TEXT 20
TEXT 20
Texte
Текст
idam uktaṁ mayānagha
etad buddhvā buddhimān syāt
kṛta-kṛtyaś ca bhārata
ідам уктам̇ майа̄наґга
етад буддгва̄ буддгіма̄н сйа̄т
кр̣та-кр̣тйаш́ ча бга̄рата
Synonyms
Послівний переклад
iti: ainsi; guhyatamam: la plus confidentielle; śāstram: Écriture révélée; idam: cela; uktam: révélé; mayā: par Moi; anagha: ô toi qui es sans péché; etat: cela; buddhvā: comprenant; buddhimān: intelligent; syāt: on devient; kṛta-kṛtyaḥ: le plus parfait dans ses efforts; ca: et; bhārata: ô descendant de Bharata.
іті—таким чином; ґухйа-тамам—найпотаємніше; ш́а̄страм—явлене писання; ідам—це; уктам—відкрите; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; етат—це; буддгва̄—розуміючи; буддгі-ма̄н—мудрий; сйа̄т—стає; кр̣та-кр̣тйах̣—найбільш досконалий у своїх зусиллях; ча—і; бга̄рата—син Бгарати.
Translation
Переклад
Ce que Je te révèle maintenant, ô toi qui es sans péché, est le message le plus confidentiel des Écritures védiques. Qui le comprend devient sage, ô descendant de Bharata, et voit ses efforts aboutir à la perfection.
Це — найпотаємніша частина ведичних ш́а̄стр, о безгрішний, і Я відкрив її тобі. Кожен, хто зрозуміє це, стане мудрим, і його зусилля увінчає досконалість.
Purport
Коментар
Le Seigneur explique ici avec clarté que ce savoir est l’essence de toutes les Écritures révélées. II faut donc le comprendre tel que le Seigneur Suprême le transmet, car c’est comme ça que l’être développera son intelligence et s’établira parfaitement dans le savoir absolu. En d’autres mots, si l’on comprend cette philosophie qui traite de Dieu, la Personne Suprême, si l’on se dédie à Son service transcendantal, on pourra se laver de la contamination des modes d’influence de la nature matérielle. Comme le service de dévotion permet d’obtenir la connaissance spirituelle, aucune souillure matérielle ne saurait subsister là où on le pratique. Le service dévotionnel et le Seigneur, parce que tous deux spirituels, sont une seule et même chose. Le service dévotionnel relève en effet de l’énergie interne du Seigneur. On dit du Seigneur qu’Il est le soleil, et que les ténèbres sont l’ignorance. Là où est le soleil, il n’y a pas d’obscurité. Et là où le service divin est présent, dirigé de façon appropriée par un maître spirituel authentique, il ne saurait être question d’ignorance.
Господь переконливо пояснив, що сказане тут — суть усіх ш́а̄стр. І це знання слід сприймати в тому вигляді, в якому його дає Верховний Бог-Особа. Таким чином людина стане мудрою і досконало опанує трансцендентальне знання. Іншими словами, зрозумівши філософію Верховного Бога-Особи і присвятивши себе трансцендентному служінню Господеві, кожен може очиститись від скверни ґун̣ матеріальної природи. Віддане служіння — це шлях духовного усвідомлення. Там, де є віддане служіння, матеріальна скверна зникає. Віддане служіння Господеві і Сам Господь — одне і те ж, бо їхня природа — духовна; віддане служіння відбувається в межах внутрішньої енерґії Верховного Господа. Кажуть, що Господь — сонце, а невігластво — пітьма. Там, де сонце — морок зникає. Тому, там, де під належним керівництвом істинного духовного вчителя виконують віддане служіння Господу — там немає невігластва.
Chacun se doit d’adopter la conscience de Kṛṣṇa, de prendre part au service de dévotion, car c’est comme ça que l’on devient intelligent et pur. À moins de comprendre Kṛṣṇa et d’adopter le service dévotionnel, on ne pourra jamais prétendre jouir d’une parfaite intelligence, quand bien même on passerait pour très intelligent aux yeux du commun des mortels.
Кожна людина повинна перейнятись свідомістю Кр̣шн̣и і присвятити себе відданому служінню, щоб віднайти чистоту і розум. Якою б кмітливою вона не була з погляду пересічних людей, її розум недосконалий, якщо вона не приходить до свідомості Кр̣шн̣и і якщо її не приваблює віддане служіння.
Le mot anagha, « ô toi qui es sans péché », par lequel Kṛṣṇa S’adresse ici à Arjuna est particulièrement intéressant. Il indique qu’il est très difficile de comprendre Kṛṣṇa tant que l’on n’est pas délivré de toutes les suites de ses péchés. Pour comprendre Dieu, il faut d’abord se purifier, éliminer toute souillure, tout acte coupable. Or la puissance et la pureté du service de dévotion sont telles qu’on peut s’affranchir de tout péché simplement en le pratiquant.
Слово анаґга, що вжите як звернення до Арджуни, особливо важливе в цьому вірші. Анаґга, «о безгрішний», означає, що людині, яку обтяжено наслідками своїх гріховних вчинків, дуже важко збагнути Кр̣шн̣у. Потрібно очиститись від усієї скверни, від усіх гріховних дій, і лише тоді з’явиться можливість зрозуміти Кр̣шн̣у. Однак віддане служіння — це настільки могутній очищувальний засіб, що людина, яка беззастережно віддається любовному служінню Господеві, без перешкод досягає стану безгрішності.
Dans le cadre du service de dévotion que l’on accomplit en compagnie de purs dévots pleinement absorbés dans la conscience de Kṛṣṇa, certains éléments doivent être surmontés, en particulier nos faiblesses de cœur. La première cause de chute réside dans le désir que nous avons de dominer la nature matérielle. Il incite à délaisser le service transcendantal du Seigneur. Et lorsque cette tendance à dominer la nature matérielle s’accroît, alors se manifeste la seconde faiblesse: l’attachement à la matière et à sa possession. Tous les problèmes de l’existence matérielle ont pour origine ces faiblesses de cœur. Les cinq premiers versets du chapitre expliquent comment s’en affranchir, et les autres versets, du sixième au vingtième, traitent du puruṣottama-yoga.
Здійснюючи віддане служіння в спілкуванні з чистими відданими, що повністю перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, необхідно цілковито подолати в собі деякі риси характеру. Насамперед треба позбутись слабкодухості. Бажання панувати над матеріальною природою спричиняє перше падіння. Внаслідок цього істота припиняє любовне служіння Верховному Господеві. Друга духовна слабкість полягає в тому, що, прагнучи панувати над матеріальною природою, людина прив’язується до матерії та володіння нею. Матеріальні проблеми виникають саме через ці вади серця. В даній главі перші п’ять віршів змальовують процес звільнення людини від цього ґанджу, а решта, починаючи з шостого, розглядають пурушоттама-йоґу.
Ainsi s’achèvent les teneurs et portées de Bhaktivedanta sur le quinzième chapitre de la Śrīmad Bhagavad-gītā traitant du puruṣottama-yoga, le yoga de la Personne Suprême.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до п’ятнадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася йоґа Верховної Особи, або пурушоттама-йоґа.