TEXT 18
TEXT 18
Texte
Текст
tri-vidhā karma-codanā
karaṇaṁ karma karteti
tri-vidhaḥ karma-saṅgrahaḥ
трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті
трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣
Synonyms
Послівний переклад
jñānam: la connaissance; jñeyam: l’objet de la connaissance; parijñātā: le connaissant; tri-vidhā: de trois sortes; karma: de l’action; codanā: la motivation; karaṇam: les sens; karma: l’action; kartā: l’auteur de l’action; iti: ainsi; tri-vidhaḥ: de trois sortes; karma: de l’action; saṅgrahaḥ: l’ensemble.
джн̃а̄нам — знання; джн̃ейам — мета пізнання; паріджн̃а̄та̄ — той, хто знає; трі-відга̄—трьох різновидів; карма—роботи; чодана̄— поштовх; каран̣ам—чуття; карма—робота; карта̄—діяч; іті—таким чином; трі-відгах̣—трьох різновидів; карма—роботи; сан̇ґрахах̣—сума.
Translation
Переклад
La connaissance, l’objet de la connaissance et le connaissant sont les trois facteurs qui motivent l’action. Les sens, l’acte en soi et son auteur sont les trois constituants de l’action.
Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.
Purport
Коментар
Trois sortes d’éléments motivent les actes quotidiens: la connaissance, l’objet de la connaissance et le connaissant. Les instruments de l’acte, l’acte en soi et son auteur sont les éléments constituants de l’acte. Tout acte accompli par l’homme comporte ces six éléments. La force stimulante qui précède l’acte est l’inspiration. Et la solution qui se présente à l’esprit avant la réalisation de l’acte n’est autre que la forme subtile de cet acte, acte subtil qui se transforme ensuite en l’acte lui-même. Mais il faut d’abord passer par trois processus psychologiques – penser, sentir et vouloir – qui constituent ce qu’on appelle le stimulus. Notons que l’inspiration qui nous vient des Écritures est la même que celle venue du maître spirituel. Quand l’inspiration et l’auteur se trouvent réunis, l’acte lui-même s’accomplit avec le concours des sens, dont le mental est le centre. La somme de tous les constituants de l’acte est appelée la « totalité de l’action ».
Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить ш́а̄страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґı̄та̄ різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.