TEXT 17
TEXT 17
Tekstas
Текст
vibhaktam iva ca sthitam
bhūta-bhartṛ ca taj jñeyaṁ
grasiṣṇu prabhaviṣṇu ca
вібгактам іва ча стгітам
бгӯта-бгартр̣ ча тадж джн̃ейам̇
ґрасішн̣у прабгавішн̣у ча
Synonyms
Послівний переклад
avibhaktam — nepadalinta; ca — taip pat; bhūteṣu — visose gyvosiose būtybėse; vibhaktam — padalinta; iva — lyg; ca — taip pat; sthitam — glūdi; bhūta-bhartṛ — palaikanti visas gyvąsias būtybes; ca — taip pat; tat — tą; jñeyam — reikia suprasti; grasiṣṇu — naikinanti; prabhaviṣṇu — auginanti; ca — taip pat.
авібгактам—неподільне; ча—також; бгӯтешу—у кожній живій істоті; вібгактам—поділене; іва—наче; ча—також; стгітам—розташоване; бгӯта-бгартр̣—той, хто підтримує всі живі істоти; ча— також; тат—воно; джн̃ейам—варто розуміти, що; ґрасішн̣у—поглинає; прабгавішн̣у—дає розвиток; ча—також.
Translation
Переклад
Nors atrodo, kad Supersiela išskaidyta, padalinta visoms būtybėms, Ji – nedaloma ir vientisa. Ji ne tik palaiko kiekvieną gyvąją esybę, bet, reikia suprasti ir tai – Ji viską naikina ir augina.
Хоча Наддуша здається поділеною між усіма живими істотами, Вона неподільна. Вона — одне ціле. Варто зрозуміти, що Вона не тільки підтримує існування кожної живої істоти, але й поглинає все і всьому дає розвиток.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Viešpats glūdi kiekvieno širdyje, kaip Supersiela. Ar tai reiškia, kad Jis išskaidytas? Ne. Jis yra vientisas. Čia tiktų saulės pavyzdys. Vidurdienį saulė pasiekia zenitą. Tačiau jei kas nors nukeliautų penkis tūkstančius mylių bet kuria kryptimi ir paklaustų, kur saulė, kiekvienas jam atsakytų: „Štai ji, šviečia virš mano galvos.“ Šį pavyzdį Vedų raštai pateikia parodyti, kad nors Viešpats ir nedalus, tačiau atrodo išskaidytas. Be to, Vedų raštuose sakoma, kad vienas ir tas pats Viṣṇu Savo visagalybės dėka yra visur, kaip ir viena saulė šviečia visų kraštų žmonėms. Nors Aukščiausiasis Viešpats palaiko kiekvieną gyvąją esybę, visatos naikinimo metu Jis viską sunaikina. Apie tai buvo kalbėta vienuoliktame skyriuje: Viešpats pasiskelbė atėjęs sunaikinti visus į Kurukṣetrą susirinkusius karius. Be to, pridūrė, kad naikina viską laiko pavidalu. Jis – visa ko griovėjas ir naikintojas. Kurdamas pasaulį, Jis išaugina būtybes iš pradinio būvio, o naikindamas suima jas į Save. Vedų himnai patvirtina tą tiesą, kad Jis – visų gyvųjų esybių pradžia ir visa ko atilsio vieta. Po sukūrimo viskas palaikoma Jo visagalybe, o po sunaikinimo vėl viskas sueina atilsio į Jį. Taip liudija Vedų himnai. Yato vā imāni bhūtāni jāyante yena jātāni jīvanti yat prayanty abhisaṁviśanti tad brahma tad vijijñāsasva („Taittirīya Upaniṣada“ 3.1).
Господь перебуває в серці кожного у вигляді Наддуші. Чи означає це, що Він ділиться на частини? Ні. Насправді, Він — одне ціле. Можна порівняти Його із сонцем: для кожної місцевості опівдні воно розташовано в зеніті й перебуває в певному місці на небі, але запитай у полудень будь-кого в радіусі п’яти тисяч миль, де зараз сонце, — кожен відповість, що воно просто над його головою. У ведичній літературі такий приклад наведено для того, щоб показати, що, хоча Наддуша неподільна, Вона здається розділеною. Також там сказано, що так само, як сонце світить в різних місцях різним людям, один Вішн̣у присутній скрізь завдяки Своїй всемогутності. Той же самий Верховний Господь, який підтримує всіх живих істот, також поглинає все в момент знищення. Про це вже згадувалось в одинадцятій главі, де Господь каже, що Він прийшов, щоб поглинути всіх воїнів, які зібрались на Курукшетрі. Він також сказав, що поглинає все у формі часу. Він знищує, вбиває все. Під час творення все розвивається із свого первинного стану з Його волі, а коли починається знищення, Він усе поглинає. Ведичні гімни підтверджують, що Він — джерело виникнення й місце кінцевого заспокоєння всього сущого. Після творення все тримається на Його всемогутності, а після знищення все знову повертається на спочинок у Нього. Так кажуть ведичні гімни. Йато ва̄ іма̄ні бгӯта̄ні джа̄йанте уена джа̄та̄ні джı̄ванті йат прайантй абгісам̇-віш́анті тад брахма тад віджіджн̃а̄сасва (Таіттірı̄йа Упанішада 3.1).