. Neišmanymo guṇos apakinti žmonės yra tarsi gyvūnai. Jie nesuvokia kas vyksta aplink. Būdami neišmanymo guṇos valdžioje, jie, pavyzdžiui, nesupranta, jog žudydami gyvūną rizikuoja kitą gyvenimą būti nužudyti to paties gyvūno. Žmonės negauna tikro išsilavinimo, todėl praranda atsakomybės jausmą. Jei norime užkirsti kelią neatsakingumui, turime visiems žmonėms skiepyti dorybės guṇos bruožus. Gavę tinkamą dorybės guṇos išsilavinimą, žmonės taps blaiviai mąstantys ir suvoks dalykus tokius, kokie jie yra. Tuomet jie bus laimingi ir klestės. Net jeigu didžioji žmonių dauguma nežinos kas yra laimė ir klestėjimas, tačiau nors keletas iš jų išsiugdys Kṛṣṇos sąmonę ir pasieks dorybės guṇą, pasaulis gaus taikos ir gerovės galimybę. Priešingu atveju, jei pasaulis yra valdomas aistros ir neišmanymo guṇų, taika ir gerovė neįmanomos. Aistros guṇos veikiami žmonės tampa godūs, o jų juslinių malonumų troškimai neturi ribų. Galima pastebėti, jog net ir turint pakankamai pinigų bei galimybių tenkinti jusles, laimė ir dvasios ramybė – nepasiekiamos. Žmogus negali pasiekti laimės bei dvasios ramybės, nes jį valdo aistros guṇa. Jei jis nori laimės, pinigai jam nepadės. Reikia Kṛṣṇos sąmonės praktika pakilti į dorybės guṇą. Kai žmogų veikia aistros guṇa, jis nepatenkintas ne tik dvasiškai – vien rūpesčius jam kelia ir jo profesinė veikla. Jis kuria begalinius planus ir ieško būdų, kaip įsigyti pakankamai pinigų, kad išlaikytų savąjį status quo. Visas jo gyvenimas – vienas vargas. Neišmanymo guṇos paveikti žmonės praranda protą. Slegiami aplinkybių jie griebiasi įvairiausių svaiginančių priemonių ir tik dar labiau panyra į neišmanymą. Jų ateitis labai niūri.

Сучасна цивілізація не дуже відповідає природі живих істот, і тому їм радять звернутись до свідомості Кр̣шн̣и. За допомогою свідомості Кр̣шн̣и суспільство підніметься до ґун̣и благочестя. Коли набуває розвитку ґун̣а благочестя, люди бачать речі такими, якими вони є. Люди в ґун̣і невігластва подібні до тварин і не можуть ясно бачити, що ж відбувається. Наприклад, перебуваючи в ґун̣і невігластва, вони не розуміють, що, забиваючи тварину, вони накликають на себе наглу смерть у наступному житті від цієї ж самої тварини. Люди, що позбавлені істинного знання, стають безвідповідальними. Щоб припинити цю безвідповідальність, потрібне навчання, яке сприяло б розвитку в людях ґун̣и благочестя. Отримуючи істинну освіту в ґун̣і благочестя, вони віднайдуть розум й досконале розуміння справжнього стану речей. Тоді люди будуть щасливими й житимуть у достатках. Навіть якщо більшість людей не матиме щастя й життєвих вигод, але коли хоча б деяка частина з них розвине в собі свідомість Кр̣шн̣и й досягне ґун̣и благочестя, то з’явиться можливість миру й процвітання в усьому світі. В протилежнім випадку, в світі, що охоплений ґун̣ами пристрасті й невігластва, не може бути ні миру, ні процвітання. В ґун̣і пристрасті люди стають пожадливими, а їхня жага почуттєвого задоволення не знає меж. Неважко помітити, що навіть маючи достатньо грошей і можливостей для задоволення своїх почуттів, людина не знаходить ні щастя, ні душевного спокою. Воно й неможливо, бо людина перебуває в ґун̣і пристрасті. Якщо людина прагне щастя, їй не допоможуть гроші, вона повинна піднятись до ґун̣и благочестя за допомогою свідомості Кр̣шн̣и. Той, хто перебуває в ґун̣і пристрасті, нещасний не лише в своїх думках, фахова діяльність також завдає йому чимало клопоту. Він повинен винаходити численні плани, аби добути достатню кількість грошей на збереження свого статус-кво. Все його життя — суцільне нещастя. А в ґун̣і невігластва люди стають безумцями. Страждаючи од свого життя, вони вживають наркотичні засоби, і таким чином ще більше занурюються в невігластво. Їхнє майбутнє дуже похмуре й безрадісне.