TEXT 5
TEXT 5
Texte
Текст
jātu tiṣṭhaty akarma-kṛt
kāryate hy avaśaḥ karma
sarvaḥ prakṛti-jair guṇaiḥ
джа̄ту тішт̣гатй акарма-кр̣т
ка̄рйате хй аваш́ах̣ карма
сарвах̣ пракр̣ті-джаір ґун̣аіх̣
Synonyms
Послівний переклад
na: ne pas; hi: certes; kaścit: quiconque; kṣaṇam: un instant; api: aussi; jātu: à aucun moment; tiṣṭhati: demeure; akarma-kṛt: sans rien faire; kāryate: est forcé de faire; hi: certes; avaśaḥ: inéluctablement; karma: des actions; sarvaḥ: toutes; prakṛti-jaiḥ: nés des modes d’influence de la nature matérielle; guṇaiḥ: par les traits caractéristiques.
на — ні; хі — неодмінно; каш́чіт — кожен; кшан̣ам — хвиля часу; апі—також; джа̄ту—будь-коли; тішт̣гаті—залишатися; акарма- кр̣т—нічого не роблячи; ка̄рйате—змушений працювати; хі—неодмінно; аваш́ах̣—безпорадно; карма—робота; сарвах̣—увесь; пракр̣ті-джаіх̣—породжений ґун̣ами матеріальної природи; ґун̣аіх̣— якостями.
Translation
Переклад
Inéluctablement, l’homme est contraint d’agir en fonction des caractères acquis au contact des modes d’influence de la nature. Nul ne peut demeurer inactif, même pour un instant.
Безпорадна жива істота змушена діяти згідно з якостями, якими її наділяють ґун̣и матеріальної природи, отже, ніхто ні на мить не може уникнути діяльності.
Purport
Коментар
Qu’elle soit incarnée ou non, de par sa nature, l’âme est toujours active. Sans la présence de l’âme spirituelle, le corps de matière ne peut se mouvoir. Il n’est qu’un véhicule inerte conduit par l’âme. Celle-ci est continuellement active et ne s’arrête jamais. Il est donc préférable qu’elle agisse dans la conscience de Kṛṣṇa, plutôt que sous l’emprise de l’énergie illusoire. En effet, au contact de cette dernière, l’âme subit l’ascendant des modes d’influence de la nature, et doit pour s’en défaire adhérer aux devoirs prescrits dans les śāstras (les Écritures révélées). Mais si elle est directement engagée dans la conscience de Kṛṣṇa, ce qui est sa fonction naturelle, tout ce qu’elle accomplit lui est alors profitable. Le Śrīmad-Bhāgavatam (1.5.17) le confirme en disant:
Матеріальне тіло не є причиною постійної активності, — вона випливає з природи самої душі.Коли душа відсутня, матеріальне тіло не може рухатись. Тіло — це лише мертвий механізм, яким керує душа, завжди активна й невпинна. Тому духовна душа повинна спрямувати свою активність у річище корисної діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, бо інакше всі її дії зумовлюватиме ілюзорна енерґія. Контактуючи з матеріальною природою, душа підпадає під вплив ґун̣ природи і, щоб очистити душу від матеріальних нахилів, які вона надбала, треба дотримуватись приписів ш́а̄стр. Але якщо душа вдасться до притаманної їй діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, то все, що б вона не зробила, буде благом для неї. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) підтверджує це:
bhajann apakvo ’tha patet tato yadi
yatra kva vābhadram abhūd amuṣya kiṁ
ko vārtha āpto ’bhajatāṁ sva-dharmataḥ
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣
« Celui qui adopte la conscience de Kṛṣṇa n’a rien à perdre ou à craindre, même s’il n’exécute pas les devoirs prescrits dans les śāstras, n’accomplit pas le service de dévotion convenablement, ou choit de sa pratique. Par contre, à quoi bon suivre tous les rites de purification recommandés dans les śāstras si l’on n’est pas conscient de Kṛṣṇa ? »
«Навіть якщо людина не виконуватиме обов’язків, рекомендованих ш́а̄страми, або її віддане служіння не завжди буде належним і вона не втримається на потрібному рівні й зазнає падіння, то це не буде втратою й бідою для неї, тому що вона прийняла свідомість Кр̣шн̣и. Але якщо вона виконує все, що рекомендують ш́а̄стри для очищення, то яка з того для неї користь, якщо вона не усвідомлює Кр̣шн̣у?» Отже, очищення потрібне для того, щоб досягнути свідомості Кр̣шн̣и. Таким чином, саннйа̄су, чи будь-який інший спосіб очищення, призначено на досягнення кінцевої мети — свідомості Кр̣шн̣и, без якої все втрачає самий свій сенс.