TEXT 5
TEXT 5
Texte
Текст
nātmānam avasādayet
ātmaiva hy ātmano bandhur
ātmaiva ripur ātmanaḥ
на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур
а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣
Synonyms
Послівний переклад
uddharet: l’on doit délivrer; ātmanā: par le mental; ātmānam: l’âme conditionnée; na: jamais; ātmānam: l’âme conditionnée; avasādayet: jetée dans la dégradation; ātmā: le mental; eva: certes; hi: en vérité; ātmanaḥ: de l’âme conditionnée; bandhuḥ: l’ami; ātmā: le mental; eva: certes; ripuḥ: l’ennemi; ātmanaḥ: de l’âme conditionnée.
уддгарет—нехай визволить; а̄тмана̄—розумом; а̄тма̄нам—обумовлена душа; на—ніколи; а̄тма̄нам—обумовлена душа; аваса̄дайет—нехай викликає занепад; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; хі— справді; а̄тманах̣—обумовленої душі; бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; ріпух̣—ворог; а̄тманах̣—обумовленої душі.
Translation
Переклад
Le mental peut être l’ami de l’âme conditionnée, mais il peut aussi être son ennemi. L’homme doit s’en servir pour se libérer, non pour se dégrader.
Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.
Purport
Коментар
Le mot ātmā désigne selon les circonstances, l’âme, le mental ou le corps. Le système du yoga s’occupe particulièrement du mental et de l’âme conditionnée. Comme le mental est au centre de la pratique du yoga, le terme ātmā ne peut désigner ici que le mental. Le but du yoga sera donc de le dominer, de l’empêcher de s’attacher aux objets des sens. Comme notre verset le souligne, le yoga doit éduquer le mental de telle sorte qu’il puisse sortir l’âme conditionnée du bourbier de l’ignorance. Dans l’existence matérielle, tout le monde subit l’influence du mental et des sens. En fait, ce mental, par son contact avec le faux ego qui fait germer en nous le désir de dominer la nature matérielle, est à l’origine de l’emprisonnement de l’âme en cet univers.
Si le mental, donc, est dirigé de manière à ce qu’il ne puisse plus se laisser fasciner par l’éclat de la matière, l’âme échappera à son conditionnement. En aucun cas nous ne devons nous dégrader à cause de l’attrait que nous éprouvons pour les objets des sens, car ils nous enlisent toujours plus dans l’existence matérielle. Le meilleur moyen de nous en sortir est d’absorber constamment le mental dans la conscience de Kṛṣṇa. Le terme hi, dans ce verset, insiste sur l’idée que l’on doit agir ainsi. D’autres textes confirment ce point:
Санскритське слово а̄тма̄, залежно від різних обставин, означає тіло, розум або душу. В системі йоґи особливу увагу приділено душі, що перебуває в обумовленому стані, та розуму. В цьому вірші слово а̄тма̄ стосується розуму, тому що в практиці йоґи розум посідає центральне місце. Мета йоґи полягає в тому, щоб опанувати розум й відвернути його від прив’язаності до об’єктів чуття. В даному вірші наголошується, що розум треба виховувати таким чином, щоб він був здатний вирятувати обумовлену душу з трясовини невідання. Перебуваючи в матеріальному існуванні, людина підпадає впливові розуму і почуттів. Насправді, чиста душа заплуталась в тенетах матеріального світу через те, що оманне его, яке бажає панувати над матеріальною природою, огорнуло її розум. Отже, розум треба виховувати так, щоб його не приваблювала мішура матеріальної природи і завдяки такому правильно спрямованому розумові обумовлена душа зможе врятуватися. Не треба деґрадувати, віддавшись почуттям. Чим сильніше об’єкти чуття приваблюють людину, тим більше вона заплутується в матеріальному існуванні. Найкращий спосіб виплутатися — просто заполонити розум свідомістю Кр̣шн̣и. Слово хі використане для того, щоб підкреслити важливість та необхідність вчинити саме так. Сказано також:
kāraṇaṁ bandha-mokṣayoḥ
bandhāya viṣayāsaṅgo
muktyai nirviṣayaṁ manaḥ
ка̄ран̣ам̇ бандга-мокшайох̣
бандга̄йа вішайа̄сан̇ґо
муктйаі нірвішайам̇ манах̣
« Le mental peut tout aussi bien être la cause de l’emprisonnement de l’homme dans la matière que l’artisan de sa libération. En s’absorbant dans les objets des sens, il emprisonne l’être, en s’en détachant, il le libère. » (Amṛta-bindu Upaniṣad 2) Fixer son mental sur Kṛṣṇa conduit par conséquent à la libération suprême.
«Для людини розум — причина рабства і причина звільнення водночас. Розум, що занурений в об’єкти чуття — це причина рабства, а розум, що відчужений від об’єктів чуття — причина звільнення» (Амр̣та-бінду Упанішада 2). Отже, розум, що завжди заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, веде людину до найвищого щабля звільнення.