Mantra Trois
МАНТРА ТРЕТЯ
Texte
Текст
andhena tamasāvṛtāḥ
tāḿs te pretyābhigacchanti
ye ke cātma-hano janāḥ
андгена тамаса̄вр̣та̄х̣
та̄м̇с те претйа̄бгіґаччганті
йе ке ча̄тма-хато джана̄х̣
Synonyms
Послівний переклад
asuryāḥ : destinées aux asuras ; nāma : connues du nom de ; te : ces ; lokāḥ : planètes ; andhena : l’ignorance ; tamasā : l’obscurité ; āvṛtāḥ : voilées par ; tān : là ; te : ils ; pretya : après la mort ; abhigacchanti : vont sur ; ye :quiconque ; ke : tous ; ca : et ; ātma-hanaḥ : ceux qui tuent l’âme ; janāḥ : les personnes.
асурйа̄х̣—призначений для а̄сурів; на̄ма—відомий під іменем; те—ті; лока̄х̣—планети; андгена—невіглаством; тамаса̄—тьмою; а̄вр̣та̄х̣—покриті; та̄н—там; те—вони; претйа—після смерті; абгіґаччганті—входять у; йе—будь-хто; ке—кожен; ча—і; а̄тма-ханах̣—вбивця душі; джана̄х̣—особистості.
Translation
Переклад
Celui qui « tue » l’âme, quel qu’il soit, ira sur ces planètes dites mondes des infidèles, où règnent l’ignorance et les ténèbres.
Вбивця душі, ким би він не був, неодмінно потрапляє на планети, сповнені пітьми й невігластва, що їх називають світами зневіри.
Purport
Коментар
La vie humaine se distingue de celle des animaux par de plus lourdes responsabilités. On appelle suras (personnes saintes) ceux qui prennent conscience de ces responsabilités et les assument, et asuras(mécréants), ceux qui les négligent ou même les ignorent. Tout être humain se classe dans l’une ou l’autre catégorie. Le Ṛg Veda déclare que les suras ont pour unique but d’atteindre les pieds pareils-au-lotus de Viṣṇu, le Seigneur Suprême, et la voie qu’ils suivent est aussi lumineuse que la voie du soleil.
Людське життя відрізняється од життя тварини своєю великою відповідальністю. Тих, хто усвідомлює ці свої важливі обов’язки і діє відповідно, називають сурами, праведниками, а тих, хто нехтує відповідальністю, або навіть не здогадується про її існування, називають асурами, демонами. У всесвіті існують лише ці два різновиди людських істот. В Р̣ґ Веді сказано, що сури завжди схиляються до лотосних стіп Верховного Господа Вішн̣у і діють належним чином. Їхні шляхи світлосяйні, мов шлях сонця.
L’homme intelligent doit toujours se rappeler que la forme humaine ne s’obtient qu’après d’innombrables transmigrations de l’âme sur une période de plusieurs millions d’années. On compare parfois l’univers matériel à un océan, et le corps à un solide vaisseau conçu pour le traverser. Les Écritures védiques et les ācāryas jouent le rôle de capitaines expérimentés, et les avantages qu’offre la forme humaine sont les vents favorables qui aident le navire à voguer paisiblement vers sa destination. Celui qui, malgré de tels atouts, ne profite pas pleinement de la forme humaine pour réaliser son moi spirituel, est un ātma-hana, un « assassin de l’âme ». Son destin, nous dit l’Īśopaniṣad, est de s’enfoncer dans les régions les plus ténébreuses de l’ignorance pour y souffrir interminablement.
Мудра людина повинна завжди пам’ятати, що цей особливий різновид тіла вона отримала внаслідок мільйонів років еволюції та численних перероджень. Матеріальний світ інколи порівнюють з океаном, а людське тіло — з надійним човном, розрахованим на те, щоб подолати цей океан. Ведичні священні писання, а також а̄ча̄рйі, святі вчителі, порівнюються з досвідченими човнярами, а вигоди, що їх надає людське тіло — з ходовим вітром, що допомагає човну пливко лавірувати, прямуючи до бажаної гавані. Якщо ж, незважаючи на всі ці привілеї, індивід не використовує своє життя на самоусвідомлення — його треба вважати а̄тма-ха̄, вбивцею душі. Ш́рı̄ Īш́опанішад недвозначно застерігає, що вбивця душі прирікає себе на вічні муки в найпохмуріших місцях всесвіту, де править невігластво.
Les besoins vitaux du porc, du chien, du chameau, de l’âne et autres animaux ont autant d’importance pour eux que pour nous les nôtres, mais ils doivent être satisfaits dans les conditions les plus déplaisantes ; l’être humain, au contraire, se voit offrir par la nature toutes facilités pour vivre de façon agréable, tout simplement parce que la vie humaine est plus importante que la vie animale. Pourquoi l’homme aurait-il une existence plus plaisante que les animaux ? Pourquoi un agent haut placé du gouvernement jouit-il de plus grands privilèges qu’un simple employé ? Pour la simple raison qu’occupant un poste plus élevé, il a des devoirs plus importants à remplir, tout comme l’homme a des responsabilités plus lourdes que celles de l’animal, lequel n’a d’autre souci que de remplir un estomac vide.
Et pourtant si l’on propose à l’homme moderne, dit « civilisé », de s’intéresser à la vie spirituelle, il répondra qu’il travaille uniquement à remplir son estomac et qu’un affamé n’a nul besoin de réaliser son identité spirituelle. Il n’est rien d’autre, en fait, qu’un animal raffiné. La civilisation qu’il a créée, non seulement « tue » l’âme, mais n’a fait qu’accroître les problèmes de la faim ; les lois de la nature sont si intransigeantes que malgré son désir de travailler dur pour les besoins de l’estomac, il y a constamment au-dessus de sa tête la menace du chômage.
Начальні життєві потреби свиней, собак, верблюдів, віслюків та інших тварин по суті ті ж самі, що і в людини, однак задовольняються вони в огидних, бридких умовах. Закони природи наділили людську істоту всіма привілеями, щоб жити з вигодами, адже людське життя є більш важливим та вартісним, ніж життя тварин. Чому це так? Чому життя людини відрізняється од життя свині й інших тварин? Чому високопоставленому службовцеві надано пільги більші, ніж звичайному клеркові? Річ у тім, що високопоставлений урядовець повинен виконувати обов’язки вищого порядку. Відповідно, людська істота мусить виконувати обов’язки дещо вищі, ніж тварина, завжди зосереджена на пошуках їжі, аби просто наситити свій голодний шлунок. Однак сучасна душезгубна цивілізація лише загострила проблеми голодних шлунків. Якщо ми наблизимось до лискучої твариноподібної істоти в подобі сучасної цивілізованої людини і запитаємо її, чого саме вона прагне, вона відрече, що бажає працювати задля задоволення свого шлунку і що ні про яке самоусвідомлення вона й чути не хоче. Однак закони природи настільки невблаганні, що постійно загрожують їй безробіттям, попри те, що, забувши про необхідність самоусвідомлення, вона пристрасно бажає важко працювати на свій шлунок.
Cette forme humaine ne nous est pas donnée pour peiner comme l’âne ou le chameau, mais bien pour nous permettre d’atteindre la plus haute perfection. Si nous ne nous préoccupons pas de réalisation spirituelle, la nature nous forcera bon gré mal gré à travailler très dur. À l’époque où nous vivons, l’homme se voit contraint de peiner comme une bête de somme. La Śrī Īśopaniṣad nous révèle en quels endroits les asuras sont envoyés pour souffrir : si l’homme ne remplit pas les devoirs que lui confère sa forme humaine, il devra transmigrer sur des planètes dites asurya, où tous les êtres, sous des formes dégénérées, luttent pour survivre dans l’ignorance et les ténèbres.
Нас наділено людською формою життя не для того, щоб ми надривалися, як ті віслюки або свині, а на те, щоб ми могли досягти найвищої досконалості життя. І якщо ми не подбаємо про самоусвідомлення, закони природи примусять нас працювати дуже важко, навіть якщо ми того можемо і не хотіти. Люди цієї епохи змушені важко трудитися, як ті віслюки й воли, що тягають вози. В цьому вірші Ш́рı̄ Īш́опанішад йде мова про певні краї, що до них посилають працювати асурів. Якщо людська істота не справляється зі своїми обов’язками людини, їй доведеться перебиратися на планети асурів й народжуватися у нижчих формах життя для важкої праці в пітьмі й невігластві.
Par contre, la Bhagavad-gītā (6.41–43) nous apprend que tous ceux qui, malgré un effort sincère pour réaliser leur relation avec Dieu, ne poursuivent pas leur chemin jusqu’au bout, obtiendront de renaître dans une famille de śuci (brāhmaṇa spirituellement élevé) ou śrīmat (vaiśya adonné au négoce). Ainsi, si celui qui n’est pas parvenu à la réalisation spirituelle se voit attribuer une meilleure chance encore dans sa vie suivante, en raison de ses efforts sincères, que dire du résultat obtenu par celui qui y est arrivé. Mais ceux qui ne se donnent pas même la peine de faire cet effort et désirent demeurer dans l’illusion, qui sont trop matérialistes et trop attachés aux plaisirs de ce monde, ceux-là, comme le confirment les Écritures védiques, doivent descendre dans les régions infernales. Ces asuras font parfois montre de religion, mais leur but ultime est la prospérité matérielle. La Bhagavad-gītā (16.17–18) dénonce ces hommes en les qualifiant d’ātma-sambhāvitas, grands seulement par la force de leurs mystifications, de leurs richesses et des votes des ignorants. Ces asuras n’ont aucune réalisation spirituelle et aucune connaissance de l’īśāvāsya, le titre de propriété universelle du Seigneur ; ils sont assurés de sombrer dans les régions du monde les plus obscures.
В Бгаґавад-ґı̄ті (6.41 – 43) сказано, що людина, котра стала на шлях самореалізації, але, незважаючи на свої щирі намагання, не завершила процесу осягнення Бога в попередніх життях, іншими словами, той, хто не досяг успіху на шляху усвідомлення своїх відносин з Богом, отримує можливість народитися в сім’ї ш́учі або ш́рı̄мат. Ш́учі — це духовно розвинутий бра̄хман̣а, а ш́рı̄мат — це ваіш́йа, представник торговельної громади. Це означає, що людині, якій не поталанило реалізувати свої взаємостосунки з Богом, дається ліпша нагода самопізнання, завдяки її щирим намаганням у попередніх життях. Якщо ж на цьому шляху навіть невдахам дається можливість народитись в шанованій і шляхетній родині, то важко собі й уявити становище того, хто досягнув цілковитого успіху.
Просто намагаючись усвідомити Бога, людина забезпечує собі народження в аристократичній родині. Однак той, хто не робить жодних спроб усвідомити Бога, хто бажає перебувати під покривом ілюзії, хто надто матеріалістичний і падкий на насолоди, мусить увійти до найпохмуріших місцин пекла, як те стверджує вся ведична література.
Подібні асури-матеріалісти інколи прикриваються релігією, але їхньою конечною метою є матеріальний достаток. Бгаґавад-ґı̄та̄ (16.17 – 18) засуджує подібних людей, вся велич яких спирається лише на обман, гроші та голоси не досить розумних виборців. Подібні асури, що позбавлені знання про себе й ı̄ш́а̄ва̄сйу, Господа, неодмінно потраплять до найпохмуріших місць.
Nous pouvons conclure de tout cela que le but de la forme humaine n’est pas simplement de résoudre sur des bases instables ses problèmes économiques, mais d’apporter une solution définitive à tous les problèmes de l’existence matérielle que nous imposent les lois de la nature.
Висновок сказаному такий: призначення людського життя полягає не лише в простому вирішуванні економічних проблем, нагромаджених на піску, а в тому, щоб розв’язати всі проблеми матеріального життя, в яке ми потрапили згідно з законами матеріальної природи.