34. VERS
TEXT 34
Szöveg
Текст
pramāthi balavad dṛḍham
tasyāhaṁ nigrahaṁ manye
vāyor iva su-duṣkaram
прама̄тгі балавад др̣д̣гам
тасйа̄хам̇ ніґрахам̇ манйе
ва̄йор іва су-душкарам
Szó szerinti jelentés
Послівний переклад
cañcalam – csapongó; hi – bizony; manaḥ – az elme; kṛṣṇa – ó, Kṛṣṇa; pramāthi – izgatott; bala-vat – erős; dṛḍham – csökönyös; tasya – annak; aham – én; nigraham – legyőzését; manye – gondolom; vāyoḥ – a szélnek; iva – mint; su-duṣkaram – nehéznek.
чан̃чалам—мерехтливий; хі—неодмінно; манах̣—розум; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; прама̄тгі—що несе збудження; бала-ват—сильний; др̣д̣гам—упертий; тасйа—його; ахам—я; ніґрахам—підкорити; манйе—думати; ва̄йох̣—вітру; іва—як; су-душкарам—важко.
Fordítás
Переклад
Ó, Kṛṣṇa, én úgy látom, hogy könnyebb megállítani a szelet, mint szabályozni az elmét, amely nyugtalan, fegyelmezetlen, csökönyös és hihetetlenül erős.
Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.
Magyarázat
Коментар
Az elme olyannyira erős és csökönyös, hogy néha legyőzi az értelmet, noha valójában az alárendeltje. Kétségtelen, hogy annak az embernek, akinek a mindennapi életben oly sok támadással kell szembenéznie, nagyon nehéz uralkodnia az elméjén. Látszólag viselkedhet egyformán a baráttal és az ellenséggel, erre azonban hosszú távon egyetlen világi ember sem alkalmas, mert ez nehezebb, mint megfékezni a száguldó szelet. A védikus irodalom (Kaṭha-upaniṣad 1.3.3–4) így ír ezzel kapcsolatban:
Розум настільки сильний та настирливий, що іноді він перемагає інтелект, хоча інтелект за своєю природою призначений керувати розумом. У повсякденному житті людині, яка змушена долати стільки перешкод, звичайно дуже важко контролювати розум. Можна штучно врівноважити розум у ставленні до друзів та ворогів, але, врешті-решт, жодній пересічній людині це не під силу, бо це важче, ніж стримувати шалені пориви вітру. В ведичній літературі (Кат̣га Упанішада 1.3.3 – 4) сказано:
śarīraṁ ratham eva ca
buddhiṁ tu sārathiṁ viddhi
manaḥ pragraham eva ca
ш́арı̄рам̇ ратгам ева ча
буддгім̇ ту са̄ратгім віддгі
манах̣ праґрахам ева ча
viṣayāṁs teṣu gocarān
ātmendriya-mano-yuktaṁ
bhoktety āhur manīṣiṇaḥ
вішайа̄м̇с тешу ґо-чара̄н
а̄тмендрійа-мано-йуктам̇
бгоктетй а̄хур манı̄шін̣ах̣
„Az egyéni lélek az anyagi test szekerének utasa, az értelem pedig a hajtó. Az elme a gyeplő, az érzékek pedig a lovak. Ily módon örvend vagy szenved a lélek az elme és az érzékek társaságában – így vélekednek a nagy gondolkodók.” Valójában az értelemnek kellene irányítania az elmét, ám az elme olyannyira erős és csökönyös, hogy gyakran felülkerekedik az ember értelmén, épp úgy, ahogy egy heveny fertőzés is erősebb lehet az orvosság hatásánál. Az ilyen erős elmét a yoga gyakorlásával kellene megfékezni, ám egy Arjunához hasonló világi ember számára az efféle módszer nem megvalósítható. Milyen reményeket fűzhetnénk hát a modern emberhez? A versben említett hasonlat igen találó: az ember nem képes feltartóztatni a süvöltő szelet, s a féktelen elme megállítása még ennél is nehezebb. Az Úr Caitanya javaslata szerint erre a legkönnyebb módszer a „Hare Kṛṣṇa”, a nagy felszabadító mantra ismétlése végtelen alázatossággal. Az előírt folyamat a sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayoḥ: az elmét teljesen Kṛṣṇával kell betöltenünk. Csakis így válik lehetővé, hogy semmilyen más tevékenység ne zavarja meg.
«Душа сидить у повозці матеріального тіла, а інтелект правує. Розум — це віжки, а чуття — це коні. Таким чином, «я», душа, насолоджується або страждає в оточенні розуму та чуттів. Такою є думка великих мислителів». Інтелект повинен скеровувати розум, але розум такий дужий і впертий, що часто долає інтелект людини, подібно до того, як сильна інфекція іноді перевершує ефективність ліків. Цей владний розум слід приборкувати, практикуючи йоґу, однак для такої світської людини, як Арджуна, її практика є нездійсненною. Що ж тоді можна сказати про сучасну людину? Тут наведене дуже вдале порівняння: неможливо стримати пориви вітру. А приборкати бурхливий розум навіть іще важче. Найлегшим засобом розумового контролю, за порадою Господа Чаітанйі, є смиренне оспівування Харе Кр̣шн̣а-мантри, великої мантри визволення. На такому шляху — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣ — людина повинна цілком зосередити свій розум на Кр̣шн̣і. І тоді не залишиться жодної шпарини, крізь яку могли б просякнути чинники, що збуджують розум.