TEXT 52
TEXT 52
Tekstas
Текст
su-durdarśam idaṁ rūpaṁ
dṛṣṭavān asi yan mama
devā apy asya rūpasya
nityaṁ darśana-kāṅkṣiṇaḥ
су-дурдарш́ам ідам̇ рӯпам̇
др̣шт̣ава̄н асі йан мама
дева̄ апй асйа рӯпасйа
нітйам̇ дарш́ана-ка̄н̇кшін̣ах̣
Synonyms
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; су-дурдарш́ам— дуже важко побачити; ідам—це; рӯпам—форма; др̣шт̣ава̄н асі— як ти бачив; йат—яке; мама—Моє; дева̄х̣—напівбоги; апі—навіть; асйа—цього; рӯпасйа—форму; нітйам—вічно; дарш́ана-ка̄н̇кшін̣ах̣—прагнуть бачити.
Translation
Переклад
Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė: Mano brangus Arjuna, labai sunku išvysti šį Mano pavidalą, kurį tu dabar regi. Net ir pusdieviai visada ieško galimybės pamatyti tą artimą širdžiai pavidalą.
Верховний Господь сказав: Мій дорогий Арджуно, цю Мою форму, яку ти щойно споглядав, дуже важко побачити. Навіть напівбоги вічно прагнуть споглядати цей такий дорогий образ.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Keturiasdešimt aštuntame šio skyriaus posme pasakojama, kaip baigėsi Viešpaties Kṛṣṇos visatos pavidalo apreiškimas, ir kaip Viešpats pranešė Arjunai, kad pamatyti tą pavidalą neįmanoma nei doringos veiklos pagalba, nei atnašaujant aukas etc. O žodis su-durdarśam, ištartas šiame posme, pažymi, kad dvirankis Kṛṣṇos pavidalas – dar slaptingesnis. Kṛṣṇos visatos pavidalą galima pamatyti, kai įvairiai veiklai – askezei, Vedų studijoms, filosofavimui – suteikiamas nors mažiausias pasiaukojimo tarnystės atspalvis. Taigi jį regėti įmanoma. Tačiau nesant jokio bhakti atspalvio, jis nematomas – tai jau buvo aiškinta. Sunku išvysti Kṛṣṇą visatos pavidalu, tačiau pamatyti Kṛṣṇą dvirankį – dar sunkiau, net ir tokiems pusdieviams kaip Brahmā bei Viešpats Śiva. Jie trokšta Jį matyti, ir apie tai liudija „Śrīmad-Bhāgavatam“. Pasak jos, kai buvo spėjama, kad Kṛṣṇa yra Savo motinos Devakī įsčiose, pažiūrėti šio stebuklo, Kṛṣṇos, iš dangaus nusileido pusdieviai. Jie aukojo Viešpačiui gražiausias maldas, nors tada Jo ir neregėjo. Jie laukė, norėdami Jį pamatyti. Tik kvailiai gali Jį pajuokti, laikydami paprastu žmogumi, ir gerbti ne Jį, o „kažką“ beasmenį Jame. Toks požiūris yra visiška kvailystė. Iš tikrųjų pamatyti Kṛṣṇą dvirankiu pavidalu trokšta net pusdieviai Brahmā ir Śiva.
У сорок восьмому вірші цієї глави розповідається, як Господь Кр̣шн̣а, завершивши явлення Своєї всесвітньої форми, повідомив Арджуні, що ніякі благочестиві вчинки, скільки б ми їх не робили, ніякі жертвопринесення й т. ін. не допоможуть побачити цей образ. Але слово су-дурдарш́ам, використане тут, вказує на те, що дворука форма Кр̣шн̣и ще більш прихована. Всесвітній образ Кр̣шн̣и може побачити людина, різні дії якої, зокрема, покути, вивчення ведичних джерел, філософські роздуми тощо містять хоча б якийсь відтінок відданого служіння. У такому випадку це можливо. Але, виконуючи все це хоча б без щонайменшого відтінку бгакті, людина, як уже було з’ясовано, не може побачити цієї форми. Побачити всесвітній образ річ непроста, але Кр̣шн̣у в Його дворукій формі побачити ще важче, навіть для таких напівбогів як Брахма̄ й Господь Ш́іва. Вони бажають бачити Його, і Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам підтверджує, — коли стало відомо, що Кр̣шн̣а перебуває в утробі Своєї матері Девакı̄, всі напівбоги зійшли з небес подивитись на це диво, Кр̣шн̣у, і славили Його в прекрасних молитвах, хоча на той час Він був прихований від них. Вони повинні були зачекати, перш ніж змогли побачити Його. Лише нерозумний може вважати Його звичайною людиною, насміхатися з Нього і вшановувати не Його, а безособове «щось» у Ньому, але все це є позбавлені глузду розумування. Насправді ж, навіть такі напівбоги, як Брахма̄ і Ш́іва прагнуть бачити Кр̣шн̣у в Його дворукій формі.
„Bhagavad-gītoje“ (9.11) dar sakoma: avajānanti māṁ mūḍhā mānuṣīṁ tanum āśritaḥ – Jis nematomas tiems kvailiams, kurie Jį pajuokia. Kṛṣṇos kūnas, kaip liudija „Brahma-saṁhitā“ ir Pats Kṛṣṇa patvirtina „Bhagavad- gītoje“, yra visiškai dvasinis, kupinas palaimos ir amžinas. Jo kūnas neturi nieko bendro su materialiu kūnu. Tačiau tiems, kurie nori pažinti Kṛṣṇą, skaitydamas „Bhagavad-gītą“ ir kitus Vedų raštus, Kṛṣṇa – mįslė. Taikantieji materialų pažinimo metodą mano, kad Jis yra didi istorinė asmenybė ir labai mokytas filosofas, bet vis dėlto paprastas žmogus, kad Jis, nors ir labai galingas, tačiau turėjo materialų kūną. Jie mano, kad Absoliuti Tiesa galiausiai yra beasmenė, ir todėl iš beasmenio aspekto kilo Jo asmeniškas aspektas, susijęs su materialia gamta. Toks samprotavimas apie Aukščiausiąjį Dievo Asmenį – materialistinis. Yra ir kita – spekuliatyvi išvada. Žmonės, ieškantys žinių, taip pat samprotauja apie Kṛṣṇą ir laiko Jį menkiau svarbiu už Aukščiausiojo visatos pavidalą. Todėl kai kas mano, jog Arjunai apreikštas Kṛṣṇos visatos pavidalas – daug svarbesnis už asmenišką. Jų nuomone, Aukščiausiojo asmeniškas pavidalas – tai vaizduotės padarinys. Jie tiki, kad Absoliuti Tiesa galų gale nėra asmuo. Tuo tarpu ketvirtame „Bhagavad-gītos“ skyriuje transcendentinis procesas aprašytas taip: klausytis apie Kṛṣṇą iš autoritetų. Toks tikrasis Vedų kelias, ir tie, kurie išties laikosi vediškosios tradicijos, klausosi apie Kṛṣṇą iš autoriteto. Kas daugsyk girdi apie Kṛṣṇą, tam Jis tampa mielas. Jau ne kartą minėjome, kad Kṛṣṇą gaubia Jo galia yoga-māyā. Ne kiekvienam Jis matomas ir ne kiekvienam Jis atsiskleidžia. Jį mato tik tas, kuriam Jis Pats atsiskleidžia. Šis teiginys patvirtinamas Vedų raštuose: tik atsidavusi siela ir tegali visiškai suprasti Absoliučią Tiesą. Transcendentalistas, kuris nuolat prisimena Kṛṣṇą ir pasiaukojamai tarnauja Kṛṣṇai, įgyja dvasinį regėjimą ir regi apsireiškiant Kṛṣṇą. Išvysti tokį apsireiškimą negali net pusdieviai, todėl ir jiems sunku suvokti Kṛṣṇą. Toli pažengę pusdieviai visada viliasi pamatyti Kṛṣṇą dvirankiu pavidalu. Iš čia išplaukia tokia išvada: jeigu nepaprastai sunku išvysti Kṛṣṇos visatos pavidalą – mat jis atsiskleidžia ne kam pakliuvo – tai patirti asmenišką Jo pavidalą, Śyāmasundarą, yra nepalyginamai sunkiau.
Бгаґавад-ґı̄та̄ (9.11) також підтверджує: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄ ма̄нушı̄м̇ танум а̄ш́рітах̣ — «Він невидимий для нерозумних людей, які насміхаються з Нього». Тіло Кр̣шн̣и, як свідчить Брахма- сам̇гіта і як твердить Він Сам у Бгаґавад-ґı̄ті, повністю духовне і сповнене блаженства та вічності. Його тіло цілком відмінне від матеріального тіла. Але для декого з тих, хто пізнає Кр̣шн̣у, читаючи Бгаґавад-ґı̄ту й подібні ведичні писання, Кр̣шн̣а лишається загадковим. Ті, кого скеровують матеріалістичні уявлення, вважають Кр̣шн̣у за велику історичну особу й видатного філософа, проте, за звичайну людину, яка, попри свою могутність, була змушена отримати матеріальне тіло. Вони вважають, що Абсолютна Істина безособистісна, і тому думають, що з Його імперсонального аспекту виникла ця особистісна форма, що прив’язана до матеріальної природи. Таким є матеріалістичне уявлення про Верховного Господа. Ще один висновок стосовно Його природи роблять на основі розумувань ті, хто прагне знань; вони також думають про Кр̣шн̣у, але вважають Його менш важливим, ніж всесвітню форму Всевишнього. Отже, дехто вважає, ніби всесвітня форма Кр̣шн̣и, яку було явлено Арджуні, стоїть вище від Його особистісної форми. На їх думку, особистісна форма Всевишнього — це щось уявне. Вони вважають, що в остаточному підсумку Абсолютна Істина не є особою. Але в четвертій главі Бгаґавад-ґı̄ти описано трансцендентний спосіб пізнання — слухати про Кр̣шн̣у з авторитетних джерел. Таким є справжній ведичний метод, і якщо хтось справді дотримується цієї ведичної традиції і слухає з уст авторитетів про Кр̣шн̣у, то, завдяки багаторазовому слуханню, Кр̣шн̣а стає дуже дорогим для нього. Як про це вже не раз згадувалось, Кр̣шн̣у приховує Його потенція, яку називають йоґа-ма̄йа̄. Не кожний може Його бачити, не всякому Він являє Себе. Лише той може бачити Його, кому Кр̣шн̣а відкривається Сам. Це підтверджується у ведичній літературі. Насправді тільки віддана душа може осягти Абсолютну Істину. Трансценденталіст, котрий постійно перебуває в свідомості Кр̣шн̣и й віддано служить Господу, може відкрити в собі духовне бачення і в одкровенні побачити Кр̣шн̣у. Таке одкровення недоступне навіть напівбогам. Навіть їм важко осягти Кр̣шн̣у, і духовно високорозвинені напівбоги завжди сподіваються побачити Кр̣шн̣у в Його дворукій формі. Висновок з усього сказаного можна зробити такий: якщо всесвітню форму Кр̣шн̣и надзвичайно важко побачити, бо вона не відкривається всім і кожному, то ще важче побачити Його особистісну форму Ш́йа̄масундари.