TEXT 41
TEXT 41
Tekstas
Текст
kula-ghnānāṁ kulasya ca
patanti pitaro hy eṣāṁ
lupta-piṇḍodaka-kriyāḥ
кула-ґгна̄на̄м̇ куласйа ча
патанті пітаро хй еша̄м̇
лупта-пін̣д̣одака-крійа̄х̣
Synonyms
Послівний переклад
saṅkarah — tie nepageidaujami vaikai; narakāya — paverčia gyvenimą pragaru; eva — tikrai; kula-ghnānām — giminės naikintojams; kulasya — giminės; ca — taip pat; patanti — patiria nuopuolį; pitaraḥ — protėviai; hi — tikrai; eṣām — jų; lupta — nutraukus; piṇḍa — maisto aukų; udaka — ir vandens; kriyāḥ — atnašavimą.
сан̇карах̣—небажані діти; нарака̄йа—на пекельне життя; ева—напевно; кула-ґгна̄на̄м—тих, хто знищує сім’ю; куласйа—для сім’ї; ча—також; патанті—падають; пітарах̣—предки; хі—неодмінно; еша̄м—їх; лупта—припинені; пін̣д̣а—пропонування їжі; удака—і води; крійа̄х̣—виконання.
Translation
Переклад
Pagausėjus nepageidaujamų palikuonių, pragaru virsta visos giminės ir jos papročių laužytojų gyvenimas. Tokių pagedusių šeimų protėviai patiria nuopuolį, nes maisto ir vandens aukos jiems daugiau nebeatnašaujamos.
Коли збільшується небажане потомство, виникає пекельне становище як для родини, так і для тих, хто руйнує сімейні традиції. Предки таких родин падають униз, бо пожертва їм у вигляді води та їжі повністю припиняється.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Pagal karminės veiklos taisykles periodiškai reikia aukoti maistą bei vandenį šeimos protėviams. Auka įvyksta, jei pagarbinamas Viṣṇu, nes valgant Jam paaukoto maisto likučius galima visiškai išvengti nuodėmingų veiksmų pasekmių. Kartais protėviai kenčia įvairių nuodėmių atoveikį, o kartais kai kurie jų negali gauti net grubaus materialaus kūno ir taip priversti pasilikti subtiliuose kūnuose tampa vaiduokliais. Tačiau ainiai, pasotinę protėvius prasādam maisto likučiais, išgelbėja juos nuo vaiduokliško gyvenimo ir kitokių apgailėtinų egzistavimo formų. Tokia pagalba protėviams – tai giminės tradicija, ir tie, kurie su pasiaukojimu netarnauja Viešpačiui, turi atlikti šiuos ritualus. Bhaktui tai nėra būtina. Šimtus tūkstančių protėvių nuo visokiausių negandų galima išvaduoti tiesiog atliekant pasiaukojimo tarnystę. Bhāgavatam (11.5.41) tvirtinama:
Відповідно до правил та приписів, що стосуються кармічної діяльності, рекомендують періодично приносити в жертву їжу та воду предкам своєї родини. Такі жертвопринесення виконують шляхом поклоніння Вішн̣у, тому що, приймаючи рештки їжі, запропонованої Вішн̣у, жива істота може звільнитись від наслідків усіх своїх гріховних вчинків. Трапляється, що предки страждають за свої минулі гріхи, а інколи деякі з них навіть не мають можливості отримати грубого матеріального тіла і змушені перебувати в тонких тілах у вигляді привидів. Але якщо нащадки приносять у жертву предкам пра̄садам, їжу, спочатку запропоновану Вішн̣у, вони тим самим звільнюють предків від існування у вигляді духів або інших форм злиденного життя. Така допомога предкам є сімейною традицією. І той, кого не приваблює життя у відданому служінні Господеві, мусить виконувати ці ритуали. Але той, хто присвятив себе відданому служінню Кр̣шн̣і, не повинен виконувати ніяких інших ритуалів, бо він здатний визволити сотні й тисячі предків від усіх різновидів страждань, завдяки тому лише, що з любов’ю служить Господеві. В Бга̄ґаватам вказано:
na kiṅkaro nāyam ṛṇī ca rājan
sarvātmanā yaḥ śaraṇaṁ śaraṇyaṁ
gato mukundaṁ parihṛtya kartam
на кı̄н̇каро на̄йам р̣н̣ı̄ ча ра̄джан
сарва̄тмана̄ йах̣ ш́аран̣ам̇ ш́аран̣йам̇
ґато мукундам̇ паріхр̣тйа картам
„Kas rado prieglobstį prie Mukundos, dovanojančio išsivadavimą, lotosinių pėdų, atsisakė visų pasaulietinių įsipareigojimų ir pasirinko šį kelią su didžiu rimtumu, tas nebeturi nei pareigų, nei skolų, nei įsipareigojimų pusdieviams, išminčiams, gyvosioms esybėms, šeimos nariams, žmonijai ar protėviams.“ Pasiaukojimo tarnystės Aukščiausiajam Dievo Asmeniui atlikimas savaime išpildo visus įsipareigojimus.
«Той, хто, облишивши будь-які інші обов’язки, знайшов притулок біля лотосних стіп Мукунди, який дарує звільнення, й ступив на цей шлях з усією серйозністю — той більше нічого не винен ні напівбогам, ні великим мудрецям, ні членам родини, ні предкам, ні всьому людству» (Бга̄ґ. 11.5.41). Ці обов’язки виконуються природним чином, якщо відданий щиро служить Верховному Богові-Особі.