31. VERS
TEXT 31
Szöveg
Текст
hatvā sva-janam āhave
na kāṅkṣe vijayaṁ kṛṣṇa
na ca rājyaṁ sukhāni ca
хатва̄ сва-джанам а̄хаве
на ка̄н̇кше віджайам̇ кр̣шн̣а
на ча ра̄джйам̇ сукга̄ні ча
Szó szerinti jelentés
Послівний переклад
na – sem; ca – is; śreyaḥ – jót; anupaśyāmi – látok; hatvā – megölve; sva-janam – saját rokonaimat; āhave – a harcban; na – sem; kāṅkṣe – vágyok; vijayam – győzelemre; kṛṣṇa – ó, Kṛṣṇa; na – sem; ca – is; rājyam – királyságot; sukhāni – az ebből származó boldogságot; ca – és.
на—не; ча—також; ш́рейах̣—користь; анупаш́йа̄мі—я передбачаю; хатва̄ — убивством; сва-джанам — своїх родичів; а̄хаве — в бою; на — не; ка̄н̇кше — я бажаю; віджайам — перемоги; кр̣шн̣а — о Кр̣шн̣о; на—ні; ча—також; ра̄джйам—царства; сукга̄ні—щастя з цього; ча—також.
Fordítás
Переклад
Nem látom be, mi jó származik abból, ha megölöm rokonaimat a harcban. Ó, kedves Kṛṣṇám, nem akarom megnyerni e csatát, s nem vágyom sem királyságra, sem boldogságra!
Яку користь може принести битва, в якій загинуть усі мої родичі? Мій дорогий Кр̣шн̣а, я не можу бажати перемоги, щастя й радощів, здобутих такою ціною.
Magyarázat
Коментар
A feltételekhez kötött lelkek nem tudják, hogy igazi érdekük Viṣṇu (Kṛṣṇa) érdeke, ezért a test alapján fennálló kapcsolatokhoz vonzódnak abban a reményben, hogy így majd boldogok lesznek. E vak életfelfogás következtében még arról is megfeledkeznek, mi okozhat számukra anyagi boldogságot. Úgy tűnik, hogy Arjuna még a kṣatriyák erkölcsi törvényeit is egészen elfelejtette. Azt mondják, kétféle ember juthat el a hatalmas és ragyogó Nap bolygóra. Az egyik a kṣatriya, aki Kṛṣṇa személyes parancsainak engedelmeskedve a csatatéren esik el, a másik a lemondott rendben élő ember, aki teljesen átadja magát a lelki kultúrának. Arjuna még az ellenségeit is vonakodik megölni, a rokonairól nem is beszélve. Azt hiszi, sohasem lehet boldog az életben, ha megöli rokonait, s ezért nem akar harcolni, mint ahogyan a jóllakott embernek sincs kedve a főzéshez. Elhatározta, hogy az erdőbe vonul, s kiábrándultságában magányosan fog élni. Kṣatriya lévén azonban szüksége volt egy királyságra a létfenntartásához, mert a kṣatriyák a kormányzáson kívül nem űzhetnek más foglalkozást. De Arjunának nem volt királysága. Erre az egyetlen megoldás az volt, hogy megküzd unokatestvéreivel, fivéreivel, és visszaköveteli az apjától örökölt birodalmat. Ezt azonban nem akarta, így arra gondolt, az lesz a legjobb, ha az erdőbe megy, s minden remény nélkül magányba vonul.
Обумовлені душі не знають, що осередок інтересів кожного є Вішн̣у, Кр̣шн̣а, їх приваблюють відносини на тілесному, а не на духовному рівні й вони сподіваються таким чином стати щасливими. Засліплені матеріалістичними уявленнями про життя, вони забувають й самі причини матеріального щастя. Арджуна, здається, забув навіть моральний кодекс кшатрійі. Відомо, що дві категорії людей гідні потрапити на могутню сліпучу планету Сонце: кшатрійі, які вмирають просто на полі бою згідно з принципами, встановленими Самим Кр̣шн̣ою, та люди, які ведуть відречений спосіб життя, цілком присвятивши себе духовному вдосконаленню. Арджуна противився вбивати навіть своїх ворогів, а своїх родичів й поготів. Він вважав, що вбивство родичів не принесе йому щастя, і тому не хотів битися, так само, як людина не схильна готувати їжу, якщо не відчуває голоду. Він вирішив піти в ліс і усамітнитись там у скорботі. Правити царством — обов’язок кшатрій, і вони не повинні виконувати якихось інших обов’язків. Але в Арджуни не було царства. Єдина можливість здобути його полягала в боротьбі з двоюрідними братами за повернення успадкованого від батька царства, а цього робити він не хотів. Тому він вважав за краще піти в ліс й у скорботах самотньо жити там.