Mantra Un
МАНТРА ПЕРША
Texte
Текст
yat kiñca jagatyāṁ jagat
tena tyaktena bhuñjīthā
mā gṛdhaḥ kasya svid dhanam
йат кін̃ча джаґатйа̄м̇ джаґат
тена тйактена бгун̃джı̄тга̄
ма̄ ґр̣дгах̣ касйа свід дганам
Synonyms
Послівний переклад
īśa : du Seigneur ; āvāsyam : sous la domination ; idam : ceci ; sarvam : tout ; yat kiñca : quoi que ce soit ; jagatyām : dans l’univers ; jagat : tout ce qui est animé ou inanimé ; tena : par Lui ; tyaktena : la part assignée ; bhuñjīthāḥ : tu dois accepter ; mā : ne pas ; gṛdhaḥ : essayer d’acquérir ; kasya svit : de quelqu’un d’autre ; dhanam : les biens.
ı̄ш́а—Господу; а̄ва̄сйам—підчиняється; ідам—це; сарвам—усе; йат кін̃ча—що б не; джаґатйа̄м—у всесвіті; джаґат—усе живе і неживе; тена—Ним; тйактена—виділити квоту; бгун̃джı̄тга̄х̣—тобі слід приймати; ма̄—не; ґр̣дгах̣—користуйся; касйа свід—кому це належить; дганам—те, що необхідно.
Translation
Переклад
De tout ce qui existe en cet univers, de l’animé comme de l’inanimé, le Seigneur est maître et possesseur. Chacun doit donc prendre uniquement la part qui lui est assignée, sachant bien à qui tout appartient.
Все у всесвіті — живе й неживе — належить Господеві й підвладне Йому. Тому кожен повинен приймати лише ту необхідну частку, що приділена йому, й не брати зайвого, добре усвідомлюючи, кому все належить.
Purport
Коментар
La connaissance védique est infaillible car elle est transmise par une filiation spirituelle authentique dont le Seigneur est l’origine. La source de ce savoir est transcendantale puisqu’Il en formula Lui-même les prémices. Ces paroles du Seigneur sont apauruṣeya, car Celui qui les a émises n’appartient pas à l’univers matériel. Tout être vivant en ce monde a quatre imperfections : 1) il est doté de sens imparfaits, 2) il est astreint à l’illusion, 3) il est sujet à l’erreur, 4) il est porté à tromper autrui. Ces quatre imperfections l’empêchent de donner une connaissance parfaite. Mais les Vedas ne viennent pas d’un être aussi imparfait. À l’origine, Brahmā, le premier être créé, reçut de Dieu Lui-même la connaissance des Vedas en son cœur ; il la transmit à ses fils et à ses disciples, qui la perpétuèrent à travers les âges.
Ведичне знання позбавлене вад, бо воно передається через досконалу учнівську послідовність духовних учителів, яку розпочав Сам Господь. Він промовив перше слово ведичного знання, отже, джерело цього знання — трансцендентне. Слова, що їх вимовив Господь, називають апаурушейа, тобто слова, які не виходять з уст жодної особи, котра належить до матеріального світу. Живій істоті, яка пробуває в матеріальному світі, притаманні чотири недоліки: 1) вона неминуче припускається помилок; 2) вона підвладна ілюзії; 3) вона схильна обманювати інших і 4) її почуття недосконалі. Обтяжена чотирма недоліками, жива істота неспроможна передати досконалої інформації про всеосяжне знання. Про Веди ж такого сказати не можна. Ведичне знання спочатку було вкладене в серце Брахми, першоствореної живої істоти, а Брахма̄ в свою чергу поширив це знання між своїми синами та учнями, котрі продовжували цей процес освіти через історію існування Всесвіту.
Contrairement aux êtres vivants et aux objets inanimés, le Seigneur étant pūrṇam (infiniment parfait), Il ne peut être sujet aux lois de la nature matérielle dont Il est Lui-même le législateur. L’Īśopaniṣad, qui est une partie du Yajur Veda, traite du droit de propriété divin sur tout ce qui est, droit confirmé dans le septième chapitre de la Bhagavad-gītā (7.4–5) où sont définies la parā et l’aparā prakṛti.
Господь є пӯрнам, цілковито досконалий, і тому неможливо, щоб закони матеріального світу впливали на Нього, тоді як живі істоти, так і неживі об’єкти підчиняються законам природи, і, врешті-решт, Господній волі. Īш́опанішад є частиною Йаджур Веди і вона повідомляє про те, кому належить все, що існує у всесвіті.
Les éléments de la nature, soit la terre, l’eau, le feu, l’air, l’éther, le mental, l’intelligence et l’ego matériel, appartiennent tous à l’énergie inférieure du Seigneur (aparā-prakṛti) qu’on appelle également l’énergie matérielle, tandis que l’âme spirituelle, le principe vital, constitue Son énergie supérieure (parā-prakṛti). Ces énergies (prakṛtis) émanent toutes deux du Seigneur, qui est donc le maître ultime de tout ce qui existe. Il n’est rien dans l’univers qui n’appartienne pas à la prakṛti, qu’elle soit parā ou aparā, et par conséquent, tout est la propriété de l’Être Suprême.
Про це йде мова і в сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти (7.4 – 5), де обговорюється пара̄ й апара̄ пракр̣ті. Усі стихії: земля, вогонь, вода, повітря, ефір, розум, інтелект і его — належать до нижчої, матеріальної енерґії Господа, тоді як жива істота, органічна енерґія, — це пара̄ пракр̣ті, вища енерґія Господа. Обидві енерґії, пракр̣ті, походять з Господа, і, зрештою, Він є Правитель усього сущого. У всесвіті немає нічого, що не належало б до пара̄ або до апара̄ пракр̣ті, отже, все є власністю Верховної Істоти.
L’Être Suprême, Dieu, la Personne Absolue, étant en tout point complet, Il possède une intelligence parfaite et totale grâce à laquelle Il peut tout organiser par la voie de Ses diverses puissances. On compare souvent l’Être Suprême au feu, et tout ce qui existe, l’organique comme l’inorganique, à la chaleur et à la lumière du feu. De même que le feu dispense son énergie sous forme de chaleur et de lumière, le Seigneur déploie Ses énergies de diverses façons. Il demeure ainsi le maître et le soutien ultime de tout ce qui est. Il est omniscient, tout-puissant et le bienfaiteur de tous. Il détient à leur plus haut degré de perfection la puissance, la gloire, la beauté, la fortune, le savoir et le renoncement.
Верховна Істота — Абсолютний Бог-Особа — є всеосяжною цілесною особистістю і Його досконалий всеосяжний інтелект за допомогою Його різноманітних енерґій творить лад у всьому. Верховну Істоту часто порівнюють з вогнем, а все органічне й неорганічне — з теплом і світлом цього вогню. Подібно до того як вогонь поширює свою енерґію у вигляді тепла і світла, так і Господь різним чином виявляє Свої енерґії. Отже, Він залишається Вищим Правителем, опертям і вершителем усього. Він надзвичайно могутній, Він знає все, Він — благодійник кожного і Він сповнений незбагненних щедрот: всієї сили, багатства, слави, вроди, знання й відреченості.
Soyons donc assez intelligents pour comprendre qu’excepté le Seigneur, nul ne possède quoi que ce soit. Par conséquent, il ne faut accepter que la part qu’Il nous a assignée. La vache, par exemple, donne du lait mais ne le boit pas ; elle mange de l’herbe et du foin, et son lait est destiné à nourrir les humains car tel est le dessein du Seigneur. Nous devons nous satisfaire des choses qu’Il nous a accordées sans jamais oublier à qui appartient en réalité tout ce dont nous disposons.
Тому слід бути достатньо розумним, щоб зрозуміти, що це Він, Господь, насправді володіє всім і тому кожний повинен приймати лише те, що Господь виділив йому як його частку. Наприклад, корова дає молоко, однак не п’є його. Вона споживає траву, сіно та дерть, а її молоко призначене на поживу людям. Так влаштував Господь, і ми повинні бути задоволені тим, чим Він милостиво нас наділив і завжди пам’ятати, кому насправді належить те, чим ми володіємо.
Prenons comme autre exemple la maison où nous habitons. Si nous regardons les choses du point de vue de l’Īśopaniṣad, nous devons reconnaître que nous n’avons créé aucune des matières premières (bois, pierre, fer, etc.) ayant servi à sa construction ; nous n’avons fait que modifier leur forme originelle et les assembler par notre travail. Or, l’ouvrier peut-il se dire le propriétaire d’un objet parce qu’il a travaillé dur à le façonner ?
Будинок, скажімо, споруджують з глини, дерева, каменю, заліза, цементу й багатьох інших матеріалів, але, якщо погодитись із засадами Ш́рı̄ Īш́опанішад, ми визнаємо, що жодної з перерахованих речовин виробити самотужки ми не можемо. Ми можемо лише зібрати їх докупи і своєю працею надати їм відповідної форми. Робітник не може проголосити себе власником якоїсь речі лише тому, що він корпів над її виготовленням.
La société souffre d’incessants conflits entre prolétaires et capitalistes qui, arrivés à un niveau international, mettent le monde en danger. Les hommes s’affrontent comme chiens et chats. La Śrī Īśopaniṣad ne peut aider des chiens ou des chats ; transmise par les purs ācāryas, c’est à l’homme véritable qu’elle donne le message de Dieu. La race humaine doit donc tirer parti de la sagesse qu’elle enseigne et cesser de se battre pour des possessions matérielles. Il faut se contenter des privilèges que le Seigneur nous octroie dans Sa miséricorde. Nulle paix n’est possible aussi longtemps que communistes, capitalistes ou tout autre parti se diront propriétaires des ressources naturelles qui, en fait, n’appartiennent qu’à Dieu.
Le capitaliste ne peut pas subjuguer le communiste par de simples manœuvres politiques, pas plus que le communiste ne peut vaincre le capitaliste simplement en combattant pour le pain volé. Si l’un et l’autre ne reconnaissent pas le droit de propriété absolu de la Personne Suprême, tout ce qu’ils clament comme leur appartenant est en fait volé et ils seront passibles de châtiment par les lois de la nature. La bombe atomique est entre les mains des communistes comme des capitalistes, et s’ils se refusent à reconnaître le droit de propriété du Seigneur Suprême, il est évident qu’un jour ou l’autre, elle détruira les deux partis. S’ils veulent être épargnés et donner la paix au monde, il leur faut suivre les enseignements de la Śrī Īśopaniṣad.
В сучасному суспільстві робітники та капіталісти постійно ворогують між собою. Ця ворожнеча сягнула міжнародних масштабів і світ перебуває в небезпеці. Люди ворогують між собою й огризаються один до одного наче коти чи собаки. Ш́рı̄ Īш́опанішад нічого не може порадити котам і собакам, але людям через правдивих а̄ча̄рйів, святих вчителів, вона може передати Боже послання. Людській расі слід прийняти ведичну мудрість Ш́рı̄ Īш́опанішад і припинити сваритись за матеріальні володіння. Слід вдовольнятись тими привілеями, що їх людина отримала з Господньої ласки. Неможливо досягти миру, якщо комуністи або капіталісти, чи ще якась партія проголошують природні ресурси, вічну власність Господа, своєю власністю. Капіталісти не зможуть підкорити комуністів лише за допомогою політичних маневрувань, і комуністи також не здатні перемогти капіталістів в економічному змаганні, боротьбі за вкрадений хліб. Якщо вони не визнають Верховного Бога-Особу за володаря усього сущого, тоді все, що вони оголосили своєю власністю, слід вважати краденим і, як злодіїв, закони природи обов’язково покарають їх. Ядерні бомби є і в капіталістів, і в комуністів і, якщо вони не визнають власності Верховного Господа, ці бомби врешті-решт неодмінно знищать обидва табори. Отже, щоб врятувати себе і принести справжній мир у світ, обидві сторони мусять дотримувати настанов Ш́рı̄ Īш́опанішад.
Les hommes ne sont pas faits pour se quereller comme chiens et chats. Ils doivent être assez clairvoyants pour réaliser l’importance de l’existence humaine et en comprendre le but. La littérature védique est destinée aux hommes, pas aux animaux. Pour se nourrir, un animal peut en tuer un autre, sans que ce soit un péché ; mais si un homme abat un animal pour le seul plaisir de ses papilles gustatives incontrôlées, il est responsable d’avoir brisé les lois de la nature et doit être puni en conséquence.
Люди живуть не для того, щоб сваритись, як ті коти чи собаки. Вони мусять стати мудрішими і реалізувати сенс та вартість людського життя. Ведичну літературу укладено для людей, а не для котів з собаками. Кішка і собака можуть вбивати і жерти інших тварин, уникаючи при цьому гріха, але якщо людина вб’є тварину на задоволення своїх розбещених смакових рецепторів — вона відповідатиме за порушення законів природи. Її буде покарано.
Il y a certaines normes à respecter pour les êtres humains, mais qui ne s’appliquent pas aux animaux. Si le tigre ne mange ni riz, ni blé et ne boit pas de lait, c’est qu’il est fait pour se nourrir de chair animale. Ainsi, certains animaux sont herbivores et d’autres carnivores, mais aucun d’entre eux ne transgresse les lois de la nature, qui ont été établies par la volonté du Seigneur. Tous les représentants de la gent animale — mammifères, oiseaux, reptiles et autres — respectent rigoureusement les lois de la nature et ne commettent donc nul péché ; par conséquent, les enseignements védiques ne leur sont pas destinés. Seule la vie humaine comporte des responsabilités.
Стандарти людського життя не може бути застосовано до тварин. Тигр не їсть рису та іншого зерна, не п’є коров’ячого молока, бо має поживою виділену йому у частку тваринячу плоть. Існує дуже багато тварин і птахів, хижих і тих, що живляться рослинною їжею, але жодна з цих тварин не переступає законів природи, визначених Божею волею. Звірі, птахи, плазуни, інші істоти строго дотримуються законів природи і тому для них не постає питання про гріх і ведичні настанови призначено не для них. Лише людське життя сповнене відповідальності.
Toutefois, il ne faudrait pas se croire en parfaite harmonie avec les lois de la nature simplement parce qu’on a adopté un régime végétarien ; les végétaux sont aussi des êtres vivants. Une forme de vie doit en nourrir une autre, telle est la loi de la nature. Être un végétarien strict ne doit pas être un sujet de fierté ; ce qui importe, c’est de reconnaître Dieu comme le possesseur suprême. La conscience des animaux n’est pas suffisamment développée pour qu’ils se rendent compte de l’existence du Seigneur Suprême, mais l’être humain, lui, est assez intelligent pour comprendre, à la lumière des Écritures védiques, comment fonctionnent les lois de la nature, et en retirer de grands bénéfices. L’homme s’expose à de grands risques en négligeant les enseignements védiques ; il est donc essentiel pour lui de reconnaître la souveraineté du Seigneur et de devenir Son dévot.
Dans la Bhagavad-gītā (9.26), le Seigneur dit clairement qu’Il accepte les aliments végétariens que Lui offrent Ses purs dévots. Par suite, l’homme doit non seulement devenir végétarien, mais doit aussi devenir un dévot du Seigneur. Il doit servir Dieu avec amour et Lui offrir tous ses aliments pour n’en partager que les reliefs, appelés prasāda, la miséricorde de Dieu. Seul celui qui agit ainsi s’acquitte convenablement de ses responsabilités humaines. Celui qui n’offre pas sa nourriture au Seigneur ne mange que du péché et s’expose à toutes sortes de malheurs, conséquences de ses actes coupables. (Bhagavad-gītā, 3.13)
Однак є помилкою вважати, що просто ставши веґетаріанцем, можна уникнути порушення законів природи. Овочі також живі. Одна істота завжди служить поживою для іншої — такий закон природи. Тому не слід пишатись своїм строгим веґетаріанством, уся річ полягає в тому, щоб прийняти владу Верховного Господа. Тварини не мають розвиненої свідомості, і це не дозволяє їм визнати Господа, але людську істоту наділено достатнім інтелектом, щоб засвоїти істини ведичної літератури, й відтак зрозуміти, як діють закони природи і використати ці знання собі на користь. Якщо ж людина нехтує настановами ведичної літератури, її життя сповнюється ризику. Отже, обов’язок людської істоти полягає в тому, щоб визнати владу Верховного Господа. Вона мусить стати відданим Господа, пропонувати все задля служіння Господу і споживати лише рештки їжі, запропонованої Господеві. Це допоможе людині належним чином виконувати свій обов’язок. В Бгаґавад-ґı̄ті (9.26) Господь прямо каже, що Він приймає веґетаріанську їжу з рук чистих відданих. Тому людина мусить стати не лише строгим веґетаріанцем, але також відданим Господа і пропонувати Йому всю свою їжу. Лише тоді вона зможе відчути смак праса̄ду, Божої милості. Відданий, який діятиме з такою свідомістю, зможе належним чином здійснити призначення людського життя. Ті ж, хто не пропонує свою їжу Господеві, споживають лише гріх і накликають на себе різноманітні страждання, які є наслідками гріха (Б.-ґ. 3.13).
La racine du péché est la désobéissance délibérée aux lois de la nature, manifestée par le refus de reconnaître le droit de propriété absolu du Seigneur. La transgression des lois de la nature, de l’ordre du Seigneur, entraîne la ruine de l’homme. Au contraire, si l’on est sensé, si l’on connaît les lois de la nature, et si l’on reste libre de l’attachement comme de l’aversion, on est certain de retrouver la considération du Seigneur et de devenir digne de retourner vers Lui, dans Son royaume éternel.
Коренем гріха є зневага до власності Господа й зумовлене нею умисне порушення законів природи. Непокора законам природи, тобто ладу, який встановив Господь, руйнує життя людини. Якщо ж людина поміркована, обізнана із законами природи й не відчуває до чогось надмірної прихильності або відрази, Господь неодмінно відмітить її і вона, безумовно, стане гідною повернутись назад до Бога, назад у вічну обитель.