TEXT 72
TEXT 72
Texte
Текст
naināṁ prāpya vimuhyati
sthitvāsyām anta-kāle ’pi
brahma-nirvāṇam ṛcchati
наіна̄м̇ пра̄пйа вімухйаті
стгітва̄сйа̄м анта-ка̄ле ’пі
брахма-нірва̄н̣ам р̣ччгаті
Synonyms
Послівний переклад
eṣā: cette; brāhmī: spirituelle; sthitiḥ: situation; pārtha: ô fils de Pṛthā; na: jamais; enām: cela; prāpya: en obtenant; vimuhyati: on ne s’égare; sthitvā: étant situé; asyām: en cela; anta-kāle: à la fin de la vie; api: aussi; brahma-nirvāṇam: le royaume spirituel de Dieu; ṛcchati: on atteint.
еша̄ — ця; бра̄хмı̄ — духовна; стгітіх̣ — становище; па̄ртга — син Пр̣тги; на—ніколи; ена̄м—її; пра̄пйа—досягаючи; вімухйаті—перебуває в омані; стгітва̄—перебуваючи; асйа̄м—у цьому; анта- ка̄ле—наприкінці життя; апі—також; брахма-нірва̄н̣ам— духовне царство Бога; р̣ччгаті—досягає.
Translation
Переклад
Ainsi en est-il de la vie spirituelle et divine, ô fils de Pṛthā, laquelle donne à l’homme de sortir de la confusion. Qui s’y établit ne serait-ce qu’à l’heure de la mort peut accéder au royaume de Dieu.
Цей шлях духовного і благочестивого життя виводить людину з омани. Якщо людина зустрічає свій смертний час, перебуваючи в такому стані, вона ввійде в Господнє царство.
Purport
Коментар
Parvenir au niveau de la conscience de Kṛṣṇa, de l’existence divine, peut ne demander qu’une fraction de seconde, mais on peut tout aussi bien ne pas y arriver, même après des millions d’existences. C’est simplement une question de compréhension, en acceptant les choses telles qu’elles sont. Khaṭvāṅga Mahārāja y parvint quelques instants à peine avant sa mort, en s’abandonnant à Kṛṣṇa.
Nirvāṇa signifie mettre un terme à l’existence matérielle. Selon la philosophie bouddhiste, au terme de notre existence en ce monde ne se trouve que le vide. L’enseignement de la Bhagavad-gītā est radicalement différent: la vraie vie ne commence qu’à la fin de l’existence matérielle.
Savoir simplement que le mode de vie matérialiste doit s’arrêter un jour est suffisant pour le matérialiste grossier. Le spiritualiste, lui, sait très bien qu’il y a une vie spirituelle au-delà de la vie matérielle. Si, avant de mourir, on obtient la grâce de devenir conscient de Kṛṣṇa, on atteint le stade du brahma-nirvāṇa. Il n’y a d’ailleurs aucune différence entre le royaume de Dieu et Son service dévotionnel. Puisqu’ils sont tous deux absolus, s’engager au service sublime du Seigneur avec amour et dévotion, c’est atteindre le monde spirituel. Les activités du monde matériel sont toutes axées sur le plaisir des sens, alors que les activités du monde spirituel le sont sur Kṛṣṇa. Dès que l’on devient conscient de Kṛṣṇa, fût-ce dans cette vie, on atteint aussitôt le niveau du Brahman. Quiconque a développé la conscience de Kṛṣṇa se trouve déjà, sans qu’il y ait le moindre doute, dans le royaume de Dieu.
Свідомості Кр̣шн̣и, або божественного життя можна досягти одразу, в одну мить, але можна й не досягти такого стану навіть і після мільйонів народжень. Все залежить від того, як ви розумієте й приймаєте це. Кгат̣ва̄н̣ґа Маха̄ра̄джа досяг цього стану життя лише за кілька хвилин до смерті, вручивши себе Кр̣шн̣і. Нірва̄н̣а означає припинення матеріалістичного життя. Згідно з філософією буддизму, в кінці матеріального життя — лише порожнеча, проте Бгаґавад-ґı̄та̄ вчить іншому. По завершенні матеріального життя справжнє життя лише починається. Грубі матеріалісти знають тільки, що матеріальне життя має свій кінець, але люди, які розвинуті духовно, знають, що після припинення матеріального життя настає інше. Людина, якій у цьому житті пощастило віднайти свідомість Кр̣шн̣и, одразу ж досягає стадії брахма-нірва̄н̣и. Немає різниці між царством Господа й відданим служінням Господу. Обидва ці стани абсолютні, і тому трансцендентне любовне служіння Господу означає досягнення духовного царства. В матеріальному світі існує діяльність чуттєвого задоволення, тоді як у світі духовному існує діяльність свідомості Кр̣шн̣и. Досягнення свідомості Кр̣шн̣и вже в цьому житті означає безпосереднє досягнення Брахмана, і той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, вже увійшов у Господнє царство.
Le Brahman est tout à fait l’opposé de la matière. Le terme employé ici, brāhmī sthitiḥ, signifie « qui n’est pas sur le plan matériel ». La Bhagavad-gītā affirme que le service du Seigneur se trouve sur le plan de la libération (sa guṇān samatītyaitān brahma-bhūyāya kalpate). Le brāhmī sthiti est donc la libération de la matière.
Брахман — пряма протилежність матерії. Тому бра̄хмı̄ стгіті означає «поза межами матеріальної діяльності». В Бгаґавад-ґı̄ті віддане служіння Господу розглядається як стадія звільнення (са ґун̣а̄н самат̣ı̄тйаіта̄н брахма-бгӯйа̄йа калпате). Таким чином, бра̄хмı̄ стгіті — це звільнення з матеріального рабства.
Śrīla Bhaktivinoda Ṭhākura a dit de ce deuxième chapitre de la Bhagavad-gītā qu’il résume le livre tout entier. Les sujets dont traite la Bhagavad-gītā sont le karma-yoga, le jñāna-yoga et le bhakti-yoga. Le karma-yoga et le jñāna-yoga ont été clairement exposés dans ce chapitre, et un aperçu du bhakti-yoga s’y trouve également.
Ш́рı̄ла Бгактівінода Т̣га̄кура підвів підсумок другої глави, назвавши її змістом усієї книги. В Бгаґавад-ґı̄ті розглядається карма-йоґа, джн̃а̄на-йоґа і бгакті-йоґа. В другій главі було пояснено карма-йоґу і джн̃а̄на-йоґу, а також порушено питання про бгакті-йоґу, — про все це йдеться в цій книзі.
Ainsi s’achèvent les teneurs et portées de Bhaktivedanta sur le deuxième chapitre de la Śrīmad Bhagavad-gītā traitant de son contenu.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до другої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій наводився огляд Бгаґавад-ґı̄ти.