62. VERS
TEXT 62
Szöveg
Текст
saṅgas teṣūpajāyate
saṅgāt sañjāyate kāmaḥ
kāmāt krodho ’bhijāyate
сан̇ґас тешӯпаджа̄йате
сан̇ґа̄т сан̃джа̄йате ка̄мах̣
ка̄ма̄т кродго ’бгіджа̄йате
Szó szerinti jelentés
Послівний переклад
dhyāyataḥ – elmélkedés közben; viṣayān – az érzékek tárgyain; puṁsaḥ – az embernek; saṅgaḥ – ragaszkodása; teṣu – az érzékek tárgyai iránt; upajāyate – kifejlődik; saṅgāt – vonzódásból; sañjāyate – kifejlődik; kāmaḥ – vágy; kāmāt – vágyból; krodhaḥ – düh; abhijāyate – megnyilvánul.
дгйа̄йатах̣—споглядаючи; вішайа̄н—об’єкти чуттів; пум̇сах̣—особи; сан̇ґах̣ — прив’язаність; тешу — в об’єктах чуттів; упаджа̄йате—розвивається; сан̇ґа̄т—із прив’язаності; сан̃джа̄йате—розвивається; ка̄мах̣—бажання; ка̄ма̄т—із бажання; кродгах̣—гнів; абгіджа̄йате—проявляється.
Fordítás
Переклад
Az emberben az érzékek tárgyain elmélkedve ragaszkodás ébred azok iránt. E ragaszkodásból heves vágy támad, a vágy pedig dühöt szül.
Споглядаючи об’єкти чуттів, людина розвиває в собі прив’язаність до них, прив’язаність породжує хтивість, а з хтивості виникає гнів.
Magyarázat
Коментар
Aki nem Kṛṣṇa-tudatú, abban az érzéktárgyakon elmélkedve elkerülhetetlenül anyagi vágyak ébrednek. Az érzékeknek valódi elfoglaltságra van szükségük, s ha nem az Úr transzcendentális szerető szolgálata köti le őket, akkor egész biztos, hogy a materializmust szolgálják. Az anyagi világban mindenki, még az Úr Śiva és az Úr Brahmā is – mit sem szólva a mennyei bolygókon élő többi félistenről – ki van téve az érzéktárgyak hatásának. Ha ki akarunk kerülni az anyagi lét útvesztőjéből, az egyetlen út az, hogy Kṛṣṇa-tudatúvá válunk. Az Úr Śiva mély meditációba merült, ám amikor Pārvatī az érzéki élvezetre próbálta rávenni, hajlott a szavára, s ennek eredményeképpen megszületett Kārtikeya. Hasonlóan kísértette meg Māyā-devī inkarnációja Haridāsa Ṭhākurát, amikor még ifjú bhakta volt, ám Haridāsa az Úr Kṛṣṇa iránti vegyítetlen odaadása miatt könnyedén kiállta a próbát. Śrī Yāmunācārya korábban idézett verséből kitűnik, hogy az őszinte bhakta messze elkerül minden anyagi érzéki örömöt, mert az Úr társaságában sokkal magasabb rendű lelki élvezetben van része. Ez a siker titka. Az tehát, aki nem Kṛṣṇa-tudatú – legyen bármennyire erős érzékei mesterséges elnyomásában –, végül elkerülhetetlenül kudarcot vall, mert az érzéki élvezet leghalványabb gondolata is vágyai kielégítésére fogja késztetni.
Коли людина, яка не має свідомості Кр̣шн̣и, споглядає об’єкти чуттів, вона стає підвладною матеріальним бажанням. Чуття не можуть бути бездіяльними, і якщо їх не буде залучено до трансцендентного любовного служіння Господу, вони неодмінно шукатимуть собі втіхи в матеріалістичній діяльності. В матеріальному світі кожна жива істота, включно з Господом Ш́івою й Господом Брахмою, не кажучи вже про інших напівбогів на райських планетах, підвладна впливові об’єктів чуттєвого сприймання і єдиний метод вибратися з такої пастки матеріального існування — це віднайти свідомість Кр̣шн̣и. Господь Ш́іва перебував у стані глибокої медитації, але коли Па̄рватı̄ почала спокушати його, він піддавсь і внаслідок цього народився Ка̄ртікейа. Коли Харіда̄са Т̣га̄кура був ще молодим відданим, його також намагалась звабити чарівна втілення Ма̄йа̄-девı̄, але Харіда̄са витримав випробовування завдяки своїй неподільній відданості Господу Кр̣шн̣і. Як свідчить вищезгаданий вірш Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйі, щирий відданий Господа уникає всіх чуттєвих насолод матеріального світу, бо він дізнав вищого смаку духовної насолоди в спілкуванні з Господом. У цьому — секрет успіху. Але той, в кого немає свідомості Кр̣шн̣и, яким би великим не було його уміння опановувати свої почуття шляхом штучного їх придушення, врешті-решт неминуче падає, бо найменша думка про чуттєву насолоду спонукує його шукати задоволення бажань.